До неї ввійшли його записи з полону у самопроголошеній ЛНР. Вів їх у кишеньковому блокноті. Також розповіді про життя терористів і мирних людей на території конфлікту.

Валерія затримали у серпні 2014-го. Звільнили в листопаді. Зараз він продовжує волонтерську діяльність, опікується звільненням полонених. Писати почав через два місяці після повернення.

— Ця книжка менше всього про себе, про свою історію, — говорить Макеєв на презентації у Черкасах. — Я просто не міг не писати. Бо "там" це була гімнастика для мозку, а тут — важлива інформація, яку треба розповідати. Колишні полонені мало говорять. Це невипадково. Після полону я теж працював із психологом, щоб повернутися до звичного життя.

Реально нічого не змінюється, просто, що більше ми мовчимо про певні реалії, то довше вони залишаються своєрідною пухлиною, яку важче лікувати. ­Зараз постійно телефонують рідні тих, хто перебуває в полоні. Бувають дзвінки о п´ятій ранку, ці матері з розуму сходять.

У книжці немає жорстоких сцен побиття.

— Говорити про якісь криваві речі не маємо права, доки не буде звільнено останнього полоненого, — пояснює автор.

Книжка вийшла в черкаському видавництві "Брама Україна" накладом 4 тис. примірників за кошти благодійників. Готують друге видання. Його доповнять ілюстрації колишнього полоненого донецького художника Сергія Захарова.

Інна ІЩУК