По-перше, тому що це просто дуже красива, мальовнича, якісна книжка.

По-друге, тому що ця красива якісна книжка видана за бюджетні кошти і надійде у всі шкільні бібліотеки всіх українських шкіл. Друкується 640 тисяч примірників – по 320 тисяч кожного з 2 томів (1-2 та 3-4 класи).

По-третє, тому що ця красива книжка, видана за бюджетні кошти, вперше з´явилася на сайті Міністерства освіти і науки ще до того, як вийде з друкарні друкований варіант. Донині всі видавництва, які отримували багатомільйонні замовлення на друк підручників за бюджетний кошт, не надавали МОН електронних версій для вільного використання.

Хрестоматія – перший приклад, але не останній: міністр освіти і науки Лілія Гриневич наполягла, щоб з наступного року МОН отримував для використання електронні версії всіх підручників, які друкуватимуться за кошти держбюджету.

По-четверте, приклад Хрестоматії показав неефективність і несправедливість державних витрат на друк підручників за державні гроші.

За те, за що держава мала б платити достойно і прозоро – гонорари авторам, упорядникам, художникам – платиться мало. Через це чесні видавництва, якісні автори і художники не підуть робити підручники для держави на регулярній основі. Натомість, кошторис друку підручників має "цікаві" статті витрат, куди можна записати багатомільйонні суми і ніяк за них не звітувати. 

Оскільки Видавництво Старого Лева, яке підготувало і видало Хрестоматію, категорично відмовилося розписувати кошторис за загальноприйнятими схемами, Хрестоматія обійшлася на 10 мільйонів гривень дешевше з 25-ти запланованих.

Ці 10 мільйонів "згорять" в бюджетному котлі 31 грудня. Їх можна було розписати на схеми – але не можна було витратити прозоро за той короткий час, що залишився до кінця року.

Тепер докладніше про книжку і про схеми, яких необхідно позбутися, щоб якісних шкільних книжок ставало більше, а мотлоху під назвою "підручник" – менше.  

Мені не подобалося слово "Хрестоматія". Але закони бюрократії вимагали, щоб книжка, до якої увійдуть твори сучасних українських дитячих авторів, доданих до програми з Літературного читання цього року, називалася саме так: аби на неї можна було витратити бюджетні гроші з Держпрограми друку підручників.

Під час роботи над збіркою для авторів проекту були принциповими кілька питань:

1. Висока якість книги.

2. Дотримання авторських та майнових прав – як на тексти, так і на ілюстрації.

Багато років поспіль у сфері підручникотворення з цим була просто наростаюча вакханалія: низькопробні тексти, перемежовані низькоякісними краденими з інтернету малюночками, або ж застаріле візуальне оформлення в стилістиці середини минулого століття.

Нова Хрестоматія вийшла як змістовною, так і по-справжньому мальовничою: художники надали свої ілюстрації, усі вони підписані з указанням автора й джерела.

Це не дрібниця. Це – цивілізаційний вибір.

3. Ніяких нудних біографій письменників. Лише фото – часто неформальне, а то й кумедне – і цитата письменника про себе, свою творчість, дитинство і відносини з читанням.

Завдяки цим принципам, як влучно сказала головний редактор "Видавництва Старого Лева" Мар´яна Савка, вийшла не просто збірка текстів, а об´ємна захоплююча мандрівка сторінками інших книжок.

Все це переслідувало важливу ціль – зробити шкільне читання цікавим, привабливим, радісним для дітей і близьким колу їхніх дитячих інтересів. При цьому, враховано, що діти різні, інтереси в них різні, рівень читання різний – саме тому в книгах для 1-2 та 3-4 класу немає розбивки на класи. Вчитель сам може визначити рівень свого класу і підібрати тексти відповідної складності.

Хрестоматія витримала непростий процес узгодження – з інтригами, палками в колеса і навіть підлостями.

Одна експертка-професорка страшенно критикувала все вздовж і впоперек, а потім сказала: "Я знаю, як це виправити. Я пришлю вам тексти своїх оповідань, ви їх включите до книги, і все стане добре".

Мама народного депутата намагалася запропонувати свої казки.

Окремі літературні критики, які чомусь не взяли участі в публічному обговоренні оновлень до програми, що протягом літа відбувалися на відкритій платформі ЕдЕра, вважали, що все має бути зроблено не так. А коли закінчувалися аргументи, звучав останній: "Різножанровості малувато…"

Різножанровість – насправді важливе питання. Текстів окремих жанрів справді не так багато в сучасних дитячих авторів. Зокрема, для початкової школи існує всього 1 (одна) сучасна п´єса. Невеликий вибір скоромовок та загадок. Не так багато, як хотілося б, науково-популярних текстів та українських сучасних дитячих пісень. 

Усі конструктивні зауваження в процесі роботи над Хрестоматією були враховані.

