Мовляв, і мистецьких видань мало, і книг із бізнесу не вистачає, і філософії катма. На цьогорічному Книжковому Арсеналі справи в цьому напрямку виглядають більш оптимістично. Безумовно, всі вже активно розглядають повну програму Книжкового Арсеналу і вітрину новинок.  В очікуванні найбільшої книжкової події Читомо знайомить з новинками, на які варто звернути увагу.

Максим Тарнавський «Нечуваний Нечуй»  (Laurus)

Мабуть, ні для кого не є секретом, що сьогодні є гостра потреба в перечитанні канонічних постатей проти шерсті закам’янілих конструкцій. Тому й не дивуємось повсякчасній появі (але не такій частій, як би того хотілося) книг, що вивертають дискурс української літератури, обговорюючи теми та проблеми, які багато років замовчувались.

Максим Тарнавський – однин із авторитетних дослідників, що працює в Торонто та досліджує прозову українську літературу. Тому книга про Нечуя-Левицького важлива не лише для «нашого» культурного пласту, а й для англомовного середовища. Бо якщо закордоном хтось і чув про Тараса Шевченка, то про Нечуя-Левицького – навряд.

Тут же автор вбиває двох зайців одним пострілом. Видає книгу англійською мовою, що з одного боку має популяризувати імена українських  письменників за межами нашої держави. А з іншого – розкрити постать Нечуя-Левицького іншою мовою та засобами. Зобразити його не як співця села, а блискучого реаліста; який говорить про жінку говорить в своєму унікальному «нечуваному» ключі; який попри міфологічне нагромадження мав інше, багато цікавіше життя.

Ларс Свендсен «Філософія свободи»  (Видавництво Анетти Антоненко)

В межах українського дискурсу поняття свободи, волі є чільними та найбільш вживаними. Але як багато і наскільки глибоко ми задумуємось над сенсом цих понять, над їх змістом? Адже в багатьох випадках ми будемо стикатися із заяложеним виразом про «вільний народ», особливо не задумуючись над означенням самого поняття.

«Філіософія свободи» Ларса Свендсена – книга, що розглядає різні грані поняття свободи, зокрема політичний, соціальний, етичний, онтологічний. Звісно, автор підкреслює, що це поняття є межовим, і це унеможливлює конкретні висновки. Але як частина внутрішнього діалогу ця книга може відбутись.

Франсуаза Барб-Ґалль «Як розмовляти з дітьми про мистецтво ХХ століття» (Видавництво Старого Лева)  

Попередній переклад цієї авторки «Як розмовляти з дітьми про мистецтво» стала абсолютним бестселером. Вона стала дороговказом не лише для тих читачів, які справді шукали вирішення поставленої проблеми.

Для багатьох ця книга стала настільним курсом вступу до мистецтвознавства. Свіже видання присвячене мистецтву ХХ століття також не лишиться без уваги, зважаючи також на часовий період, який охоплює і пояснює авторка.

«Тю, я би сам/сама таке б намалював/намалювала», «Що цим хотів сказати автор?» – типова реакція на будь-яке окреме мистецьке явище ХХ ст. від широкого загалу. Ось чому важливо позбуватись ярликів та невпевненості в цьому напрямку, або уповні оцінити та насолодитись тим чи іншим виявом.

«Казимир Малевич. Київський період 1928-1930» (Родовід)

У світі є дві найбільш відомі картини – Джоконда та Чорний квадрат. Ось чому історію мистецтва неможливо уявити без постаті Казимира Малевича, який сьогодні є і культом, і ярликом, і брендом. І дивно, що українці досі не користуються можливістю популяризувати  цього митця, не витворюють належного дискурсу навколо нього та й взагалі часто забувають про його походження.

Книга, упорядником якої стала Тетяна Філевська, реактуалізує Малевича як українця, як киянина, як патріота. Оскільки авангард, як і будь-який інший вид мистецтва, це взаємодія і діалог поміж артистами та містами – то тут в першу чергу розміщені листи та спогади, пов’язані із виставкою в Київській картинній галереї 1930 року.

