— Я йому пропонував загнати туди траулер. Він би за два тижні всю рибу загріб. "А що я буду робити далі?" — сказав знайомий. У турків залишилося дбайливе ставлення до природи і своїх ресурсів.

Кажуть, що капіталізм — хижацтво. Ні, справжнє хижацтво — це соціалізм. У своїй книжці згадую радянських колгоспних рибалок. У них була мета — виконати план. Потім — перевиконати його й отримати гроші. Що далі буде з цією рибою — нікого не хвилювало. Нею годували корів у Грузії.

У новій книжці "Земля Георгія" Антона Санченка є шість повістей. Події відбуваються із середини 1980-х років до кінця 1990‑х. У кожному творі герої намагаються потрапити до Грузії.

— Спеціально чекав 20 років, щоб опублікувати ці історії. Треба було вийти з-під юрисдикції законів про браконьєрство і контрабанду. Зізнаюся в цих правопорушеннях, — продовжує письменник.

— Був дивний період. За валютні операції ще саджали в тюрму, а вся країна торгувала за долари. За законом, будь-кого з ранніх 1990-х можна було закрити за володіння іноземними грошима. За кордон дозволяли вивезти тільки 200 доларів. А ця сума, за масштабами тих "човників", була мізером. Менше тисячі в оборот не брали. 800 вони мали провозити контрабандою. Митниця з часом розумнішала і вже нікого за це не затримувала. Одержувала свої відкупні, і система функціонувала. Те, що українські закони називали браконьєрством, для мене — звичайне рибальство. В Україні ти поставив сітку — значить браконьєр. У Туреччині в тебе є човник, сітка і родинне місце, де твої предки 300 років рибалили, і ніхто в тебе це не забере. У нас те ж саме люди роблять у Генічеську й Бердянську. Подружжя живуть розлучені, бо за браконьєрство передбачена конфіскація майна.

Найулюбленіший персонаж Антона Санченка у власній книжці — боцман Олег.

— Він узяв шлюб за паспортом моряка, де немає графи про сімейний стан. Законодавці попіклувалися, щоб моряки не робили дурниць, і прибрали для них таку сторінку. Але Олега це не спинило. Його розписали не в Херсоні, а в Чорнобаївці. Там просто не знали, що цього не можна робити. Мав штамп про одруження в паспорті моряка. В Олега четверо синів. Усі — від різних жінок, у різних портах. Але він усім платив аліменти, із нього вираховували половину зарплати. Олег від того тішився. Казав, що це на ньому матеріально не позначиться, бо більше вирахувати не можна. В нього завжди були якісь пригоди. Тільки випустили на берег — готуйся, що прийдеться або з міліції викупати, або прийдуть вас бити якісь десантники.

Книжка "Земля Георгія" Антона Санченка вийшла у львівському "Видавництві Старого Лева". У книгарнях коштує 125 грн.

Катерина ЛУК´ЯШКО