Різдвяні свята – прекрасна пора побути вдома з родиною (особливо, коли за вікном такий мороз). І час для добрих книжок. Наприклад, чудових історій про дідуся Петсона і кота Фіндуса, написаних і проілюстрованих шведським письменником і художником Свеном Нордквістом. Українською книжки переклала Галина Кирпа, а випустило в світ тернопільське видавництво «Навчальна книга – Богдан». Всього українською вийшло десять книжок про винахідливого і доброго дідуся Петсона і непосидючого кота Фіндуса. Серед них аж дві книжки про Різдво.

Важко повірити, але героям серії Петсону і Фіндусу в 2017 році виповнюється 33 роки. З часу своєї появи вони не постаріли і не застаріли, і продовжують тішити малих читачів своїми веселими пригодами, які стаються не десь у казкових країнах і мандрах, а у маленькому сільському будиночку. Бо ж насправді пригоди можуть чекати на тебе і на кухні, і на горищі, і навіть в курнику.

Історії досить невеликі за обсягом, в основу кожної покладена одна подія, про що свідчать назви книжок: «Як Фіндус загубився», «Коли Петсон сумує», «Фіндус іде з дому» тощо. Ситуації, описані Свеном Нурдквістом, знайомі і зрозумілі кожній дитині і батькам. Нордквіст майстерно змальовує переживання Фіндуса чи Петсона, їхні образи чи спільні радості. Все це з гумором і добротою. Без повчань, без ліричних відступів.

У Фіндусі будь-хто з батьків з легкістю впізнає дитину. Кіт-розумака поводиться достоту так, як поводяться малі діти, – він вередує, веселиться, знаходить собі забавки, нудиться і вірить в дива. А Петсон – це, по суті, терплячий батько, який, втім, часом сердиться і свариться, а потім шкодує і почувається винним, який намагається зробити все, щоб Фіндусу було добре, не розчарувати його, не засмутити. Ці історії показують неідеальні (хіба такі існують?), але добрі й гармонійні стосунки. Вони не позбавлені конфліктів і малих непорозумінь, але Петсон і Фіндус завжди миряться, пробачають і знаходять взаєморозуміння. І гумор тут дуже допомагає. Книжки дуже світлі і добрі за настроєм. І дуже якісь затишні.

Варто сказати і про ілюстрації до цих історій. Вони самодостатні і їх цілком можна «читати» окремо від тексту. Свен Нордквіст промальовує багато деталей, різних речей, а ще завжди на кожній ілюстрації домальовує кумедних маленьких істот, які живуть своїм життям, – мишустиків. Шукати їх на малюнках і вигадувати про них історії – захопливе завдання для дітей.

Не лише різдвяні книжки, а вся серія про Петсона і Фіндуса чудово надається для спокійних родинних читань. Підтверджено читачами по всьому світу і мільйонними накладами. Кожна книжка  – це 24 сторінки. Лише книжка «Різдвяний гном» відрізняється від іншим, це вже не книжка-картинка, а ілюстрована книжка для читання. Вона розрахована на трохи старших читачів. Її за один раз не прочитаєш: у ній значно більше тексту (128 сторінок), та й сам текст є складнішим для сприйняття.

«Різдво у Петсона» – проста і добра розповідь. За кілька днів до Святвечора Петсон і Фіндус вирішують піти у ліс зрубати ялинку, а потім у магазин за продуктами. Та випадково Петсон падає і пошкоджує ногу. Ходити не може. Ні ялинки, ні продуктів, ні святкового прикрашання оселі, вочевидь, вже не буде. Святкового настрою як не бувало, особливо у Фіндуса, який так чекав на свята.

Та завжди можна знайти вихід, бо свято – це, насамперед, люди (і кіт Фіндус в даному випадку), вміння створити собі настрій самостійно та знайти радість в дрібничках. Навіть у складних ситуаціях завжди можна щось придумати. Трохи фантазії, багато любові й добрі сусіди – і Петсон та Фіндус матимуть найкраще у своєму житті Різдво.

А ідея з прикрашанням ялинки різними предметами, знайденими в шухлядках, – взагалі чудова і цікава. І справді, чому б ні?

У «Різдвяному гномі» Фіндус дуже хоче побачити вживу гнома, який приносить дітям подарунки. Для нього це настільки важливо, що Петсон вирішує змайструвати такого гнома. Щоб він був, як живий, і Фіндус не розчарувався і не втратив віру в дива. Але це не так просто, як здавалося спочатку.

Ця історія, зокрема, про те, що коли задумав добру справу, весь світ тобі допомагатиме її втілити. Просто все складатиметься так, як треба: ти знаходитимеш потрібні речі і зустрічатимеш потрібних людей. Але треба вміти і ділитися.

Чим закінчиться історія, чи зможе Петсон змайструвати такого гнома і чи не розчарується у святі Фіндус, – дізнаєтесь, прочитавши книжку. Скажу єдине – кінцівка досить неочікувана.

І якщо ви досі не знайомі з Петсоном і Фіндусом і не читали їхні пригоди – саме час. Ви не пошкодуєте про жодну хвилину, проведену в компанії дідуся Петсона і кота Фіндуса. Та, ймовірно, не зупинитеся, поки не прочитаєте всі книжки із цієї серії.

Марія СЕМЕНЧЕНКО