Re: цензії

Цього року сталася подія, що безперечно потішила прихильників наукової фантастики в Україні, — з’явився перший офіційний український переклад книги з відомого циклу про Сталевого Щура, автором якої є один із найактивніших популяризаторів жанру Гаррі Гаррісон. Виданий роман під назвою «Народження Сталевого Щура» є приквелом, завдяки якому майже через чверть століття після виходу 1961 року оригінального твору письменник розповів читачам історію появи та становлення свого героя Джиммі Болівара ді Ґріза. Гаррі Гаррісон протягом усього творчого життя не покидав улюбленого космічного авантюриста напризволяще, тож у підсумку ця серія налічує одинадцять романів та кілька окремих оповідань.

У книзі «Народження Сталевого Щура» головному героєві Джиммі ді Ґрізу лише сімнадцять років. Він мешкає на планеті Біт О’Хевен і більш за все мріє стати найкращим злочинцем у галактиці. Задля досягнення своєї мети хлопець вирішує завести знайомства з досвідченими шахраями і пройдисвітами, у яких можна навчитися тонкощам ремесла. Тож Джиммі грабує банк і дозволяє охоронцям правопорядку заарештувати себе. Потрапивши до в’язниці, він розуміє, що в цьому місці йому не вдасться знайти зразкового наставника, адже тут опиняються тільки невдахи, — найуспішніші злочинці завжди залишаються на волі. Але, на щастя, Джиммі дізнається від одного з в’язнів про легендарного злочинця на прізвисько Слон, якого жодного разу не запроторювали за ґрати. З легкістю влаштувавши втечу, Джиммі ді Ґріз подається до заздалегідь орендованого приміщення-криївки в містечку Біллівілль і детально вивчає всі доступні статті про неперевершеного Слона. Усвідомлюючи, що дістатися досвідченого майстра не до снаги, хлопець починає наслідувати його манеру вчинення злодіянь, залишаючи певні знаки, які лише Слон має зрозуміти і власне сам захотіти побачити Джиммі. Врешті-решт усе спрацювало, але, зустрівшись із ді Ґрізом, Слон відмовляється брати його в учні. Та невдовзі досі невловимого суперзлочинця вперше в житті заарештовують — дарунок долі для Джима, адже тепер у нього є шанс цілком себе проявити, звільнивши кримінальну легенду, і довести, що він гідний навчання.

Основною причиною прагнень Джиммі ді Ґріза стати злочинцем є його ненависть до суспільства: «Я краще зогнию у в’язниці, ніж стану частиною суспільства, яке так зневажаю!» (с. 87). Він не хоче брати участь у нудному житті безнадійного людства, йому комфортніше бути на маргінесах сучасної моделі існування, за якої таких, як він, вважають зашкарублими пережитками старої Землі. За словами Слона це «суспільство залізобетонне, воно з неіржавкої сталі, тому і ходи під його фундаментом тісніші. Тільки дуже розумні щури спроможні їх знайти. Тільки сталевий щур може вижити в такому світі» (с. 132).

У цьому романі, як і в багатьох творах Гаррі Гаррісона, простежуємо антимілітаристські мотиви, беззаперечним доказом чого є те, що у світі Сталевого Щура одна планета в жодному разі не може атакувати іншу, а війну взагалі визнано поза законом. Досить часто автор акцентує увагу на чарівній силі хабарництва. Отримавши готівку від головних героїв, різношерсті службовці кардинально змінюють своє ставлення до злочинців, а люта немилість і гнівні погрози перетворюються на теплі побажання приємної подорожі.

Часом роман нагадує комікс, що складається з послідовних коротких розділів-малюнків і лаконічних реплік, деякі з яких так і хочеться окреслити словесною бульбашкою. Можливо, це й не дивно, зважаючи на те, що письменник Гаррі Гаррісон після Другої світової війни відвідував школу карикатуристів та ілюстраторів, а згодом відкрив власну коміксову студію.

Гумор — одна з головних чеснот творчості письменника, за словами якого «наукова фантастика буквально створена для гумору. І якщо смішних науково-фантастичних книг мало, то це тільки від того, що дуже важко писати їх добре…». Пану Гаррісону вдавалося робити це дуже добре. «Народження Сталевого Щура» не є виключенням, отже, цей роман зацікавить перш за все шанувальників гумористичної наукової фантастики. Звичайному читачеві припаде до смаку легкість і динамічність тексту, насиченого несподіванками й інтригами, хоробрістю та відвагою, земною звичайністю й інопланетною екзотикою. І, звісно, тут є непересічний головний герой — пройдисвіт-початківець, якого можна відразу не зрозуміти й зненавидіти, але, трохи потерпівши, полюбити. Та, без сумніву, під час читання варто виявити поблажливість до невиразного і легковажного в тексті, оскільки, пам’ятаймо, Щур тільки-но «народився», але вже має дивовижні перспективи.

Ігор Ярославський