Про це повідомляє Радіо Свобода.

Понад 60 інтерв´ю оборонців летовища і десятки ексклюзивних фото з місця подій, а ще коментарі військових та експертів з безпеки з України, Канади, США і Росії – усе це під обкладинкою непростої, але дуже важливої і правдивої книжки.

Закарпатський кіборг Микола Миньо, боєць 80-ї аеромобільної бригади з позивним "Михалич" шукає себе у книзі.

"Я не жалію ніскільки. Так Бог дав, що він мене залишив живим. Я 15 днів був на вежі, був у Пісках. Дуже важкі часи були, але я не жалкую, бо прекрасно знаю, що країну треба захищати. Залізо не витримувало, а ми стояли, бо назад дороги не було. За нами країна, наші близькі. І ніхто аеропорт не здав. Там просто вже не було за що триматися", – розповідає "Михалич".

Володимир Рибачок на позивний "Лісогор", командир протитанкового взводу, в аеропорту не був, але стояв на позиції під назвою "Катер". Каже, що 28 днів весь ДАП у нього був, як на долоні.

"Я мав заходити в аеропорт, але мені сказали: ти туди не підеш, там тобі робити нічого. У нас є важливіший об´єкт. Будеш тримати весь аеропорт під своїм контролем. Я не давав, щоб сєпарська техніка виходила і напряму стріляла в наших хлопців. Вони мені дзвонили, просили погасити вогневі точки, а де ми самі бачили, то й самі погашали. Ну і само собою, сепаратисти й нас обстрілювали та й так, що ми, як зайці відскакували між їхніми мінометними обстрілами", – пригадує він.​