Окрім них в США існує ще чимало премій у цій галузі. Стежити за деякими з них ми наполегливо рекомендуємо. Адже саме вони фіксують тренди на найбільшому ринку дитячої літератури у світі, визначають та створюють важливі запити в сегменті. 

Медаль Ньюбері

Цьогорічним лауреатом премії стала книжка «Дівчинка, яка випила місячне світло» ( The Girl Who Drank the Moon ) 43-річної письменниці Келлі Барнгілл (Kelly Barnhill). Роман ще раніше став бестселером  The New York Times  та увійшов до кількох літературних топів.

Це фентезі для читачів середнього шкільного віку. За сюжетом, раз на рік старійшини міста залишають у лісі немовля в жертву відьмі. Ніхто не знає, що відьма Ксан насправді зовсім не лиха, але тримати людей у страху вигідно певним колам. Ксан рятує немовлят, яких знаходить у лісі, поїть їх зоряним світлом і віддає в добрі родини подалі від міста. Та одного разу вона випадково напоює крихітну дівчинку світлом і магією місяця. Ксан зачарована немовлям і вирішує виховати Луну як свою рідну. Тим часом справжня лиха відьма вміло підживлює горе батьків, які втратили дітей. І невдовзі в місті назріває бунт. Провідні теми книжки та її аксіологія цілковито казкові: любов, доброта й дружба протистоять неприйняттю, упередженням, злості та лихим підступам.

Книжка починається з епізоду, в якому мама, якої позбавляють дитини, вперше протистоїть владі. Утім жителі міста вважають її божевільною. Коли ж дівчинка Луна дорослішає, то має за приклад силу й мудрість прийомної матері-відьми. Вона готова на все, аби звільнити свій народ.

Перемога «Дівчинки, яка випила місячне світло» є доволі показовою на тлі не лише американських протестів та боротьби жінок за свої права, але й з урахуванням ширшого контексту, коли величезна кількість людей у світі потерпає від воєн або тоталітарних режимів. Казкова матриця виразніше за реалістичну прозу дозволяє зобразити розділення на протилежні табори, чорне/біле, за/проти.

У протогоністці Луні ми впізнаємо сильну дівчинку, то того ж із бурштиновим обличчям ( «a polished amber» , ст. 10), що нині важливо, адже раса, гендер досі є основними дискурсами багатьох країн, які прагнуть інклюзивності. Ця книжка важлива й тим, що звертається до сенсів довіри, фрагментарної реальності, брехні та правди.

«Дівчинка, яка випила місячне світло» гарно прописана на рівні сюжету. І хоча персонажі, скажімо, кишеньковий дракон, який декламує вірші, є досить затертими, у цій книжці ще раз бачимо приклад «не що, а як». Уміла побудова наративу, добре пропрацьовані персонажі, дотримання жанрової специфіки – усе це витримано на високому письменницькому рівні. Уже відомо, що невдовзі за книжкою з’явиться анімаційний фільм.

Медаль ім. Джона Ньюбері (John Newbery Medal ) вручається письменникам щороку за «видатний внесок у розвиток американської дитячої літератури». Заснована 1922 року Американською бібліотечною асоціацією, вона стала першою нагородою для дитячої літератури у світі. Відтоді її лауреатами стали 95 письменників. Крім головної нагороди вручаються також почесні відзнаки, які так само вважаються дуже престижними. Серед авторів, які отримали Ньюбері, Елізабет Спір, Мадлен Л’Енгл, Майя Войцеховська, Мілдред Тейлор, Кетрін Патерсон, Робін МакКінлі, Лоїс Ловрі, Шерон Кріч, Кейт Ді Камілло, Ніл Ґейман, Джек Ґантос та інші.

