Однак вихід на міжнародний ринок – важлива складова діяльності багатьох вітчизняних видавництв. Читомо вирішило розпитати українських видавців про їх здобутки в цьому напрямку протягом 2014 року. Поки що не надто щедрі, з методами проб і помилок, але дуже потрібні, щоб Україна заявила про себе у світі впевненіше.

Евеліна Шатілова, провідний спеціаліст із ЗЕД видавництва «Віват» (група компаній «Фактор»), Харків

На сьогодні видавництво «Віват» (у складі групи компаній «Фактор») продало права на свої видання 14 країнам світу. В основному, це країни Європи. За останній рік до них додалися Китай і Австралія. Найбільшим досягненням минулого року стало включення нашого видання «Долоньки» до почесногопереліку «Honour Books List 2014», на думку найбільшої міжнародної організації IBBY. Це сталося після того, як ми продали права молдавському видавництву.

Ще одним цікавим досвідом став продаж прав на серію дитячих казок до Австралії, де наші книги в буквальному сенсі «ожили» і реалізовуються у вигляді інтерактивних електронних книг.

Ну, а одними з українських «динозаврів» стосовно продажу ліцензій я б назвала креативний дует Ірини Степанової та Сергія Кабаченка – авторів, які одними з перших почали брати участь у зарубіжних виставках.

До речі, у Китаї переклад книги видавництва «Віват» – «Чудеса із пластеліну» (автор Марія Макаренко) вийшов зовсім нещодавно – наприкінці січня цього року.

Іван Лопатченко, про-менеджер видавництва «Клуб сімейного дозвілля», Харків

«Минулого року КСД допоміг із випуском у Польщі технотрилера Макса Кідрука «Бот», який 2012 року вийшов українською у нас. Так само КСД допомогло із перекладом роману Сергія Жадана «Месопотамія» німецькою та голландською мовами. Частину питань сам Жадан вирішував, а де в чому і ми посприяли». 

Польською мовою технотрилер «Бот» Макса Кідрука опублікувало видавництво Akurat, що спеціалізується на перекладах трилерів і науково-фантастичних творів та є підрозділом великого польського видавництва MUZA SA. Ось що говорить сам Кідрук про польськомовне видання:  «Переклад і вихід книги у Польщі – виключно ініціатива поляків. «Клуб сімейного дозвілля», де книга вийшла українською у 2012 році, виступив у ролі літагента, отримавши за свої послуги 5 % від мого гонорару. Переклала твір польська перекладачка Юлія Целар (Julia Celer), яка, до речі, зараз завершує переклад моєї книги «Небратні» про події в Україні, яку я готую спеціально для Польщі, а після цього Юлія братиметься за наступний трилер». 

У сесні виходу на світовий ринок 2014 рік для «Видавництва Старого Лева» був дебютним і досить успішним водночас – іноземні видавці придбали права на видання двох книг – «Зірки і макові зернятка» творчої майстерні «Аґрафка» (Андрій Лесів, Романа Романишин) та «Хто зробить сніг» Тараса Прохаська та Мар’яни Прохасько.

Оксана Зьобро, керівник відділу маркетингу та зв’язків з громадськістю «Видавництва Старого Лева», Львів

Права на видання «Зірок і макових зерняток» придбали видавництва у Франції, Південній Кореї, Аргентині та Китаї. Французькою мовою «Зірки і макові зернятка» вийшли у видавництві Rue Du Monde. Корейською – у BookNBean Publisher. Іспанською мовою (Аргентина придбала права на видання іспанською мовою у всьому світі) книжка зараз у друці – виданням займається видавництво Limonero Textos. У видавництві Petrel Publishing House (Haiyan) триває робота над виданням «Зірок і макових зернят» китайською мовою. Книгу Тараса Прохаська і Мар’яни Прохасько «Хто зробить сніг» з оригінальними ілюстраціями Мар’яни Прохасько видало корейською мовою видавництво BookNBean Publisher.  Для «Видавництва Старого Лева» видання цих книг – це перші кроки на світовий ринок. Водночас прогнози на майбутнє дуже і дуже хороші. Ми відчуваємо зацікавлення іноземних видавців до наших книг. Поява української книжки за кордоном, популяризація українських авторів та ілюстраторів (і книжка «Зірки і макові зернятка», і «Хто зробить сніг» вийшли в інших країнах і з оригінальним і текстом, і з оригінальним візуальним наповненням ) – це успіх і перемога і для нас, як для видавництва, і для України.

ВСЛ та «Віват» приділяють увагу просуванню своїх авторів за кордоном. Прихильником такої форми співпраці автора і видавця є Анетта Антоненко, яка очолює «Видавництво Анетти Антоненко»:

«Автор і видавець мають бути партнерами, при цьому кожен повинен займатися своєю справою – письменник писати, а видавець або агент просувати, готувати каталоги, брати участь у виставках, організовувати тури письменникам, займатись юридичним супроводом контрактів, виторговувати найкращі умови контрактів та ліцензій для авторів, організовувати резиденції і стипендії для покращення умов праці письменника, готувати матеріали і подавати твори авторів на різні конкурси і премії. Я чудово розумію, що це – ідеальна картинка, але це те, до чого треба прагнути. Інакше письменник просто марно витрачає свій талант на нетворчу роботу, яка забирає у нього і час і сили» .

Продаж авторських прав зарубіжним видавництвам – процес ще більш складний, трудомісткий і тривалий.

