Re: цензії

22.04.2024|Ігор Чорний
Розтікаючись мислію по древу
08.04.2024|Ігор Чорний
Злодії VS Революціонери: хто кращий?
Леді й джентльмени, або «Лондонські хроніки» Місіс К
03.04.2024|Марта Мадій, літературознавиця
Фантасмагорія імперського пластиліну
28.03.2024|Ігор Чорний
Прощання не буде?
20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наук
Світиться сонячним спектром душа…
У роздумах і відчуттях
20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професор
Життєве кредо автора, яке заохочує до читання
20.03.2024|Віктор Вербич
Ніна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
18.03.2024|Ігор Зіньчук
Кумедні несподіванки на щодень

Літературний дайджест

11.03.2017|09:50|Gazeta.ua.

Російська дійсність важко діє на психіку - письменник Володимир Сорокін

"Описувати "русский мир", що я досить багато разів уже робив, зараз не хочеться. У Росії така ситуація, яка не поміщається в літературу. Це ситуація важкого гротеску, і незрозуміло, якою мовою її описувати", - розповідає російський письменник Володимир Сорокін в інтерв´ю meduza.io

- Може тому за останні двадцять років не було потужного роману про російську дійсність. У мене була спроба вибудувати різночасову систему дзеркал і поглянути на російське життя з майбутнього або з минулого. Живу в Берліні. Не можу сказати, що тепер бачу Росію лише з боку. Це не так. Я взимку там довго був і влітку знову поїду. З того, що відбувається в Росії щось помічаю, що щось - ні. Якщо занурюватися в цю дійсність, цим харчуватися, то гротеск російського життя впливає депресивно. У Росії така ситуація, коли її справжнє стало майбутнім, а майбутнє злилося з минулим. Рух колом створює шизофренічне поле індукції. Це важко діє на людську психіку".

У Росії така ситуація, коли її справжнє стало майбутнім, а майбутнє злилося з минулим

У середині березня в московському видавництві Corpus вийде роман Володимира Сорокіна "Манарага".

Автор: meduza.io

Дія відбувається в Європі кінця ХХІ ст. Після Нового Середньовіччя і Другої мусульманської революції книги перестали друкувати. Вони перетворилися в раритет. При цьому їх почали використовувати для незвичайного бізнесу - book´n´grill. На рідкісних виданнях готують смачні страви: шашлик з осетрини на "Ідіоті" Федора Достоєвського, стейк на першому виданні "Поминки за Фіннеганом" Джеймса Джойса, каре баранчика на "Дон Кіхоті" Сервантеса. Чим рідкісніше і цінніше екземпляр, тим смачніше. Головний герой роману, шеф-кухар Геза, фахівець з російської класики, дізнається, що над бізнесом нависає загроза - з´явилися фальшивокнижники, які копіюють старі видання цілими тисячами.

На рідкісних виданнях готують смачні страви: шашлик з осетрини на "Ідіоті" Федора Достоєвського

"На "Манарага" я б зробив яке-небудь складне і зовні гарне асорті з тропічних фруктів, квітів і комах. Я хотів написати веселу книгу. Просто одну людську історію, підглянуту в якомусь просторі майбутнього. Мені здається, це більше, ніж жанр антиутопії", - продовжує Володимир Сорокін.

"У мене тут чисто енергетичний, так би мовити, меркантильний підхід. У Рея Бредбері в "451 за Фаренгейтом" книга горить-горить, і пропадає це тепло - його не використаєш. Мабуть, описане ним майбутнє не настільки термодинамічно збалансовано. А в "Манарага" вже абсолютно функціональний підхід до цього процесу.

Як і будь-яка мода - це чистий міф. Але, як і в моді, все тримається на образі, на вірі в силу його. Людині, напевно, здасться, що баранина, засмажена на чеховському "Степу", пахне степом, полином, а стейк з тунця на "Старому і морі" дихає морським вітром. Особливо, якщо це дорого коштує! Міф тут відіграє велику роль. Як завжди.

Починав із самвидаву. Потім нарешті почали друкувати, а тепер друкувати нікому нічого не треба. Мені якраз подобається це. Мені здається, простір паперової літератури стискатиметься. Залишаться тільки книги ручної роботи. І вони вже, звичайно, будуть самоцінною річчю.

Дуже важливо, що буде всередині книги: ручна форма зажадає і якісного змісту. Якийсь шведський детектив, наприклад, уже недоречно так видавати. Можливо, це мій утопічний погляд, але мені здається, що все йде до того. До кінця людство з книгою не розлучиться, це сфера, яку знищити цифровим світом все-таки до кінця неможливо. Покласти під подушку, облити сльозами, кров´ю, спермою, засушити метелика...

Ну, а запах, наприклад? Я пам´ятаю дуже добре запах російськомовної "Лоліти" Набокова, виданої у США. Це були ще 1970-ті. Запах американської паперу абсолютно збігся з цією книгою. Кожна велика книга має власний запах. Світ розшаровуватиметься за вподобаннями, і читачів паперової літератури буде значно менше, в десятки разів".

Галина Юзефович, літературний критик:

Володимир Сорокін - один з чотирьох сучасних російських письменників, читати яких ніколи не нудно. Вибудувана за моделлю "Мертвих душ" Гоголя "Манарага" - це ланцюжок різних гриль-паті, під час яких герой знайомиться з вельми літературно-колоритними клієнтами. Велика й ортодоксальна єврейська сім´я на океанському катамарані, яка замовила фаршировану курячу шийку на Бабелі, розмовлятиме і поводитиме себе по-бабелівськи. Знімальна група, яка закінчила роботу над фільмом за "Майстром і Маргаритою" і відзначає цю подію судачками а-ля натюрель на першому виданні булгаковського роману, влаштує Гізі веселу бійку з чортівнею і мордобоєм у стилі Коров´єва і Бегемота. Є в романі і чарівно-іронічні відсилання до власної творчості Сорокіна - такі собі камео для справжніх шанувальників, і фірмові фрагменти "під Гоголя", "під Толстого", "під Ніцше" і навіть "під Прилепіна", всі стилістично бездоганні, а місцями - блискучі.



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери