Козак потрапляє у Космос і рятує там космічних туристів від прибульців. Пригоди козака в міжпланетному просторі на цьому не завершуються, і він надалі підкорює всесвіт на космічному кораблі під назвою "Чайка".

Звитяжець у шароварах – герой серії українських коміксів авторства Андрія Данковича. Він же – автор плакату "Козаки пишуть листа Дарту Вейдеру". Його охоче фотографували учасники фестивалю популярної культури Kyiv Comic Con`2016, який проходив в Україні вдруге. Цього року 14-15 травня двері для супергероїв та монстрів усіх мастей відчинив "Український дім".

Козаки на орбіті

Українські шанувальники коміксів перевдягалися в героїв "Зоряних воєн", примірювали  костюми Дедпула, Людини-павука, Асасіна, уявляли себе Аватарами, персонажами з "Ігор престолів", поверхами прогулювалися орки, живі мерці, вампіри та мисливці на них.

Серед розмаю чортів і тих, кому сам чорт не страшний, вирізнялися вояки в військових обладунках, котрих при бажанні можна було прийняти за воїнів АТО. Принаймні, частина тих, хто фотографувався з ними, так і думала.

Проте в компанії Спайдермена та інших людей із надзвичайними здібностями чомусь не було Козака в шароварах, оселедцем та шаблюкою. Це тим більше дивно, бо саме такий персонаж домінував у невеличкому сегменті українських коміксів та графічних романів.

Чому Козака не оживили – питання друге. Важливіше з’ясувати, чому автори українських проектів популярної культури не бачать національного героя далі формату фольклору та етнографії.

На Kyiv Comic Con представили видання коміксу "Максим Оса" одного з найдосвідченіших українських авторів – Ігоря Баранька. Привід підготувати видання до друку – запланований незабаром вихід на екрани повнометражний фільм "Максим Оса".

Робота почалася кілька років тому, через брак фінансування припинена, але зараз відновлена й триває. Не останній фактором, який вплинув на розморозку процесу – офіційний трейлер стрічки, зроблений із відзнятого матеріалу та викладений в Інтернет минулого року.

За одностайним фейсбучним: "Way!" затерлася та обставина, що герой фільму, як і герой коміксу Максим Оса – козак-супермен.

Можна було б списати на підвищений нині інтерес українців до історичної тематики, аби не дивний збіг: саме козаки стали героями графічної трилогії "Даогопак", також представленої на фестивалі. Додати сюди згаданих вище "Козаків на Орбіті" - і маємо сегмент української комікс-культури майже в повному обсязі.

Справа не в тому, що українське коміксове видання пасе задніх. У нас переважна більшість сегментів не лише популярної культури перебуває в зародковому стані.

Засмучує, але не аж так відсутність пропозицій перекладних видань.Шанувальникам мальованих історій про супергероїв було, з чого вибрати, очі розбігалися, але 97% продукції завезено з Росії, де все це відстежують, оперативно перекладають і справді якісно видають.

Ціни стартують від 150 гривень, завмирають на сумі в 550 гривень, проте сотні тисяч українців цінники не зупиняють. Чому б не перекладати й не видавати в Україні те, за що люди готові платити грубі гроші – питання відкрите.

Але навіть та українська крапля в коміксовому морі – це історії про вусатих чоловіків у шароварах. Зрозуміла поширена журналістами думка молодої особи, котра перевтілилася на фестивалів Жінку Халка: "Найбільше я боюся бути героїнею українських коміксів".

Тут справа не лише в мізерності пропозицій. Козак – це, як не крути, герой далекого минулого. А комікс вийшов на новий рівень, коли автори почали пропонувати героїв нашого часу або – людей майбутнього. В них почали гратися діти.

Сучасний комікс бере початок із лубочної картинки. Спершу його мета була суто розважальною – люди роздивлялися цікаві малюнки й мальовані історії.

Графічний роман-комікси Даогопак

Проте в 1930-х роках минулого століття в комікс прийшла ідеологія. Тепер їхні герої, миттю ставши супергероями, почали кидати виклик силам Зла.

Супермен і Бетмен боролися зі злочинністю,  а під час Другої світової війни Капітан Америка вступив у бій із нацистами. Пізніше, коли комікси почали екранізувати, вигадані казкові персонажі стали формувати тренди й впливати на світогляд.

Українцям цього явно бракує. Проте, пропонуючи сучасникам комікси переважно з козаками в головних ролях, автори не створили тренду національної масової культури.

В козаків сьогодні не грають. Ними не перевдягаються ніде, крім як на етнографічних фестивалях. 

А в рекламі дядьки в шароварах і з оселедцями пропонують відвідати ресторани національної кухні. Поняття "український національний герой" та "український національний комікс" через те мають поки дуже вузькі рамки.

Можете собі уявити не протистояння Бетмена й Супермена чи Капітана Америки й Залізної людини, а двох однакових Бетменів, Людей-Павуків чи Халків?

До речі, супергерої не лише воюють, а й дружать: візьміть Людей Ікс, Фантастичну четвірку, Хранителів. Виглядає, в українській уяві Козак лишається безальтернативним. Таким собі самітник, у якого нема друзі.

Стереотип, який ставить знак рівняння між українським та козацьким, зародився не тепер. Козаки – єдині персонажі, яких дозволялося експлуатувати в українській популярній культурі радянської доби.

Тоді з`явилася серія мультфільмів про пригоди трьох козаків. У журналі "Перець" Анатолій Василенко малював комікси для дітей про Перченя – хлопчика у шароварах та смушковій шапці. А Котигорошко, козачок із булавою, не має альтернативи і в наш час.

Котигорошко

Одне видавництво в недалекому минулому мало намір розробити серію книжок для дітей про українських супергероїв. Проект згорнувся, не почавшись: було подано 13 пропозицій, і всі – різні варіації на тему Котигорошка.

Інтерес до історії не означає інтересу до архаїки. Якщо вже так цікавить минуле – чому б не зробити комікс про повстанських отаманів чи бандерівців. А легендарні кіборги так і просяться в мальовану історію. Козакам потрібні не клони, а колеги.

 Андрій Кокотюха