У харківському видавництві "Клуб сімейного дозвілля" готують до виходу його нову повість "Чорне сонце".

— Це давній український сакральний символ, що зображений на емблемі добровольчого полку "Азов", — продовжує літератор. — Маю з цими хлопцями давню дружбу. Якось з ними на війні трапилась містично-філософська історія. Коли в Широкиному згоріла бібліотека, не збереглося жодного видання. Уцілів лише "Кобзар" Тараса Шевченка. Хлопці подарували мені цю книжку. Я ж у свою чергу вирішив зробити їм свій віддарунок, написавши про них.

Головний герой "Чорного сонця" — реальний вояк "Художник". Василь Шкляр змінив його позивний на "Маляр". Всі інші прізвиська й імена лишив.

— Уперше так роблю у своїй творчості. З одного боку, це полегшує роботу, бо бачиш живі характери. Нічого не доводиться вигадувати. Але можеш когось зачепити. Давав рукопис "Чорного сонця" прототипам персонажів і безпосереднім учасникам подій. Один волонтер лише обурювався. Злякався, що в його вуста вклав критику влади, сучасної української верхівки. Моя книжка просякнута болем і смутком, але має багато сцен, написаних з гумором. Фактично написав історію полку "Азов". Як він постав: таємничими чорними чоловічками на Донбасі. Вони поїхали туди таємно, як брали Маріуполь. Іловайськ — один із центральних епізодів книжки. Наші генерали сказали, що місто майже чисте і його треба лише прочесати. Про перші жертви. Згадуються хлопці, яких уже нема, зокрема наймолодшого "азовця" 18-річного Андрія Снітка з Волині (загинув під Іловайськом. — "ГПУ").

З криворіжцем "Художником" Шкляр познайомився 2011-го. Пізніше зустрічався з ним на Майдані у столиці.

— Ще за окупаційного режиму Януковича в Кривому Розі мала бути моя презентація "Чорного Ворона". Шукали для неї велике приміщення. Так от "Художник" вперше в житті одягнув костюма і краватку. Пішов до директора театру і набрехав йому, що він представляє молодіжну організацію "Партії регіонів". Директор витріщив очі, але дозволив провести в театрі велелюдну акцію. Саме на ній до мене підійшов "Художник" і сказав: "Покажіть, де можна померти за Україну". Особливо люблю цих націоналістів зі сходу і півдня за їхню простоту і прямоту.

Іван СТОЛЯРЧУК