У листопаді минулого року Верховна Рада України проголосувала за законопроект про створення Інституту книги ─ інституції, що працюватиме для підтримки та промоції української книги в Україні і за кордоном та ухвалила його в першому читанні.  Для представників професійної спільноти такий крок народних обранців щонайменше був несподіваним, а текст документу викликав низку зауважень і нерозуміння.

Наприкінці січня 2016 року в комітеті з питань культури й духовності відзвітували про те, що правки до законопроекту № 3084 «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення системи державного управління в книговидавничій сфері» комітет схвалив, а вже через місяць з’являється  «Концепція державної політики щодо розвитку національної видавничої справи та популяризації читання на період до 2020 року», підписана Прем’єр-міністром України Арсенієм Яценюком. У ній те, що є головною метою Інституту книги, покладається на Держкомтелерадіо.

13 вересня міністр культури Євген Нищук під час брифінгу «Український інститут книги: новий підхід до літератури і читання в Україні» повідомив про початок  функціонування новоствореної інституції, покликаної реалізовувати державну політику в напрямку розвитку писемної та книжкової культури – Інституту книги та представив виконувача обов’язків директора цього закладу.  Ним став літературознавець, доцент Національного університету «Києво-Могилянська Академія», директор видавництва «Смолоскип» Ростислав Семків.

Читомо розпитало у нього про призначення та перші кроки на посаді.

Про очікуваність / неочікуваність призначення

Міністерство культури фактично створило робочу групу, яка готує запуск Інституту книги. Бачите, інститут – це така собі ракета, що вже стоїть на космодромі, але старт у неї ще попереду. Він запланований на січень. Нині ж триває перехідний період, поки оголосять конкурс на посаду директора. До того моменту його обов’язки виконуватиму я.

Наше завдання на ці чотири місяці – розбудувати структуру, забезпечити механізми, намітити алгоритми роботи

Отож, потрібно розуміти відмінність: Інститут створено, але до роботи він буде приступати уже в процесі певної діяльності.

Світлина facebook.com/litosvita

Про анонсування запуску Інституту

Думаю, що найкращим способом інформування буде мережевий. Протягом тижня-двох, можливо, до місяця ми розгортатимемо свої інформаційні майданчики – сторінки у соцмережах і в перспективі сайт.

Зазначу, що тут наголос не в тому, щоб робити якесь гучне відкриття, а на тому, щоб поступово й цілеспрямовано переходити до роботи. Таким чином справ багато й спектр діяльності дуже широкий – від активізації роботи бібліотек до участі в міжнародних ярмарках і фестивалях, підтримка книговидання, перекладів тощо.

Про найперші кроки

Найперше, як було згадано, – розбудова інформаційних ресурсів Інституту та налагодження партнерства з іншими  інформаційними каналами, бо передовсім новостворена установа має пропагувати читання.

Друге – намічення конкретного плану співпраці з бібліотеками. У нас є певні напрацювання, про які в двох словах не переповісти. Це доволі чітка програма про те, наприклад, які форми діяльності бібліотеки можуть засвоїти. Одна з них, приміром, організація зустрічей із письменниками.

Отже, найближчим часом чекайте анонсування запуску роботи Інституту з детальнішим описом його кроків.

Анастасія Івашина