Re: цензії

28.04.2025|Ігор Зіньчук
Заборонене кохання
24.04.2025|Вероніка Чекалюк, науковець, кандидат наук із соціальних комунікацій
«До співу пташок» Олега Кришталя як наука одкровення
21.04.2025|Тарас Кремінь, кандидат філологічних наук, Уповноважений із захисту державної мови
Джерела мови російського тоталітаризму
18.04.2025|Ігор Зіньчук
Роман про бібліотеку, як джерело знань
18.04.2025|Валентина Семеняк, письменниця
За кожним рядком – безмежний світ думок і почуттів
12.04.2025|Андрій Содомора
І ритмів суголосся, й ран...
06.04.2025|Валентина Семеняк
Читаю «Фрактали» і… приміряю до себе
05.04.2025|Світлана Бреславська, Івано-Франківськ
«Ненаситність» Віткація
30.03.2025|Ігор Чорний
Лікарі й шарлатани
Пісня завдовжки у чотири сотні сторінок

Літературний дайджест

25.01.2016|10:42|Друг читача

Викрадений читач, або «Обережно! Класика!»

Стівенсон Роберт Луїс. Викрадений. Катріона. —Наш Формат, 2015.

Ви вважаєте себе досвідченим читачем, котрий свого часу перечитав геть усю класичну та сучасну літературу, й вас уже нічим не здивувати? Є засіб! Спробуйте перечитати те, що було забуто колись давно, й знову поринути в безтурботні часи свого юнацтва. Найліпше обрати для цього якийсь пригодницький роман, приготувати чашку кави й загорнутися в теплий плед. Настрій — гарантовано. Спокій — аж ніяк! Бо, як виявилося, не можна читати твори Роберта Луїса Стівенсона й не підстрибувати щохвилини від подиву. Самі дивіться!

 

Здавалось би, що може трапитися зі звичайним 17-річним сиротою з Південної Шотландії ХІХ сторіччя? Він виросте, одружиться, заведе сім’ю та й, звичайно, помре, як і мільйони людей до нього. Але «найяскравішому представнику англійського романтизму» цього замало. Він прагне пригод. І тоді він насилає на бідолашне хлоп’я такі негаразди й сутички, які в реальному житті дуже важко уявити. На наших очах із майже безпорадного підлітка виростає сильна особистість, яка спроможна не тільки відстоювати власні інтереси, а й допомагати друзям, ставати на їх бік навіть тоді, коли вони неправі, й міцно триматися свого кохання.

Перший роман цієї дилогії — «Викрадений» — розповідає нам про початок блукань головного героя. Після смерті своїх рідних Девід Балфур дізнається про неймовірний маєток, який він має успадкувати від свого дядька. Він намагається налагодити з останнім стосунки. Наївний Девід не знає, що саме з цього знайомства почнуться всі його незгоди. Одурений власним дядьком, він потрапить на борт торговельного корабля, де стане невільником, залежним від грубих та безпринципних людей. Але згодом дістане шанс у вигляді якобіта, та ще й ворога англійського короля Алана Брека Стюарта, разом із яким вони почнуть боротися з маленьким, а згодом і великим несправедливим світом. Ці двоє — повна протилежність один одному. Вони не схожі майже ні в чому, окрім почуття гідності, й саме це триматиме їх разом до останньої зустрічі. Удвох вони пройдуть кілометри лісів, оборонятимуться проти озброєних королівських вояків, сотні разів ризикуватимуть життям, і все ж таки будуть роз’єднані під натиском англійського закону. Палко тремтітиме Девідове серце: втративши друга, він позбудеться своєї головної життєвої проблеми — переслідування за нескоєний злочин. Тепер він може жити спокійно. Але якщо він забув, як це робити?

На це питання відповідає другий роман — «Катріона». Названий іменем дівчини, цей твір повністю присвячений боротьбі за кохання. Авторові закортіло трошки розбавити хлопчачі пригоди, й він додав нового персонажа — молоду симпатичну «жаннодарківську» особу — Катріону Драммонд. Відчайдушна й смілива, вона закохується в головного героя, й вони тікають подалі від проблем та її батька — колишнього в’язня Джеймса Драммонда. Поневіряння Європою та взаємні непорозуміння між закоханими є провідною темою сиквела «Викраденого».

Що хочеться додати? Лише кілька слів. Вперше я прочитала «Острів Скарбів» у 12. Це було цікаво, непередбачувано та захопливо. Коли я зараз повернулася до цього автора, то була приємно здивована ефектом. Адже він аж ніяк не змінився! Мені досі цікавий рух нескінченної Стівенсонової фантазії, і хоча сюжет іноді нагадує мексиканський серіал, він, врешті-решт, змушує співчувати головному герою. А чого ще бракує читачеві, як не емоцій?

 

Аліса Кузьменко



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

24.04.2025|19:16
Ееро Балк – лауреат премії Drahomán Prize за 2024 рік
24.04.2025|18:51
Гостини у Германа Гессе з українськомовним двотомником поезії нобелівського лауреата
21.04.2025|21:30
“Матуся – домівка” — книжка, яка транслює послання любові, що має отримати кожна дитина
18.04.2025|12:57
Під час обстрілу Харкова була пошкоджена книгарня «КнигоЛенд»
14.04.2025|10:25
Помер Маріо Варгас Льоса
12.04.2025|09:00
IBBY оголосила Почесний список найкращих дитячих книжок 2025 року у категорії «IBBY: колекція книжок для молодих людей з інвалідностями»
06.04.2025|20:35
Збагнути «незбагненну незбагнеж»
05.04.2025|10:06
Юлія Чернінька презентує свій новий роман «Називай мене Клас Баєр»
05.04.2025|10:01
Чверть століття в літературі: Богдана Романцова розкаже в Луцьку про книги, що фіксують наш час
05.04.2025|09:56
Вистава «Ірод» за п’єсою Олександра Гавроша поєднала новаторство і традицію


Партнери