Re: цензії

29.09.2026|Тетяна Дігай, Тернопіль
Діти сьогочасної війни
24.09.2026|Валентина Семеняк, письменниця
Чого навчає нова казка Юлії Перегуди?
23.09.2026|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя
Галузка сонетів та верліброві окрушини Оксани Тебешевської
Про мистецькі стилі, архітектурні і не дуже
16.09.2026|Валентина Семеняк, письменниця
Та, що літає без крил
15.09.2026|Вероніка Чекалюк, науковиця, кандидат наук із соціальних комунікацій
Самозбереження як мистецтво жити: ментальне здоров’я, спілкування і філософія довголіття Шигеакі Хінохари
12.09.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун, лікарка-психіатриня, PhD, психотерапевтка, письменниця
Коли казка знає про дитину більше, ніж вона вміє сказати словами
12.09.2026|Буквоїд
«Донька землі»: роман про кріпачку, чий біль перетворюється на пісню
09.09.2026|Тетяна Качак, м. Івано-Франківськ
Романи Дмитра Кешелі про вселенську і всеосяжну любов
07.09.2026|Анна-Віталія Палій
Ігор Павлюк: Між стражданнями і добром

Літературний дайджест

06.02.2017|11:15|Gazeta.ua.

Від зурочення під чарку підставляють мізинця

— Від зурочення під чарку з горілкою підставляють мізинця. Якщо чаклун нашептав прокльони, коли вип´єте — скло трісне, — розповідає етнограф Ірина Ігнатенко, 35 років.

У харківському видавництві "Клуб сімейного дозвілля" вийшла її книжка "Народна медицина і магія українців".

— Чаклуни також насилають хвороби та безпліддя, нещастя на господарство, неврожай, роблять людям "на смерть". Можуть перетворюватися на предмети. За виглядом та в побуті не відрізняються від інших людей. Мають високий соціальний статус. Їх бояться й шанують. Чоловіки-чаклуни переважно хизуються причетністю до чорної магії, жінки навпаки — все заперечують.

Матеріали для книги Ірина Ігнатенко збирала на Поліссі, Волині, Чернігівщині, Черкащині, Херсонщині, Дніпропетровщині, Миколаївщині та в Криму. Відвідала понад 200 сіл.

— Представники добрих сил — народні знахарі. Вони лікують людей, але для них це — важкий хрест. Бо подолані хвороби переймають на себе, — продовжує дослідниця. — За послуги грошей не беруть — кожен приносить, що може. Лікують викачуванням на яйце й виливанням на віск. У першому випадку яйце ніби затягує в себе негативну енергію, біль, хворобу. Потім його потрібно нейтралізувати — викинути там, де люди не ходять. Можна віддати собаці або півню.

Ірина Ігнатенко каже, що в народній магії використовують трави та обереги від зурочень.

— Це полин, любисток, тоя, барвінок, рута, васильки, чебрець та звіробій. Зібране зілля обов´язково святять у церкві. Потім прикрашають ним хату, двір, хлів. За потреби з цих трав готують і п´ють відвар, підкурюють їх або додають у купіль. Потужні обереги — великодня паска, вироби із заліза, зерно, зубчик часнику, воскова свічка, сіль. Сильний оберіг — вода, освячена на Водохреща, 19 січня, Стрітення, 15 лютого або медовий Спас, 14 серпня.

У книгарнях "Народна медицина і магія українців" коштує 100 грн.

Володимир ГРИСЮК



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери