Re: цензії

07.05.2025|Оксана Лозова
Те, що «струною зачіпає за живе»
07.05.2025|Віктор Вербич
Збиткування над віршами: тандем поета й художниці
07.05.2025|Ігор Чорний
Життя на картку
28.04.2025|Ігор Зіньчук
Заборонене кохання
24.04.2025|Вероніка Чекалюк, науковець, кандидат наук із соціальних комунікацій
«До співу пташок» Олега Кришталя як наука одкровення
21.04.2025|Тарас Кремінь, кандидат філологічних наук, Уповноважений із захисту державної мови
Джерела мови російського тоталітаризму
18.04.2025|Ігор Зіньчук
Роман про бібліотеку, як джерело знань
18.04.2025|Валентина Семеняк, письменниця
За кожним рядком – безмежний світ думок і почуттів
12.04.2025|Андрій Содомора
І ритмів суголосся, й ран...
06.04.2025|Валентина Семеняк
Читаю «Фрактали» і… приміряю до себе

Літературний дайджест

21.10.2013|22:22|ЖЖ Акуніна

Борис Акунин. Смешные языки

У языков, очень похожих на русский, мало шансов показаться нам красивыми.

Они слишком смешные для нашего уха – из-за обманчивой схожести смыслов. Все эти urodi-красавицы, čerstvé potraviny (свежие продукты), кiты-коты и кiшки-кошки ужасно нас веселят.
     Полякам, украинцам, чехам или болгарам русские слова наверняка тоже кажутся комичными. А, собственно, почему друг над другом не посмеяться? Что в этом плохого?
     Мне рассказывали (могли, впрочем, и пошутить), что сборник Пастернака «Сестра моя жизнь» в болгарском переводе называется «Брат ми живот».
     Помню,как в Чехии меня забавляли надписи и рекламы. Однажды, заинтригованный, свернул в пражский переулок,  куда звала вывеска «Umělé rostliny». Оказалось, никакого умелого растления, а «Искусственные растения», тьфу на них.
     Грешен, люблю почитать вслух украинский перевод моих собственных книжек. «Невже буваЄ така сяюча, снiжно-молочна шкiра?» – думает юний пан Фандорин про соблазнительную кожу роковой жiнки Бежецкой. Хорошо!
     Украинскому языку, конечно, приходится труднее всего, потому что очень сильно похож на наш и к тому же у человека моего поколения неистребимо ассоциируется с «суржиком» партийно-правительственных малороссов, которых в советской высшей элите было, как теперь питерских.
     Но когда я слушаю, как поет Святослав Вакарчук, я думаю: до чего же красивый язык.
     Вообще-то всё это я написал, чтобы вы послушали одну из недавних песен "Океана Эльзы". Я даже не знаю, про что там поется – мне хватило словосочетания «Моя субтильна незалежність». Вот-вот, именно. В точку и совсем не смешно.



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

09.05.2025|12:40
У Києві презентують поетичну збірку Сергія «Колоса» Мартинюка «Політика памʼяті»
09.05.2025|12:34
Вірші Грицька Чубая у виконанні акторів Львівського театру імені Франца Кафки
07.05.2025|11:45
Meridian Czernowitz видає першу поетичну книжку Юлії Паєвської (Тайри) – «Наживо»
07.05.2025|11:42
Місця та біографії, які руйнує Росія. У Києві презентують книжку «Контурні карти пам’яті»
07.05.2025|11:38
У Києві відбудеться презентація книги «Усе на три літери» журналіста й військовослужбовця Дмитра Крапивенка
06.05.2025|15:24
«Читаємо ложками»: у Луцьку відбудеться перша зустріч літературно-гастрономічного клубу
06.05.2025|15:20
Помер Валерій Шевчук
02.05.2025|13:48
В’ятрович розкаже, як перемогли «велику вітчизняну» в Україні
01.05.2025|16:51
V Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголошує старт продажу квитків та імена перших учасників
01.05.2025|10:38
В Ужгороді презентували «гуцул-фентезі» Олександра Гавроша


Партнери