Re: цензії

24.09.2026|Валентина Семеняк, письменниця
Чого навчає нова казка Юлії Перегуди?
23.09.2026|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя
Галузка сонетів та верліброві окрушини Оксани Тебешевської
Про мистецькі стилі, архітектурні і не дуже
16.09.2026|Валентина Семеняк, письменниця
Та, що літає без крил
15.09.2026|Вероніка Чекалюк, науковиця, кандидат наук із соціальних комунікацій
Самозбереження як мистецтво жити: ментальне здоров’я, спілкування і філософія довголіття Шигеакі Хінохари
12.09.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун, лікарка-психіатриня, PhD, психотерапевтка, письменниця
Коли казка знає про дитину більше, ніж вона вміє сказати словами
12.09.2026|Буквоїд
«Донька землі»: роман про кріпачку, чий біль перетворюється на пісню
09.09.2026|Тетяна Качак, м. Івано-Франківськ
Романи Дмитра Кешелі про вселенську і всеосяжну любов
07.09.2026|Анна-Віталія Палій
Ігор Павлюк: Між стражданнями і добром
04.09.2026|Ігор Фарина, письменник, м. Шумськ на Тернопіллі
Дитяча душа дивиться на світ через казку

Літературний дайджест

21.10.2013|22:22|ЖЖ Акуніна

Борис Акунин. Смешные языки

У языков, очень похожих на русский, мало шансов показаться нам красивыми.

Они слишком смешные для нашего уха – из-за обманчивой схожести смыслов. Все эти urodi-красавицы, čerstvé potraviny (свежие продукты), кiты-коты и кiшки-кошки ужасно нас веселят.
     Полякам, украинцам, чехам или болгарам русские слова наверняка тоже кажутся комичными. А, собственно, почему друг над другом не посмеяться? Что в этом плохого?
     Мне рассказывали (могли, впрочем, и пошутить), что сборник Пастернака «Сестра моя жизнь» в болгарском переводе называется «Брат ми живот».
     Помню,как в Чехии меня забавляли надписи и рекламы. Однажды, заинтригованный, свернул в пражский переулок,  куда звала вывеска «Umělé rostliny». Оказалось, никакого умелого растления, а «Искусственные растения», тьфу на них.
     Грешен, люблю почитать вслух украинский перевод моих собственных книжек. «Невже буваЄ така сяюча, снiжно-молочна шкiра?» – думает юний пан Фандорин про соблазнительную кожу роковой жiнки Бежецкой. Хорошо!
     Украинскому языку, конечно, приходится труднее всего, потому что очень сильно похож на наш и к тому же у человека моего поколения неистребимо ассоциируется с «суржиком» партийно-правительственных малороссов, которых в советской высшей элите было, как теперь питерских.
     Но когда я слушаю, как поет Святослав Вакарчук, я думаю: до чего же красивый язык.
     Вообще-то всё это я написал, чтобы вы послушали одну из недавних песен "Океана Эльзы". Я даже не знаю, про что там поется – мне хватило словосочетания «Моя субтильна незалежність». Вот-вот, именно. В точку и совсем не смешно.



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

25.09.2026|10:33
Три українські книжки увійшли до міжнародного каталогу White Ravens 2026
23.09.2026|14:22
30 вересня ТанцТеатр «Життя» покаже у Львівській опері програму «Пазли» до свого 40-річчя
23.09.2026|14:10
7–8 листопада у Львові втретє відбудеться Міжнародний фестиваль «Земля Поетів»
22.09.2026|20:42
«Таргани в голові»: хто насправді керує людиною?
22.09.2026|18:04
Обгорілі українські книжки стали частиною міжнародної експозиції на Карпатському саміті
19.09.2026|08:38
Грант House of Europe «Ранок» спрямує на дитячі книжки шрифтом Брайля
16.09.2026|19:20
У Нідерландах виходить двомовна поетична збірка Дмитра Лазуткіна "Будемо жити вічно"
15.09.2026|12:37
«Крилатий Лев» вручив нагороди
12.09.2026|15:01
Україна на Frankfurter Buchmesse 2026: 44 видавництва, спецпроєкти та візуальний стиль за мотивами Василя Кричевського
11.09.2026|19:50
Боріс Джонсон презентував український переклад своїх мемуарів на BookForum у Львові


Партнери