У Німеччині (як і в Україні) авторські права чинні упродовж 70 років після смерті письменника. Цей закон діє, навіть коли автором був Адольф Гітлер, а його творінням – "Mein Kampf" ("Моя боротьба").

Нацистський лідер написав книгу 1924 року, перебуваючи в ув’язненні за організацію "пивного путчу". В ній Гітлер виклав шовіністичну та виражено антисемітську ідеологію націонал-соціалізму, яка лягла в основу політики Третього Рейху та спровокувала світову війну, результатом якої стали Голокост та десятки мільйонів жертв.

Після приходу нацистів до влади книгу почали видавати мільйонними накладами – кожне молоде подружжя безкоштовно отримувало примірник творіння фюрера замість Біблії. Зараз, однак, дослідники сумніваються в такій популярності "Mein Kampf", жартівливо називаючи книгу "непрочитаним бестселером".

2015-го минуло рівно 70 років від смерті фюрера (Гітлер покінчив життя самогубством 30 квітня 1945 року), тому, згідно з європейським законодавством, від 1 січня 2016 року всі написані ним тексти стали надбанням німецького народу.

Після завершення Другої світової війни союзники передали права на німецькомовне видання книги федеральній землі Баварія, яка, щоправда, відмовилася від подальших перевидань. Усі наявні копії зберігали в бібліотеках, у той час як продаж "нацистського бестселера" був заборонений.

НОВЕ "ПОДОЛАННЯ МИНУЛОГО"

Німецька влада добре підготувалася до моменту, коли авторські права на "Mein Kampf" перейдуть у публічну власність. Ще 2009 року Інститут новітньої історії у Мюнхені розпочав роботу над науковим виданням сумнозвісної книги. Перевидання мало включити в себе анотацію, тисячі академічних коментарів, які б пояснювали жахливу роль нацистської ідеології у світовій історії.

І ось на початку січня двотомне академічне видання "Mein Kampf" уперше в післявоєнній історії ФРН з’явилося на прилавках німецьких книгарень.

Директор Мюнхенського інституту Андреас Віршинг пояснює важливість коментованого видання тим, що воно має роз’яснити молодшому поколінню німців окремі фрагменти тексту, а подекуди навіть історію нацизму. " Найголовніше перервати Гітлера, який, як демагог, говорить тут безперервно. Потрібно вказати на його напівправду, підбурливі ремарки, відверту брехню, якої теж багато", – вважає Віршинг.     

Водночас, голова німецької спілки вчителів Йозеф Краус запропонував включити окремі витяги з "Mein Kampf" до шкільної програми старших класів. Це, на думку експерта, створить у німецької молоді "імунітет" до екстремістських поглядів, пояснить деструктив, який несе у собі ідеологія націонал-соціалізму.

Однак німецька публічна думка не така одностайна у цьому, доволі дражливому, питанні. Лунають заклики взагалі заборонити "Mein Kampf", позаяк книга і тепер несе загрозу, підливаючи масло у вогонь неонацистської пропаганди окремих політичних сил ультраправого спрямування.

Доволі скептично до перевидання книги поставилися окремі єврейські громадські діячі. Колишня голова Центральної ради єврейських громад Німеччини Шарлотта Кноблаух назвала творіння Гітлера " найбільшим злом, найгіршим антисемітським памфлетом і посібником з Голокосту ". " Це скринька Пандори, яку відкривши знову, неможливо буде зачинити ", – вважає Кноблаух.

У Німеччині побоюються, що перевидання книги, хоч і коментоване дослідниками, може викликати непередбачувані наслідки – з огляду на посилення ксенофобських та антиісламських настроїв, нещодавні кельнські події та зростання популярності політичних рухів радикального напряму (наприклад, PEGIDA – "Патріотичні європейці проти ісламізації Європи").

"MEIN KAMPF" У СВІТІ

Резонансна книга Адольфа Гітлера ще до початку Другої світової війни вийшла популярними європейськими мовами. Повний англійський переклад зробив Джеймс Мерфі 1936 року на замовлення міністерства пропаганди Третього Рейху.

