Про це російський майстер пензля розповів у Донецьку, на відкритті виставки своїх картин. Нікас Сафронов переконував у щирості своєї творчості, а також у тому, що цей портрет є подарунком для країни. 
Натомість поет Андрій Бондар вважає такий живопис, або такі поезії «придворним». 

Нікас Сафронов приїхав до Донецька, незважаючи на те, що він близько тижня тому потрапив в автокатастрофу та зазнав травм. Художник виставив понад 90 картин своїх картин у Донецькому обласному художньому музеї.
 
Щоправда, портрета Віктора Януковича серед них немає. Російський митець лише розповів, що Президент України позував йому особисто, а картину замовив прем´єр-міністр Микола Азаров.
 
Хоча, переконує Нікас Сафронов, держбюджет України від цього не втратив жодної копійки.
 
«Він такий, як і я. Народився в бараку»

Російський художник, охарактеризувавши себе незалежною, далекою від політики людиною, назвав Віктора Януковича «патріотом».
 
«Подарунок для країни. Гроші ніхто не платив. Бюджетні гроші не постраждали. Портрети президента пишуть зазвичай офіційно: костюм, сорочечка. Він з характером, складний. Але це цікаво. Він хороший у вас, наш. Він такий, як і я. Народився в бараку. Ви знаєте, він викликає у мене симпатію. Він харизматичний», – констатував Нікас Сафронов.
 
А от портрет Юлії Тимошенко митець написати «не наважився». Пензлю Нікаса Сафронова належать також портрети Леоніда Кучми, Микола Яновича Азарова та Олексія Миколайовича Азарова. Художник заявив, що не проти додати до цього переліку і Ріната Ахметова. Якщо перелічувати діячів не з України, Нікас Сафронов написав, зокрема, портрети Володимира Путіна, Юрія Лужкова, Нурсултана Назарбаєва, Рауля Кастро…
 
«Політика не заслуговує оспівування»

Те, що пише Нікас Сафронов, не назвеш інакше, ніж «придворний живопис»,
зазначив у коментарі Радіо Свобода поет Андрій Бондар. Це ж стосується і віршів-панегіриків, які досі можна зустріти в українській поезії. І їхнім «адресатом» є не лише Віктор Янукович, а й, наприклад, Юлія Тимошенко. Звісно, кожен митець сам вирішує, кому присвятити свою ліру, констатує Андрій Бондар.
Але можновладці, політики взагалі заслуговують не оспівування, а у кращому випадку іронії, переконує поет.
 
«На мій погляд, ненормально, коли поезія, культура, мистецтво стають на службу політиці. Про будь-яку політику не можна писати вірші, які її оспівують. Тому що це смішно. Можна мати які завгодно політичні погляди, але писати, наприклад, те, що роблять іноді українські поети, які тягнуть далі цю традицію громадянської лірики… Іронія, сарказм, навіть, вбивчий, навіть чорний гумор. Саме такий спосіб говоріння про політику», – зазначив поет.

Андрій Бондар присвятив один зі своїх віршів Вікторові Януковичу після того, як журналіст Мустафа Найем поставив гостре запитання главі держави на прес-конференції. Рядки з вірша Бондаря:

«Я много работаю и мало сплю.
Я вам не завидую! Я вас люблю!
Я много работаю, я почти не ем.
Я вас убью, Мустафа Найем...»
 
Не лише Андрій Бондар присвячував свої рядки Януковичу. Це робив, наприклад, інший сучасний поет, народний депутат, Герой України Борис Білаш.
 
«…И выпивал народ, смеясь,
И знал, когда беда, тревожа,
Придет, – не даст в обиду князь –
Проверенная им надежа».
 
Так завершується поезія Бориса Білаша «Ярослав» (В.Ф. Януковичу)

Олена Поволяєва