"Ця негативна статистика щороку зростає, - говорить письменниця Жанна Слоньовська. Народилася у Львові. Живе у Кракові, пише польською. - Вмирає культура літературних зустрічей, дискусії. У моєму польському видавництві не раз були розмови – може, не будемо робити зустрічі з читачами, бо і так прийде три особи. В Україні інакше. Тут уміють говорити і дискутувати про літературу. Люди готові цілу ніч слухати поезію. І це будуть повні зали. У Польщі це елітні речі. Там такого немає.

У Польщі книжка стає ґаджетом, - продовжує письменниця. - Книгарні перенасичені речами, які називаються книжкою - порадники, нескінченні історії на зразок "Як я вийшла з алкоголізму". У Франції, коли заходиш у найбільшу книжкову крамницю, чітко бачиш – хороша література має білі обкладинки. Якщо картинки, то маленькі. Кольорова книжка – значить - це кіч. У Польщі часто прекрасні тексти видаються під яскравими обкладинками, бо так вирішує відділ маркетингу. Колись хотіла видати книжку для дітей. Обкладинку була зеленавого кольору. Видавництво мені сказало – у нас купують червоне і золоте. Так книжку і не видали".

Українці читають трохи менше. Дослідження консалтингової компанії "Pro.mova" у 2013–2014 роках показали, що 57,9 % опитаних прочитали за рік бодай одну книжку.

"Ми затрималися у часі перемін. Це дає і позитивні плоди – у буремні часи з´являється багато креативних ідей. Поляки переситилися інформацією. Впав інтерес суспільства до читання, - каже директор львівського "Видавництва Старого Лева" Мар´яна Савка.

У Європі до книжок найбільше береться чехів - 84% читає мінімум одну книжку на рік.