Успіх прийнято вважати результатом важкої і виснажливої праці, самообмежень і усіляких жертв. Британський бізнесмен Річард Бренсон не скасовує високої ціни успіху, але з властивим йому життєлюбством стверджує: успіх – це весело! Минули часи мовчазних і сердитих «каменярів», що, зціпивши зуби, йдуть до своєї мети. Книга «Шлях Virgin» розповідає про те, як, зосередившись на приємних митях процесу, робити фантастичні речі в бізнесі, заробляти мільйони і при цьому жартувати й радіти життю, а не перетворюватися на похмуру й насторожену «акулу». Звісно, у змученого українськими реаліями потенційного українського ж підприємця така книга викличе, напевно, іронічну посмішку й коротку репліку «це неможливо». Але, на мою думку, нічого справді нереального в дописах британця немає, просто світогляд Річарда Бренсона і його бізнесу нам поки що, як то кажуть, «на виріст».

Чи можна заробити мільярди, займаючись тим, що подобається? Чи приходить багатство до тих, для кого комфорт і добробут клієнта закон? Річард Бренсон стверджує, що саме біблійні принципи гарантують успіх вашому бізнесу й майбутнє вашій компанії. Засновник корпорації Virgin Group, до складу якої входять 360 компаній, а спектр діяльності охоплює такі різні сфери, як студії звукозапису та туристичні польоти в космос. І скрізь, як пише сам Бренсон, ним керувала виключно любов до ближнього й бажання цього ж таки ближнього ощасливити. То, можливо, біблійні заповіді не такі вже й непрактичні, як про них зазвичай думають? Принаймні вже кілька мільярдерів у своїх книжках зізнаються, що саме новаторське опрацювання християнських принципів принесло їм небачений зиск. Іронія іронією, але щось у цьому таки є. У сучасному суспільстві інтернету обдурити когось чи замилити комусь очі і справді стає щораз важче, тому глобально ми таки рухаємося до прозорих і чесних компаній, які зацікавлені надати клієнту найкращі послуги.

Маємо віддати автору належне. Він, щоб попередити майбутні самогубства на бізнесарені, одразу ж наголошує на тому, що стиль його роботи не для всіх, можливо, такий стиль – лише для нього. Тому ця книга аж ніяк не підручник з управління компанією. Радше це своєрідні мемуари досвідченого підприємця. Тут він згадує і часи свого дитинства, і педагогічні принципи батьків, і перші невдачі, які спіткали його надміру оригінальні, але ще недосвідчені спроби започаткувати власну справу. Разом із тим, Бренсон наголошує: невдачі завжди сприймав із гумором і аж ніяк трагедійно. Як і кожна достатньо розвинена людина, бізнесмен розуміє, що світ на ньому-коханому не зійшовся клином, тож свої принципи він ілюструє не лише прикладами із власного досвіду, а й з досвіду найвідоміших сьогодні у світі корпорацій. При такому, загалом цілком притомному, підході трохи дивно виглядає педагогічно-підручниковий виклад матеріалу, навіть розділи названо дещо авторитарно, наприклад, «Як сміятися», «Як слухати» тощо.

Якщо говорити про український переклад, то «Шлях Virgin» має у цьому сенсі значний недолік. Я передивилася книгу від початку й до кінця, включно з тиражем дрібним шрифтом на останній сторінці, і так і не знайшла прізвища перекладача. На мій погляд, це достатньо велика недбалість з боку видавництва, якої слід уникати надалі. Особливо щодо достатньо дорогих книг великого подарункового формату. Згодом прізвища перекладачів таки знайшлися в інтернеті, але це, панове, несерйозно. Так дуже важко судити про переклад, передусім, про його адекватність і відповідність оригіналу.

Вікторія Зенгва