З досвіду видавництва  « Віват » , час проведення переговорів дуже різний і може становити від одного тижня до семи місяців. Цим займається у видавництвах foreign rights manager (менеджер із закордонних авторських прав). Як стверджують видавці, зазвичай винагорода агента з ліцензійних договорів становить 10-20% від суми ліцензійного договору, що виплачуються за результатами укладеної угоди. Сума винагороди (роялті) за право користування твором (ліцензія) варіюється серед видавництв у діапазоні 5-15%.

Проте Україна у світі все ще сприймається як ненадійний партнер. « Дуже часто доводиться пояснювати закордонним видавництвам незрозумілі для їхнього менталітету пункти контракту (залежать від нашого авторського права, як, наприклад, підписання «акта прийому-передачі» – обов’язкового для українських договорів документа. Звертаю увагу на такий момент у ліцензійних контрактах, як право на переклад. Не варто забувати, що якісний переклад може стати окремим джерелом доходу!» , – зауважує Шатілова.

Водночас, коли видавець не приділяє значної уваги цьому напрямку, автори нерідко самі стають промоутерами своїх творів.

Найяскравішим прикладом цього є письменник Андрій Курков, який надалі зберігає статус найвідомішого у світі українського автора й безпосередньо співпрацює із закордонними видавцями. Так за минулий рік його «Щоденники Майдану» вийшли п’ятьма іноземними мовами: німецькою, французькою, італійською, англійською та естонською. Заплановані до виходу польське та японське видання.

«Взагалі я мав писати збірку есеїв для австрійського видавця (Heimatverlag – прим. Читомо) про те, чим Україна відрізняється від Росії. Але 21 листопада я відчув, що не можу її писати, коли у країні відбуваються такі події. І я подзвонив видавцю і запропонував писати щось інше. Я все одно постійно веду щоденник. А потім міг би надіслати. Він же каже: навіщо потім, надсилай щодня, а ми будемо перекладати! Так і з’явилася ця книга» , – розповів письменник під час презентації вже українського видання «Щоденників», що у лютому 2015 вийшло російською мовою у видавництві «Фоліо».

Окрім цього, восени 2014 року у швейцарському видавництві Diogenes вийшло три німецькомовних переклади романів Куркова – «Нічний молочник» (Der Milchmann in der Nacht, переклала з російської Sabine Grebing), «Остання любов президента» (Die letzte Liebe des Präsidenten, переклала з російської Sabine Grebing) та «Львівська гастроль Джимі Хендрікса» (Jimi Hendrix live in Lemberg, переклали з російської Sabine Grebing та Johanna Marx).

Так само восени в італійському видавництві Keller був опублікований італійський переклад першого тому трилогії «Географія одиночного пострілу» (Il vero controllore del popolo, переклала з російської Rosa Mauro).

Минулого року Андрій Курков займався просуванням не тільки власних видань. Так за його сприяння в австрійському видавництві Haymon німецькою мовою вийшов роман Юрія Винничука «Танґо смерті» (книга опублікована під назвою Im Schatten der Mohnblüte, дослівно – «У тіні квітки маку»; переклад Alexander Kratochvil). Як пояснив нам Олександр Красовицький, директор видавництва «Фоліо», яке у 2012 році вперше опублікувало цей твір українською, Курков організовував вихід німецькомовного видання з відома автора й «Фоліо».

Ще один приклад самостійної діяльності на міжнародній арені демонструє Юрій Андрухович. Щоправда, книга Euromaidan: Was in der Ukraine auf dem Spiel steht («Євромайдан: що в Україні поставлено на карту»), упорядником і частково автором якої він виступив, не була перекладом – це видання відразу було призначене для німецькомовного читача. Вийшла книга у травні минулого року у німецькому видавництві Suhrkamp, в якому вже неодноразово виходили твори Андруховича. До книги ввійшли роботи Аліси Ганієвої, Анджея Стасюка, Каті Петровської, Сергія Жадана, Тімоті Снайдера та інших.

«Я хотів подати німецькомовному читачеві це явище в якомога більшій складності всіх його аспектів. Тут є не тільки суто літературні тексти, авторами яких є письменники, тут також є дослідження. Наприклад, дуже цікава ґрунтовна студія про правих радикалів в Україні, про таке явище, як Правий сектор. Я вважаю це дуже корисним і потрібним, тому що в західних медіа все це надзвичайно спотворено. Принаймні через цю книжку вдається кільком мислячим людям подати альтернативну і, на мій погляд, правильну точку зору» , –зазначив Андрухович в інтерв’ю «Німецькій хвилі».

Успішні здобутки «самопросування» вже спостерігаємо й у новому 2015 році. Ними є вихід двох романівМарії Матіос – «Черевичків Божої матері» у перекладі німецькою мовою (видавництво Haymon, Австрія, перекладач Maria Weissenbock) та «Солодкої Дарусі» французькою мовою (видавництво Gallimard, Франція, переклад Ірини Дмитришин). Gallimard – одне з найбільш престижних французьких видавництв, і «Солодка Даруся» є першою книгою українського автора, що вийшла в ньому.

Найближчим часом запланований вихід таких українських видань за кордоном:

Збірки «Миротворець» Любка Дереша вірменською мовою («Видавництво Анетти Антоненко», твір перекладений, готується до друку)Роману «Аномальна зона» Андрія Кокотюхи французькою мовою («Нора-Друк», переклад триває, вихід у Франції заплановано на 2016 рік)Роману Артема Чапая «Червона зона» англійською мовою («Нора-Друк», переклад триває, вихід у США заплановано на 2017 рік).

Анастасія Івашина