Поетичний текст, адресований дітям для самостійного читання, допомагає поринути в казковий – а інколи темний і таємничий – світ ночі, снів і, можливо, страху і тривоги.

«Інколи губишся вночі й не можеш знайти дорогу додому. Блукаєш у незнайомому лісі. Не знаєш, куди йти», – починається книжка. “Сюди, сюди!” – шепоче жовте листя, що падає, наче сльози з гілок».

Так дитина потрапляє в нічні мандри, де дорогу «додому» (вранішнього пробудження від приємного, знайомого голосу) їй вказують осінній вітер, чайки, білі гори неба, хмари, якими вона летить над містом, голова червоного дракона на Краю Землі, фантастичні істоти, Велика Ведмедиця…

Ілюстрації чудово відображають світ невідомих місцин і пошуку «свого будинку» – того комфортного місця, де дитині відоме її оточення і вона почувається в безпеці. Текст сповнений деталей, що розвивають відчуття та уяву: «Ти ножицями вирізаєш дірку в ночі й падаєш в її темряву», «хапаєшся за хмаринку, і туман зволожує твоє волосся», «йдеш через бурхливу річку на інший бік, а там немає нічого. “Сюди, сюди!” – гукає очерет».

Книжка може бути дуже актуальною в розмовах з дітьми про тривожність і страхи.

Тетяна Михайличенко