Цитати героїв подавав мовою оригіналу. Виняток – росіяни. Про це кореспондентуGazeta.ua./a> розповів Рішард Купідура, дослідник творчості Коцюбинського із Познані, учасник фестивалю "Інтермецо", який триває у Вінниці.

"Той народ який його колонізував, Коцюбинський майже не запрошує. Росіяни були небажаними гостями у творчості Коцюбинського. Вони з´являються, але у дуже загадкових обставинах. Швидко зникають. Зазвичай – позбавлені імен. Всі мають власні імена, а у них – або москаль, або руский. Я це тлумачу як своєрідну помсту за умови, які створювались у державі в якій він жив і працював. В Російській імперії йому було важко реалізуватися як творчій особистості", – каже літературознавець.

Є твір у якому показана гулянка представників усіх європейських народів. На ній присутній росіянин – політичний емігрант. "Він сидів за окремим столом і позирав на всіх як загнаний вовк", - писав Коцюбинський.

"Те ж саме із цитатами. Письменник любив писати цитати своїх літературних героїв мовою їх національності. Тому у його творах є татарська, молдавська, угорська, єврейська мови. Але дуже мало російської. Росіянин у нього мовчить", - підмітив Купідура.

В радянські часи критики шукали позитивні сторони у творчості Коцюбинського.

"Інтерпретувати твір по своєму і нав´язати думку дуже просто. Це часто робили з творчістю Коцюбинського, - вважає дослідник. - Головне для радянських ідеологів було те, що він помер до революції. Тому він став класиком дожовтневої літератури. Це добре видно по Лесі Українці та Олені Пчілці, яка була викреслена зі списку письменників у СРСР. Натомість її донька померла у 1913 році і її подавали революціонеркою і сестрою робітників, популяризували."

Нагадаємо, зовнішні стіни бібліотеки №1 у Вінниці прикрасили кримсько-татарськими орнаментами та цитатами із циклу кримських оповідань Михайла Коцюбинського. Малювати могли всі охочі, після участі у майстер-класі.

Олександр Гандзій