У СРСР роботу над перекладом здійснив Григорій Зинов’єв – найближчий соратник Леніна у 1933 році переклав книгу, перебуваючи на засланні у казахському містечку Кустанай. Російськомовний "Mein Kampf" вийшов обмеженим накладом для вивчення партійними чиновниками й органами безпеки. Книгу повторно перевидавали вже у Російській Федерації, допоки 2010 року вона не потрапила до Федерального списку екстремістських матеріалів.  

США також не залишилися осторонь видання сумнозвісного творіння Гітлера. Після завершення війни видавництво "Houghton Mifflin" опублікувало переклад "Mein Kampf", який можна знайти практично в кожній американській бібліотеці. Продаж книги не забороняється – наразі вона доступна у книжкових інтернет-магазинах Amazon.com і Barnesandnoble.com. 

Навіть Ізраїль здійснив переклад на іврит книги, в якій Гітлер роздумує над організацією масового знищення євреїв – Голокосту. Примітно, що публікація була ініційована ніким іншим, як Міністерством освіти та культури Ізраїлю 1995 року. Видання реалізовувалося з просвітницькою метою, аби більше людей могло довідатися про зловісні плани фюрера. 

УКРАЇНОМОВНЕ ВИДАННЯ

У 1930-х роках в середовищі українських націоналістів з’явилася ідея україномовного перекладу книги Адольфа Гітлера. Ідейний натхненник українського інтегрального націоналізму Дмитро Донцов навіть переклав окремі частини "Mein Kampf".

Коли восени 1930 року нацистська партія добилася першого серйозного успіху на виборах до рейхстагу, Крайова екзекутивна ОУН створила та поширила серед членів організації збірку перекладів окремих фрагментів книги під назвою "Моя Боротьба". Що цікаво, в передмові ("Від видавців") крайовий провідник ОУН Степан Охримович (під псевдонімом В. Обухович) доволі критично оцінив працю Гітлера, вказуючи на "неорганічний, голий та жорстокий, протиприродній зміст і п’ятно" нацистської ідеології.

Вже у незалежній Україні харківське видання "Світовид" 2003 року здійснило видання нацистського маніфесту, щоправда, російською мовою. Однак замість правильного німецького написання "Mein Kampf" українські видавці чомусь помістили на обкладинку назву "Main Kampf".

Наразі повноцінного видання "Mein Kampf" українською мовою немає. Його і не можна зреалізувати, адже формально така публікація вважатиметься незаконною. РішеннямНаціональної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі від 29.10.2009 року, книгу визнано такою, що порушує українське законодавство, розпалює національну та релігійну ворожнечу. Водночас, комісія виразила стурбованість розповсюдженням провокативного видання у загальнодоступних книгарнях. 

Однак нещодавно маловідоме суспільно-політичне інтернет-ЗМІ politi.co.ua анонсувало вихід україномовного видання "Mein Kampf" у квітні 2016 року. Підозрілий видавець зазначив, що український переклад міститиме коментарі фахівців, що дозволить перетворити пропагандистський твір на повноцінний об’єкт дослідження.   

Жодної іншої інформації, окрім анонсу, на сайті сумнівного видання немає. Тому залишається тільки гадати, чи справді український читач зможе познайомитися ближче з сумнозвісним текстом, а чи йдеться про звичайний "першоквітневий" жарт. 

Наразі немає однозначної думки щодо того, що все-таки робити з однією з найвідоміших книг у світі. Враховуючи особу автора й характер самого твору, це і не дивно. У всякому разі заборона навряд чи щось змінить. Інтернетом вільно "гуляють" електронні версії "Mein Kampf", а мільйони друкованих примірників у всьому світі терпляче чекають на свого покупця. Відтак, ідея коментованого видання "нацистського бестселера" виглядає не таким уже й безглуздим варіантом "подолання" болючого минулого.     

***  

Олександр Аврамчук  – бакалавр історії НаУКМА, магістрант НаУКМА та "Східних студій" Варшавського університету. Зацікавлення: історія Східно-Центральної Європи, модерне націєтворення, польсько-українські відносини.