Re: цензії
- 24.09.2026|Валентина Семеняк, письменницяЧого навчає нова казка Юлії Перегуди?
- 23.09.2026|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені ВасиляГалузка сонетів та верліброві окрушини Оксани Тебешевської
- 23.09.2026|Дана ПінчевськаПро мистецькі стилі, архітектурні і не дуже
- 16.09.2026|Валентина Семеняк, письменницяТа, що літає без крил
- 15.09.2026|Вероніка Чекалюк, науковиця, кандидат наук із соціальних комунікаційСамозбереження як мистецтво жити: ментальне здоров’я, спілкування і філософія довголіття Шигеакі Хінохари
- 12.09.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун, лікарка-психіатриня, PhD, психотерапевтка, письменницяКоли казка знає про дитину більше, ніж вона вміє сказати словами
- 12.09.2026|Буквоїд«Донька землі»: роман про кріпачку, чий біль перетворюється на пісню
- 09.09.2026|Тетяна Качак, м. Івано-ФранківськРомани Дмитра Кешелі про вселенську і всеосяжну любов
- 07.09.2026|Анна-Віталія ПалійІгор Павлюк: Між стражданнями і добром
- 04.09.2026|Ігор Фарина, письменник, м. Шумськ на ТернопілліДитяча душа дивиться на світ через казку
Видавничі новинки
- Павлюк Ігор. "Мезозой"Проза | Буквоїд
- Прозовий дебют Надії Позняк «Ти ж знаєш, він ніколи тобі не дзвонить…»Книги | Буквоїд
- Сащук Світлана. «Дратва тиші»Поезія | Буквоїд
- «Безрозсудна» Лорен Робертс: почуття vs обов’язок та повалені імперіїКниги | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Голод і любов»Поезія | Буквоїд
- Олена Осійчук. «Говори зі мною…»Поезія | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Магніт»Поезія | Буквоїд
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
Літературний дайджест
Лесь Подерв’янський: Перед донецькими я не збираюся танцювати гопака
В Україні нічого не можна передбачити напевне... Не тільки Андрухович вважає, що Криму й Донбасу треба дати можливість самовизначитися... Перевиховати совків неможливо – це знав ще Мойсей...
Художник, драматург і просто цікава людина Лесь Подерв’янський відповів на запитання УНІАН.
В УКРАЇНІ, НА ВІДМІНУ ВІД РОСІЇ, НІЧОГО НЕ МОЖНА ПЕРЕДБАЧИТИ НАПЕВНЕ
Пане Лесю, коли в Запоріжжі ставили пам’ятник Сталіну, ви сказали, що сьогоднішня влада – холуї, бо вона дозволяє таке робити. Чи змінилася ваша думка?
Думка не змінилася. Країна, у якій в ХХІ сторіччі ставлять такі пам`ятники, не має жодного шансу – це очевидно і не потребує будь-яких пояснень.
Суспільство «проковтнуло» пам’ятник Сталіну, а також фактично «проковтнуло» Табачника, Солдатенка, зрештою усіх їх разом. Про що це свідчить?
Взагалі-то я намагаюсь бути обережним у визначеннях і пророцтвах. В Україні, на відміну від Росії, ніколи нічого не можна передбачити напевне. Сьогодні так, а завтра дивишся – і зовсім інакше. Моє суб`єктивне відчуття – що все це не надовго.
ПЕРЕВИХОВАТИ СОВКІВ НЕМОЖЛИВО – ЦЕ ЗНАВ ЩЕ МОЙСЕЙ
Як би ви охарактеризували типового виборця нинішнього президента?
Янукович – це тип совкового начальника. Якби йому хтось сказав, що він просто менеджер у масштабах країни, якого наймають на п`ять років, – він би дуже здивувався.
Насправді він думає, що він тепер велике цабе, яке має їздити на великій чорній машині по перекритих для нього дорогах, і бажано, щоб народ ще й стояв обабіч і кланявся. Усе совкове начальство поводилося так.
Відповідно, прошарок, який голосує за такого начальника – це совки, котрі саме для цього його і обирають. А совку притаманна повна безвідповідальність за свою долю і перекладання всіх проблем на начальство. Слова «свобода», «свобода вибору», «відповідальність за своє життя» для цих людей – незрозумілі ієрогліфи. Ментально вони продовжують жити в країні, якої 20 років уже не існує.
Чи можливо таких людей перевиховати?
Перевиховати таких людей неможливо. Це знав ще Мойсей.
НЕ ТІЛЬКИ АНДРУХОВИЧ ВВАЖАЄ, ЩО КРИМУ Й ДОНБАСУ ТРЕБА ДАТИ МОЖЛИВІСТЬ САМОВИЗНАЧИТИСЯ
Юрій Андрухович каже, що Донбасу і Криму треба дати можливість від’єднатися, якщо вони цього забажають. Як вам така ідея?