Корпус текстів дуже різноманітний: від простеньких віршиків на відпрацювання складних звуків (за ці твори несподівано для нас дуже дякували вчителі) – до складної поезії Василя Голобородька та Михайла Григоріва; від розважальних смішних оповідань – до глибоких щирих текстів, над якими плакали експерти і редколегія; від історій свого роду – до подорожей у часі й космосі. 

І максимальна палітра близьких дітям сучасних ситуацій, емоцій та подій – реальних подій, з реальними дітьми.

Оскільки автори проекту постійно пам´ятали про ключову мету – заохотити дітей читати, зробити книжку бажаною – то вирішили підключити до промоції дитячого читання дитячих кумирів.

Так в обох збірках з´явилося по сучасній популярній пісні: "Україна – це ти" Тіни Кароль та "В ритмі серця" Руслани та Олександра Положинського.

Для зручності разом з текстом вміщено ноти, щоб діти в школі разом з музичним керівником могли їх розучити. Дивно, але навіть цей крок, який всі ми вважали удачею (залучення зірок до промоції шкільного посібника і українських письменників!) знайшов своїх критиків.

Зірки сцени розповідають дітям, чому любили читати, і як вони пишуть хіти – ми вважаємо це рішення правильним. У підручниках мають бути історії успіху, а не лише обіцянки тяжкого життя.

Це діти, їх треба надихати.

А тепер про роль бюджетного фінансування.

Не переповідатиму всіх інтриг, бо це тема для окремого трилеру. Скажу лише, що вперше за роки Незалежності в серії "Шкільна бібліотека" надрукували збірку для початкової школи, та ще й сучасних авторів – яким можна написати листа, запросити в школу, слідкувати за розвитком їхньої творчості у книгарнях.

До цього в серії "Шкільна бібліотека" друкували давно померлих письменників, щоб не мати клопоту з майновими правами. Чарівне право друкувати "Шкільну бібліотеку" монопольно мало відоме широкому загалу, зате добре знайоме журналістам-розслідувачам ТОВ "Шанс".

Востаннє, згідно з документами, воно надрукувало 20 назв книжок у 2013 році тиражом 356 тисяч примірників. Отримати їх мала кожна школа.

Цікаво було б перевірити, чи отримала. Ось перелік:

Цього ж року Хрестоматію вперше друкувало успішне видавництво, лідер дитячого книжкового ринку – "Видавництво Старого Лева" (ВСЛ). Чому саме воно, докладно описувалося раніше.

ВСЛ не мало досвіду роботи з бюджетними коштами і не мало бажання набувати специфічних "схемотехнічних" знань – просто виконувало вимоги всіх документів, що їм надавалися.

У процесі з´ясувалося:

– упорядникам платять гонорар за нормативами 2002 року (згадуємо курс долара на той час) – 1.5 тисячі гривень за обліковий аркуш;

– видавництву – платять рентабельність не вище 5% (згадуємо рівень інфляції за цей рік).

Видавництву, яке хоче видавати якісний продукт, не може бути цікаво працювати на таких умовах, як і хорошим авторам і художникам не може бути цікаво робити високоякісні підручники при такій оплаті від держави.

Зате: в кошторисі є чарівна стаття – "поліграфічні матеріали".

До неї можна записати мільйони, і ніхто не запитає, чому 2 мільйони, 5 або 9. Не запитає і все.

"Видавництву Старого Лева" натякнули, що вони дуже мало записали на поліграфічні матеріали. Але це були звичні розцінки друкарні, з якою ВСЛ працювало багато років. Видавництво відмовилось писати інші цифри.

І вийшла цікава ситуація: Державна програма передбачала 25 мільйонів гривень на 640 тисяч примірників – а за кошторисом ВСЛ вийшло 15 мільйонів гривень за той же обсяг тиражу.

Через чесну позицію видавництва 10 мільйонів гривень повернуться до бюджету: підписати нові зміни до Держпрограми, провести тендер, закупити додаткові книжки – до кінця року нереально.

Принаймні так одразу ще в листопаді сказали в Інституті Модернізації змісту освіти (розпорядник коштів). Якби ж ІМЗО надало всі необхідні розрахунки раніше, можна було б надрукувати більший тираж Хрестоматії.

Проте в цій установі не порадили, як спрацювати на інтерес держави і школярів. Натомість фразу "ви мало заклали на поліграфічні матеріали" – сказали.

Ну от, власне, і все.

Шкільні бібліотеки отримають гарну й змістовну книжку. Вже зараз її можна читати он-лайн на сайті Міністерства освіти і науки.

Якщо ж ми хочемо, щоб Хрестоматія стала не окремим спалахом, а системним поворотом до іншої якості нових українських підручників – то попереду багато юридичної, бюрократичної і антикорупційної роботи.

Усі видавництва запрошені готувати свої збірки, свої Хрестоматії сучасних авторів і подавати їх на гриф, який дозволяє використання книги у школах.

Знаю, що дві такі збірки вже майже готові. Одна, кажуть, класна, одна – не дуже.

Українські діти заслуговують класних книжок.

Іванна Коберник, радник міністра освіти і науки України, спеціально для УП.Життя