Лауреатом 2016 року, нагадаємо, став Метт де ла Пеньо (Matt de la Peña) за книжку-картинку «Кінцева на Маркет Стріт» ( Last Stop on Market Street ). Проілюструвала текст Крістіана Робінсон (Christian Robinson). Уперше в історії медаллю Ньюбері було нагороджено книжку-картинку. Зазвичай цю нагороду вручають за прозу великого обсягу. «Кінцева на Маркет Стріт» розповідає про поїздку хлопчика та його бабусі до кухні, де годують безхатьків. Книжка ввібрала важливі компоненти сучасних дискурсів щодо раси й класу, зображення людей з особливими потребами та водночас вона є й культурно-свідомою, бо правдиво зображає життя бідних людей. Вона фіксує й важливі глобальні тенденції, такі як волонтерський рух.

Медаль Кальдекотта

2017 року нагороду отримала біографічна книжка-картинка письменника та ілюстратора Джаваки Степто  (Javaka Steptoe) «Блискуче дитя» ( Radiant Child ) про американського графіті-художника та неоекспресіоніста Жана-Мішеля Баскія. Назву взято з однойменної статті арт-критика Рене Річарда, яка посприяла міжнародній славі митця. Баскія помер у 28 років – і справді «дитячому» віці для кар’єри художника, проте він устиг увійти в історію американського мистецтва.

«Блискуче дитя» – це біографія, та вона дещо перегукується з «Дівчинкою, яка випила місячне світло». Ідеться, звичайно ж, про засади культурної свідомості. У візуальній частині використовується техніка колажу, яка демонструє не лише стиль Баскія, але й фрагментарність історії, місце цього митця в соціумі, сповненого прагнень рівності й справедливості. Утім ця книжка добре демонструє саме незвичний індивідуальний стиль художника.

Біографія, автобіографія та мемуаристика в англомовній літературі є нині особливо вагомими й популярними. Ці жанри показують формування людини чи фрагмент із життя, вони кидають світло на історичні й соціальні умови, в яких людина зростала й розвивалася.

Біографії для дітей поділяють на кілька видів: повну біографію, часткову та біографію, подану у форматі книжки-картинки чи графіки (графічний роман, комікс). Наразі особливо популярні книжки-картинки. Вони добре читаються вголос і рекомендовані для дитячих садків і початкової школи.

Науковці дитліту вважають, що біографії важливо читати вже в ранньому віці, адже вони допомагають дитині бачити цікаві життєві моделі, пізнавати не лише ту чи ту особистість, але й себе.

Важливо, щоб біографії, навіть для найменших читачів, не висвітлювали людей романтизовано й героїчно, а також, щоб вони не показували лише перелік досягнень. Такі розповіді мають бути правдивими, висвітлювати людину й час, у якому вона жила.

Якісна біографічна книжка має вміщати список використаних ресурсів, додаткову інформацію, тлумачення складних термінів; важлива й подяка, яка часто показує, хто читав рукопис, чи були залучені фахові рецензенти. Також важливо вміщати й тлумачення автора та ілюстратора щодо створеної книжки. Книжку може бути виконано на найвищому літературному рівні, але якщо цих важливих компонентів не вміщено (хоча б двох із них), то книжка не отримає ні нагороди, ні пошани.

Серед нагород, вручених Американською бібліотечною асоціацією, відзначено ще одну біографію: «Гілларі Родем Клінтон: жінка-історія» ( Hillary Rodham Clinton:  A Woman Living History ) авторки Карен Блумензел (Кaren Blumenthal). Біографістика отримувала престижні нагороди і в попередні роки.

Медаль ім. Рендольфа Кальдекотта (Randolph Caldecott Medal) вручається щороку ілюстраторові за найкращу американську ілюстровану книжку для дітей. Заснована 1937 року Американською бібліотечною асоціацією. Крім головної нагороди присуджуються також почесні відзнаки, отримати які надзвичайно престижно. Лауреатами премії стали вже 80 художників-ілюстраторів. Серед них: Джон Классен, Кріс Рашка, Девід Візнер, Кріс Ван Оллсбург, Моріс Сендак та інші.

