В Україні нічого не можна передбачити напевне... Не тільки Андрухович вважає, що Криму й Донбасу треба дати можливість самовизначитися... Перевиховати совків неможливо – це знав ще Мойсей...
Художник, драматург і просто цікава людина Лесь Подерв’янський відповів на запитання УНІАН.
В УКРАЇНІ, НА ВІДМІНУ ВІД РОСІЇ, НІЧОГО НЕ МОЖНА ПЕРЕДБАЧИТИ НАПЕВНЕ
Пане Лесю, коли в Запоріжжі ставили пам’ятник Сталіну, ви сказали, що сьогоднішня влада – холуї, бо вона дозволяє таке робити. Чи змінилася ваша думка?
Думка не змінилася. Країна, у якій в ХХІ сторіччі ставлять такі пам`ятники, не має жодного шансу – це очевидно і не потребує будь-яких пояснень.
Суспільство «проковтнуло» пам’ятник Сталіну, а також фактично «проковтнуло» Табачника, Солдатенка, зрештою усіх їх разом. Про що це свідчить?
Взагалі-то я намагаюсь бути обережним у визначеннях і пророцтвах. В Україні, на відміну від Росії, ніколи нічого не можна передбачити напевне. Сьогодні так, а завтра дивишся – і зовсім інакше. Моє суб`єктивне відчуття – що все це не надовго.
ПЕРЕВИХОВАТИ СОВКІВ НЕМОЖЛИВО – ЦЕ ЗНАВ ЩЕ МОЙСЕЙ
Як би ви охарактеризували типового виборця нинішнього президента?
Янукович – це тип совкового начальника. Якби йому хтось сказав, що він просто менеджер у масштабах країни, якого наймають на п`ять років, – він би дуже здивувався.
Насправді він думає, що він тепер велике цабе, яке має їздити на великій чорній машині по перекритих для нього дорогах, і бажано, щоб народ ще й стояв обабіч і кланявся. Усе совкове начальство поводилося так.
Відповідно, прошарок, який голосує за такого начальника – це совки, котрі саме для цього його і обирають. А совку притаманна повна безвідповідальність за свою долю і перекладання всіх проблем на начальство. Слова «свобода», «свобода вибору», «відповідальність за своє життя» для цих людей – незрозумілі ієрогліфи. Ментально вони продовжують жити в країні, якої 20 років уже не існує.
Чи можливо таких людей перевиховати?
Перевиховати таких людей неможливо. Це знав ще Мойсей.
НЕ ТІЛЬКИ АНДРУХОВИЧ ВВАЖАЄ, ЩО КРИМУ Й ДОНБАСУ ТРЕБА ДАТИ МОЖЛИВІСТЬ САМОВИЗНАЧИТИСЯ
Юрій Андрухович каже, що Донбасу і Криму треба дати можливість від’єднатися, якщо вони цього забажають. Як вам така ідея?
Не він один так вважає. Але небезпека в тому, що коли ти даєш кацапові відкусити палець, він відгризає руку.
Що внутрішньо потрібно сказати собі, аби було легше пережити сьогоднішню владу? Що сказали собі ви?
Нічого особливого. За будь-якої влади треба залишатися самим собою. Щоб зранку ти міг із задоволенням привітатися з “персонажем”, який дивиться на тебе з дзеркала. Я сорок років прожив у совку, у мене неабиякий досвід.
ПЕРЕД ДОНЕЦЬКИМИ Я НЕ ЗБИРАЮСЯ ТАНЦЮВАТИ ГОПАКА
Чи б знайшли ви спільну мову з Табачником?
Я не спілкуюся з людьми штибу Табачника.
Коли готувала запитання, поцікавилася у своєї колеги (вона старша від мене віком і посадою), чи варто задавати вам запитання про Андруховича. Вона сказала, що ми повинні доводити донецьким та іншим, що вони нам не чужі, тобто не відштовхувати їх від нас... А як гадаєте ви?
Не знаю, може, хтось хоче покласти їх у своє ліжко й танцювати перед ними гопака, але це точно не я. Я не мати Тереза, і всіх любити не збираюся.
ОПОЗИЦІЯ НІКОЛИ НЕ ОБ’ЄДНАЄТЬСЯ, ПОКИ ЇЇ НЕ ПЕРЕДУШАТЬ
Якою вам видається сьогоднішня опозиція?
Це типова українська опозиція: «три гетьмани» і таке інше... Вони ніколи не об`єднаються, поки їх усіх не передушать.
Якою уявляєте Україну в найближчі, скажімо, десять років?
Можу повторити: у цій країні нічого передбачити неможливо.
Що вас найбільше дратує в людях?
Мене дратують ідіоти. Як на мене, їх забагато.
Яка ваша життєва філософія?
Мені близькі ті вчення, які направлені на самовдосконалення особистості.
Ви були назвали міністра культури Кулиняка «невнятним мужиком», а от “регіонали” хочуть його змістити, мовляв, він не зовсім виконує обіцянки ПР (не скасовує наказ про обов’язкове дублювання фільмів українською мовою). Може, він не такий уже й поганий міністр?
Я б не втягувався в дискусію щодо особистості міністра, бо вважаю саме міністерство совковим анахронізмом.
ЛЮДИНА МОЖЕ ЖИТИ В КОСМОСІ Й ПОМЕРТИ НА ЗОЛОТОМУ УНІТАЗІ
Без яких речей ви б не змогли жити?
Занадто пафосно було б робити завчасні висновки. Ти не довідаєшся, які це речі, доки не будеш їх позбавлений. Людина, як тарган, пристосовується до всього: живе навіть у тюрмі, чи на острові, чи в космосі… Або помирає, сидячи на золотому унітазі.
Чи часто у вас виникає бажання когось побити?
Я займаюсь кунг-фу 35 років і тому принципово не можу собі це дозволити.
Чим сьогодні займається Лесь Подерв’янський?
Тим самим, чим і завжди: пише картини, пише тексти, тренується, вештається з друзями… Взагалі живе так, як йому подобається.
Підготувала Оксана Климончук
Постійна адреса матеріалу: http://bukvoid.com.ua/digest//2010/09/30/081358.html
|
