Re: цензії
- 29.09.2026|Тетяна Дігай, ТернопільДіти сьогочасної війни
- 24.09.2026|Валентина Семеняк, письменницяЧого навчає нова казка Юлії Перегуди?
- 23.09.2026|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені ВасиляГалузка сонетів та верліброві окрушини Оксани Тебешевської
- 23.09.2026|Дана ПінчевськаПро мистецькі стилі, архітектурні і не дуже
- 16.09.2026|Валентина Семеняк, письменницяТа, що літає без крил
- 15.09.2026|Вероніка Чекалюк, науковиця, кандидат наук із соціальних комунікаційСамозбереження як мистецтво жити: ментальне здоров’я, спілкування і філософія довголіття Шигеакі Хінохари
- 12.09.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун, лікарка-психіатриня, PhD, психотерапевтка, письменницяКоли казка знає про дитину більше, ніж вона вміє сказати словами
- 12.09.2026|Буквоїд«Донька землі»: роман про кріпачку, чий біль перетворюється на пісню
- 09.09.2026|Тетяна Качак, м. Івано-ФранківськРомани Дмитра Кешелі про вселенську і всеосяжну любов
- 07.09.2026|Анна-Віталія ПалійІгор Павлюк: Між стражданнями і добром
Видавничі новинки
- Павлюк Ігор. "Мезозой"Проза | Буквоїд
- Прозовий дебют Надії Позняк «Ти ж знаєш, він ніколи тобі не дзвонить…»Книги | Буквоїд
- Сащук Світлана. «Дратва тиші»Поезія | Буквоїд
- «Безрозсудна» Лорен Робертс: почуття vs обов’язок та повалені імперіїКниги | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Голод і любов»Поезія | Буквоїд
- Олена Осійчук. «Говори зі мною…»Поезія | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Магніт»Поезія | Буквоїд
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
Літературний дайджест
У пошуках пам’яті між «психо» та «соціо»
Ще один прозовий дебют від лавреатів літературного конкурсу видавництва «Смолоскип» — роман Сергія Комберянова під назвою «Крадії пам’яті».
Що буде, якщо позбавити групу людей пам’яті про їхній соціальний досвід (але при цьому зберегти знання, так би мовити, загально-соціального й природного характеру), а потім примусити пізнавати себе і своє місце серед інших наново, з нуля?
Це і є головне питання, яке поставив перед своїм твором його автор. У житті абстрактна теоретична конструкція втілюється вельми брутально. Головний герой прокидається без пам’яті й без одягу в якомусь маловиразному безлюдному місці серед іще кількох таких самих, як він.
Невдовзі їх знаходять, приїздить швидка допомога. Не дивно, що безпомічних дезорієнтованих осіб на реабілітацію забирають до психіатричної лікарні, яка дуже доречно виявилася неподалік.
За безпам’ятних береться лікар. Він проводить із ними дивакуваті соціальні експерименти, наслідком яких стає взаємна недовіра й прихована аґресія хворих. Оскільки ніхто не пригадує власне ім’я, лікар дає їм умовні дивакуваті імена явно біблійного походження. Годує пігулками, які називає лікувальними. Але якось головний герой зауважує, що пігулки зовсім не лікують, єдина їхня мета — утримування всіх хворих у млявому й психічно пригніченому стані.
Тоді він організовує втечу — і ось група людей без пам’яті опиняється на волі, в лісі. Як тепер вони дадуть собі раду? На жаль, вільні люди встановлюють жорстоку й огидну диктатуру найсильнішого в групі чоловіка. А всі інші мусять зносити його побиття і знущання, а також аналогічні дії його посіпак. Історія має геть несподіване розв’язання — але то вже для самостійного читання.
Книжка Комберянова, звичайно ж, має символічний вимір, актуальний практично в будь-яку епоху. Де межа, на якій свобода перетворюється на деспотію, свідомо створену тими, хто ще вчора тікав на волю?
В чому секрет шалених перетворень у людині (і легкої карколомної зміни соціальних ролей)? Як залишатися собою серед потьмарених людей? Ось найголовніші з питань, роздуми про яких виникають після прочитання «Крадіїв пам’яті». Й надто тривожно вони звучать у країні, нещодавно звільненій від кримінальної диктатури.
Саме письмо Сергія Комберянова відзначається досить упевненим і вправним володінням сюжетною лінією: вона то набуває стрімкості, то інтригуюче завмирає. І хоча письменник не вдається до особливо яскравих засобів виразності чи надто багатошарових образів, його тексту притаманна доречна багатозначність.
Коментарі
Останні події
- 29.09.2026|18:28160 років Михайлу Грушевському: людина, яка писала і творила українську історію
- 29.09.2026|15:41Українське шістдесятництво як явище світової культури
- 25.09.2026|10:33Три українські книжки увійшли до міжнародного каталогу White Ravens 2026
- 23.09.2026|14:2230 вересня ТанцТеатр «Життя» покаже у Львівській опері програму «Пазли» до свого 40-річчя
- 23.09.2026|14:107–8 листопада у Львові втретє відбудеться Міжнародний фестиваль «Земля Поетів»
- 22.09.2026|20:42«Таргани в голові»: хто насправді керує людиною?
- 22.09.2026|18:04Обгорілі українські книжки стали частиною міжнародної експозиції на Карпатському саміті
- 19.09.2026|08:38Грант House of Europe «Ранок» спрямує на дитячі книжки шрифтом Брайля
- 16.09.2026|19:20У Нідерландах виходить двомовна поетична збірка Дмитра Лазуткіна "Будемо жити вічно"
- 15.09.2026|12:37«Крилатий Лев» вручив нагороди