Лауреатом 2016 року, нагадаємо, стала Софі Блеколл (Sophie Blackall) за ілюстрації до книжки Ліндсі Маттік (Lindsay Mattick) «У пошуках Вінні»  ( Finding Winnie ). Це історія про справжнього ведмедя, який надихнув письменника Алана Мілна на створення Вінні-Пуха. Авторка Ліндсі Маттік – правнучка ветеринара Гаррі Колборна який 1914 року, перед відправкою на фронт Першої світової, врятував ведмежатко та назвав його Вінні. Вінні вирушила разом із Гаррі з Канади в Європу, жила у військовому таборі в наметі, а потім переселилася в Лондонський зоопарк. Там її й побачили Алан Мілн та його син Крістофер Робін.

Премія ім. Доллі Ґрей

Літературна нагорода імені Доллі Ґрей ( The Dolly Gray Children’s Literature Award ) вручається авторам та ілюстраторам за художні або пізнавальні (лише біографії) книжки, які зображають дітей з особливостями розвитку. Присуджується щодва роки американською Організацією аутизму та особливостей розвитку (The Division on Autism and Developmental Disabilities).

Мета цієї нагороди комплексна. Її ініціатори прагнуть поширювати необхідні знання про дітей з особливостями розвитку, сприяти тому, щоб вони якісно та відповідально зображалися в книжках, а також допомогти людям, які працюють з дітьми з особливими потребами.

Журі цієї нагороди працює з детальними критеріями оцінювання книжок. До нього обов’язково входять представники згаданої організації, дослідники, вчителі, що працюють з дітьми з особливостями розвитку, батьки дітей з особливостями розвитку, представник із особливостями розвитку, студенти та школярі, які знають дітей з такими особливостями, та ще члени кількох організацій, які працюють з дітьми з певними особливостями.

2016 року одну з двох нагород отримав роман  Rain Reign  (можна перекласти як «Царство дощу», утім англійською це гра слів-омофонів «дощ» і «правління», а також клички собаки – Дощ) письменниці Енн Мартін (Ann M. Martin), який також увійшов у список бестселерів  New York Times , став лауреатом премії ім. Шаролотти Хакс, академічної дослідниці дитячої літератури, яка першою заснувала відділ дитячої літератури в Огайському Університеті (це одна з найвідоміших американських програм з дитячої літератури).

У центрі уваги – переживання дівчинки Роус Ховард, яка має ступінь аутизму, через непрості стосунки з батьком-одинаком, але також і через шторм, який здіймається на вулиці. Захоплення омонімами допомагає героїні в ключовий момент. Роман увійшов до списку рекомендованих для шкіл книжок.

Нагорода ім. Шнайдерів

Schneider Family Book Award вручається за автентичне зображення людей із фізичними особливостями. Заснована 2003 року та присуджується щорічно фундацією родини Шнайдерів.

Критерії премії розроблено дуже детально. Вони базуються на реалістичному зображені людей з особливими потребами чи обмеженими фізичними можливостями, утім ці книжки повинні мати високу літературну та візуальну якість. Зазвичай члени журі обирають три книжки. До нього входять представники Американської бібліотечної асоціації, Бібіліотеки Когресу, представники з теоретичних та практичних галузей, пов’язаних із особливими фізичним потребами людей.

Щороку року обирають три книжки. Переможцем 2017 року для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку стала біографічна книжка-картинка «Шість крапок» ( Six Dots ) про Луї Брайля, автора рельєфно-крапкового шрифту для сліпих. Її написала Джен Браянт (Jen Bryant), а проілюстрував Борис Куликов ( Boris Kulikov).

У номінації для середнього шкільного віку перемогла повість Джейсона Рейнольдса (Jason Reynolds) «Хоробрий, як ти» ( As Brave As You ) про двох онуків сліпого дідуся.

Серед підліткових книжок нагороду здобула повість Емері Лорд (Emery Lord) «Коли ми зіткнулися» ( When We Collided ) про 17-річного юнака, який переживає втрату батька, але водночас мусить давати раду з маминою депресією, молодшими братами й сестрами і рестораном, який залишився від тата. Водночас у місті з’являється нова дівчина, яка приносить у життя хлопця не лише кохання, але й небезпечні розваги без гальм, підживлені пігулками.