Також в книзі зібрані теоретичні праці, публікації в часописах «Нова Ґенерація» та «Авангард» і невідомі публікації, що були знайдені в Києві 2015 року в архіві художника Мар’яна Кропивницького.

Джулі Літкотт-Гаймс «Як виховати дорослого»  (Наш Формат)

Цього року кількість перекладів літератури із психології та саморозвитку невпинно зростає. Звісно, така динаміка зумовлена не лише економічно, а й практично, адже серед такого широкого вибору можна знайти дещо справді цікаве та ефективне.

Наприклад, у книжці «Як виховати дорослого» Джулі Літкотт-Гаймс  розглядає проблему несамостійності молодого покоління.Йдеться про тих людей, що зросли в невпинних перегонах за успіхом та добрими оцінками, проте це позбавило їх вміння вирішувати побутові проблеми.

Це книга про катастрофу батьківської гіперопіки, яка заважає дітям вирости самостійними особистостями. Проте головний акцент припадає на те, що замість перевиховання дітей, батькам варто зайнятись власним перевихованням і перестати слідувати за кожним їх кроком.

Ренс Бод «Забуті науки»  (Видавництво Жупанського)

Живучи в епоху розвинених інформаційних технологій гуманітарії повсякчас потерпають від зухвальства випускників технічних спеціальностей. Проте, говорячи про непрактичність нетехнічних професій, часто забувається генеза точних наук.

Ронс Бод – професор інформаційних та гуманітарних наук в Амстердамському університеті – повертає нас до історії наук, говорячи про гуманітаристику як про пранауку, що зародилась близько 600 року до н.е. та дали поштовх до розвитку фізики, хімії, астрономії, біології тощо.

 Михайло Якубович «Філософська думка кримського ханства»  (Комора)

Минулорічний досвід українського перекладу Корану продемонстрував неабияку зацікавленість Сходом та його культурою. Ба більше, загострилось питання «А що ми знаємо насправді про Крим та кримців?».

Михайло Якубович – знаний орієнталіст, історик, а також автор повного перекладу Корану українською мовою. У книзі він звертається до глибокого вивчення релігійно-філософської спадщини Кримського ханства XV-XVIII століття.

Тут прослідковується ґенеза його інтелектуальних традицій в контексті широкого поняття мусульманської філософії. Правознавство, апологетика, дискурсивне богослов’я та містицизм (суфізм), а відтак і культурний пласт розгортається через реконструкцію біографій видатних мислителів Кримського ханства, а також їх праць.

«Donbas Studies. Гендерні дослідження» (Фонд Ізоляція)

Нині події на сході України є найбільш обговорюваною темою, адже військові події інтенсивно впливають на всі спектри життя країни: економіка, політика, мистецтво і зокрема гендер.

Говорячи про досвід агресії та опору, ми маємо розуміти, що під цим натиском змінюється бачення та сприймання ролей чоловіка та жінки. Тому авторки «Donbas Studies…» намагаються дослідити питання гендеру на Донбасі, продемонструвати особливості життя чоловіків та жінок на окупованій території крізь призму наукових та публіцистичних статей українських та зарубіжних авторів.

Також додані інтерв’ю та ілюстрації, які допоможуть якомога глибше осягнути цю проблему.

Вахтанґ Кебуладзе «Чарунки долі»  (Видавництво Старого Лева)

«Наша історія довша за наше життя», – пише Вахтанґ Кебуладзе у вступі до своєї нової книги. Тим самим він закликає читача до діалогу та взаємодії, запрошує його взяти до рук олівець, щоб перекинутись кількома ідеями із автором.

Книга обіцяє бути нелінійною, без наскрізного сюжету. Це швидше нагадуватиме тканину, зіткану із різних сенсів, текстур, постатей та думок, які то зникають під подушечкою пальця, то пронизують своєю присутністю.

Автор зводить філософів та мислителів з різних країн та епох із собою та читачем, щоб створити нову історію, нову тяглість.

Тетяна Калитенко