Я завжди цього дуже боявся. Тому довчився до доктора наук і уникаю політики у своїх книжках, — каже польський письменник 62-річний Януш-Леон Вишневський.

На 23-й Форум видавців привіз український переклад свого роману "Бікіні".

Дія відбувається наприкінці Другої світової в німецькому місті Дрезден. Його дощенту знищила авіація союзників.

— Тоді загинули близько 100 тисяч людей. Здебільшого жінки й діти. Загиблих було так багато, що їх не встигали ховати. У книжці описана сцена, як на головній площі міста поскладали трупи людей. Це була купа завбільшки з триповерховий будинок. Потім тіла спалили, щоб не допустити епідемії, — продовжує Вишневський.

Каже, у книжці також є любовна лінія.

— Це кохання 22-річної Анни до хлопця, з яким познайомилася під час бомбардування. У місті вціліла тільки одна будівля — церква Святої Анни. Її спеціально зберегли, щоб англійські й американські пілоти могли якось орієнтуватися на місцевості. В храмі сховалися понад тисячу городян. Дехто зумів пробратися в каплички під костьолом. Люди там спали між трунами. Коли я почав писати книжку, то поїхав до Дрездена, аби побачити цей костел. Зустрів місцевого священика. Йому було понад 90. Він добре все пам´ятав і розповів, що під час бомбардування по костьолі ходила дівчина і фотографувала. Із цієї розповіді й "народилася" моя героїня Анна.

За сюжетом, Анну як талановитого фотографа забирає до США американський журналіст. Там вона починає зустрічатися з його братом Ендрю. Про те, чим він займається, дізнається під час відрядження на тихоокеанський атол Бікіні. Американці там випробовували ядерну зброю. Через радіацію місцеве населення чверть століття після бомбардувань страждало на онкологічні захворювання. Анна немов знову занурюється у своє минуле в Німеччині. Вона налякана і починає ненавидіти Ендрю.

Януш-Леон Вишневський став відомий після після роману "Самотність в мережі" 2001 року.

— Навіть у Німеччині майже нічого не говорили про бомбардування Дрездена. Вважали, що підіймати таке питання — поганий тон. Це перша причина, чому я написав роман "Бікіні". По-друге, моя мама народилася в Берліні, мала трьох чоловіків. Двоє з них були німцями, а третій — поляк, який три роки провів у концентраційному таборі. Це мій батько. Він казав, що відповідальність за війну несуть не німці як народ, а конкретні люди з іменами і прізвищами.

Володимир ГРИСЮК