Не він один так вважає. Але небезпека в тому, що коли ти даєш кацапові відкусити палець, він відгризає руку.
Що внутрішньо потрібно сказати собі, аби було легше пережити сьогоднішню владу? Що сказали собі ви?
Нічого особливого. За будь-якої влади треба залишатися самим собою. Щоб зранку ти міг із задоволенням привітатися з “персонажем”, який дивиться на тебе з дзеркала. Я сорок років прожив у совку, у мене неабиякий досвід.
ПЕРЕД ДОНЕЦЬКИМИ Я НЕ ЗБИРАЮСЯ ТАНЦЮВАТИ ГОПАКА
Чи б знайшли ви спільну мову з Табачником?
Я не спілкуюся з людьми штибу Табачника.
Коли готувала запитання, поцікавилася у своєї колеги (вона старша від мене віком і посадою), чи варто задавати вам запитання про Андруховича. Вона сказала, що ми повинні доводити донецьким та іншим, що вони нам не чужі, тобто не відштовхувати їх від нас... А як гадаєте ви?
Не знаю, може, хтось хоче покласти їх у своє ліжко й танцювати перед ними гопака, але це точно не я. Я не мати Тереза, і всіх любити не збираюся.
ОПОЗИЦІЯ НІКОЛИ НЕ ОБ’ЄДНАЄТЬСЯ, ПОКИ ЇЇ НЕ ПЕРЕДУШАТЬ
Якою вам видається сьогоднішня опозиція?
Це типова українська опозиція: «три гетьмани» і таке інше... Вони ніколи не об`єднаються, поки їх усіх не передушать.
Якою уявляєте Україну в найближчі, скажімо, десять років?
Можу повторити: у цій країні нічого передбачити неможливо. Що вас найбільше дратує в людях? Мене дратують ідіоти. Як на мене, їх забагато. Яка ваша життєва філософія? Мені близькі ті вчення, які направлені на самовдосконалення особистості. Ви були назвали міністра культури Кулиняка «невнятним мужиком», а от “регіонали” хочуть його змістити, мовляв, він не зовсім виконує обіцянки ПР (не скасовує наказ про обов’язкове дублювання фільмів українською мовою). Може, він не такий уже й поганий міністр? Я б не втягувався в дискусію щодо особистості міністра, бо вважаю саме міністерство совковим анахронізмом. ЛЮДИНА МОЖЕ ЖИТИ В КОСМОСІ Й ПОМЕРТИ НА ЗОЛОТОМУ УНІТАЗІ Без яких речей ви б не змогли жити? Занадто пафосно було б робити завчасні висновки. Ти не довідаєшся, які це речі, доки не будеш їх позбавлений. Людина, як тарган, пристосовується до всього: живе навіть у тюрмі, чи на острові, чи в космосі… Або помирає, сидячи на золотому унітазі. Чи часто у вас виникає бажання когось побити? Я займаюсь кунг-фу 35 років і тому принципово не можу собі це дозволити. Чим сьогодні займається Лесь Подерв’янський? Тим самим, чим і завжди: пише картини, пише тексти, тренується, вештається з друзями… Взагалі живе так, як йому подобається. Підготувала Оксана Климончук
Додаткові матеріали
- Лесь Подерв’янський та Захар Прілєпін на «Київських лаврах»
- «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» дослідила сни письменників, а «Фоліо» взялось за Подерв’янського
Коментарі
Останні події
- 23.09.2026|14:2230 вересня ТанцТеатр «Життя» покаже у Львівській опері програму «Пазли» до свого 40-річчя
- 23.09.2026|14:107–8 листопада у Львові втретє відбудеться Міжнародний фестиваль «Земля Поетів»
- 22.09.2026|20:42«Таргани в голові»: хто насправді керує людиною?
- 22.09.2026|18:04Обгорілі українські книжки стали частиною міжнародної експозиції на Карпатському саміті
- 19.09.2026|08:38Грант House of Europe «Ранок» спрямує на дитячі книжки шрифтом Брайля
- 16.09.2026|19:20У Нідерландах виходить двомовна поетична збірка Дмитра Лазуткіна "Будемо жити вічно"
- 15.09.2026|12:37«Крилатий Лев» вручив нагороди
- 12.09.2026|15:01Україна на Frankfurter Buchmesse 2026: 44 видавництва, спецпроєкти та візуальний стиль за мотивами Василя Кричевського
- 11.09.2026|19:50Боріс Джонсон презентував український переклад своїх мемуарів на BookForum у Львові
- 11.09.2026|19:41«Теплі казки Доброго лісу»: вийшла нова книга про добро
