На початку 2015 року українці отримали можливість прочитати новий роман Стівена Кінга «Відродження» рідною мовою. У книжці автор знову повертається до моторошного, незрозумілого, лякаючого, порушує питання життя після смерті.

Читаючи цей роман, можна прожити ціле життя головного героя: події твору починаються 1962 року, а закінчуються десь у 2013-му. Головний герой Джеймі Мортон, ще коли був дитиною та грався солдатиками в піску, став першим у містечку, з ким познайомився новий священик Чарльз Джейкобз, молодий амбіційний чоловік із шаленою пристрастю до електрики. Пастор здружився із сім’єю Мортонів, а згодом за допомогою електрики вилікував брата Джеймі. Та автокатастрофа, що забрала життя дружини та сина пастора, змусила його зневіритися в християнстві й покинути місто.

Протягом чотирьохсот сторінок ми разом із Джеймі подорожуємо життям. Поринаємо в його дитячі проблеми та успіхи, спостерігаємо за тим, як хлопець ходить до школи, захоплюється гітарою, починає грати в гурті. Пізніше переносимося в зовсім іншу атмосферу: захоплюємося, коли Джеймі разом із гуртом їздить із концертами, переживаємо, коли юнак бореться з бажанням спробувати наркотики, як усі його друзі, та з часом здається. Ми дорослішаємо разом із Джеймі. Але не одразу. Спершу читач спостерігає, як наркотики довели хлопця до самого дна. Й коли він уже перебуває на межі життя й смерті, Джеймі рятує його «п’ятий персонаж».

«П’ятий персонаж» —  це, як пише Кінг, «джокер, який вистрибує з колоди через довільні проміжки часу протягом багатьох років, і частенько —  у кризові моменти». «П’ятим персонажем» Джеймі є давній друг, якщо можна так сказати, Чарльз Джейкобз. Він змінився: тепер у нього лише один Бог —  електрика. Він живе самітником та виступає на різних ярмарках. Чарльз за допомогою електрики допомагає Джеймі боротися з наркотиками, розпочати нове життя й навіть влаштуватися на роботу. І знову ми переживаємо всі емоції разом із героєм, всі труднощі, поневіряння та солодкий смак свободи, свободи від залежності. Знову радіємо спокійному життю Джеймі в іншому місці, в іншому домі, далеко він попереднього життя. Але «п’ятий персонаж» не може зникнути з життя назавжди, з часом він має повернутися. Повернутися й попросити щось в обмін за врятоване життя…

Не думаю, що всіх роман налякає, але впевнений, що всіх «Відродження» захопить, затягне, змусить пережити всі ті події як насправді. Сюжет захоплює з перших сторінок і не поступається найкращим романам Кінга.

Також хочеться відзначити глибину проникнення в характер та психологію головного героя та його «п’ятого персонажа». Але все-таки не можу погодитися з усім у романі: втрата близьких людей — це не привід поневірятися в релігії. Також я не згоден із уявленням про життя після смерті, яке описане в романі. Але я певен: прочитавши «Відродження», ніхто не шкодуватиме про витрачений час. Роман заворожує, лякає, а інколи й зворушує читача.

Артур Дронь