Однією з найбільш резонансних книжок залишається лауреат премії 2016 року «Війна, яка врятувала моє життя» ( The War That Saved My Life ) авторки Кімберлі Брубекер Бредлі (Kimberly Brubaker Bradley), яка здобула також відзнаку Ньюбері – 2016.

Ця книжка широко обгворюється в кількох сучасних дискурсах: люди з особливостями та люди з воєнних зон світу.  У ній розповідається про дев’ятирічну Аду, яка має вроджене викривлення ноги, та її переживання Другої світової війни. Мати дівчинки знущається над нею й використовує особливість дитини для своїх потреб, не випускаючи Аду з квартири. Та дівчинка вирішує втікати. Під час війни це не лише небезпейчно, а й майже неможливо. Та попри всі незгоди Ада знаходить тих, хто готовий йти з нею поруч і дбати про неї.

Список ім. Амелії Блумер

The Amelia Bloomer Book List – це список найкращих дитячих книжок, які відтворюють основні феміністичні дискурси. Він складається щороку. До складу журі входять представники комітету  Feminist Task Force of the Social Responsibilities .

До списку потрапляють публіцистичні та художні біографії, а також художня література (різноформатна й різножанрова).

Одна з найбільш резонансних книжок, які потрапляли до списку, – біографічна книжка-картинка «Дівчинка, яка мріяла грати на барабанах» ( Drum Dream Girl: How One Girl’s Courage Changed Music ) письменниці Маргарити Енгл (Margarita Engle) та ілюстратора Рафаеля Лопеза (Rafael López). Вона також отримала престижну медаль імені Пури Бельпре, яка присуджується за найкраще зображення латино-американської культури.

Книжка розповідає про життя кубинської музикантки відомої кубинської музикантки  Мійо Кастро Зальдар’яги (Millo Castro Zaldarriaga), яка втілила свою мрію стати барабанщицею всупереч суворій традиції. У книжці можна спостерігати якісну синергію візуального й вербального. Її рекомендовано до списків мультикультурної літератури в галузі плюралістичної освіти.

Визначні книжки для суспільства періоду глобалізації

Notable Books for Global Society – це список, який має на меті донесення до читачів найкращих книжок для дітей, що зображають цінності та потреби суспільства періоду глобалізації.

Щороку професійне журі, переважно теоретики та практики дитячої літератури, які працюють в академічній сфері, бібліотеках та школах, складають рекомендаційний список. До нього потрапляють різножанрові книжки та різноманітні формати. Журі розглядає як книжки, надруковані в США, так і книжки в перекладі.

Нагорода імені Джейн Аддамс

Jane Addams Children’s Book Award вручається щорічно авторам та ілюстраторам, чиї книжки надихають на думки та дії щодо миру, соціальної справедливості та рівності людей у глобальному контексті.  Нагорода присуджується з 1953 року фондом Асоціації миру Джейн Аддамс. Критерії премії передбачають не лише високу літературну якість, а й спонукання до діалогу про основні цінності, мир та добробут для людства.

Одна з найпопулярніших книжок, які отримували нагороду, – «Дрібка доброти» ( Each Kindness ) письменниці Жаклін Вудсон (Jacqueline Woodson) та ілюстратора E.B. Lewis. Ця книжка також була вшанована медаллю ім. Коретти Скотт Кінґ, яка вручається щороку за найкраще зображення афроамериканської культури.

Книжка розповідає історію дівчинки Маїй, яку не прийняли однокласники, бо вона була простіше вдягнута й вирізнялася скромністю. Коли вчителька демонструє їм найменші прояви добра в найпростіших прикладах, то оповідачка розуміє, що до Маїй можна було ставитися інакше. Вона хоче виправити своє ставлення, але Майя вже не повертається до школи.

Цю книжку названо однією з найестетичніших книжок 2013-2014 років. Вона вже закріпилася в шкільному каноні.

Над статтею працювали Оксана Лущевська та Валентина Вздульська