Re: цензії
- 27.10.2025|Ігор ЧорнийПекло в раю
- 20.10.2025|Оксана Акіменко. ПроКниги. Що почитати?Котел, в якому вариться зілля
- 19.10.2025|Ігор Фарина, письменник, м. Шумськ на ТернопілліПобачити себе в люстерці часу
- 19.10.2025|Ігор ЧорнийКовбої, футболісти й терористи
- 19.10.2025|Марія КравчукТретій армійський корпус представляє казку Володимира Даниленка «Цур і Пек»
- 18.10.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ«Кожен наступний політ може стати останнім...»
- 16.10.2025|Наталія Поліщук, письменниця, членкиня НСПУФантастичне й реальне, а також метафора «кришталевого світу» в оповіданні Катерини Фріас «Un anillo misterioso» («Містичний перстень») зі збірки «За синіми і жовтими гардинами» (2025), Іспанія
- 16.10.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськПоети помирають уранці
- 08.10.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськЗазирнути в задзеркалля
- 06.10.2025|Ігор ЗіньчукЦікаві історії звичайних слів
Видавничі новинки
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
- Наомі Вільямс. «Пацієнтка Х, або Жінка з палати №9»Проза | Буквоїд
- Христина Лукащук. «Мова речей»Проза | Буквоїд
- Наталія Терамае. «Іммігрантка»Проза | Буквоїд
- Надія Гуменюк. "Як черепаха в чаплі чаювала"Дитяча книга | Буквоїд
- «У сяйві золотого півмісяця»: перше в Україні дослідження тюркеріКниги | Буквоїд
- «Основи» видадуть нову велику фотокнигу Євгена Нікіфорова про українські мозаїки радянського періодуФотоальбоми | Буквоїд
- Алла Рогашко. "Містеріум"Проза | Буквоїд
- Сергій Фурса. «Протистояння»Проза | Буквоїд
Літературний дайджест
Олег Соловей, «Ельза». Видавництво «Треант»
Герої цієї «донецької» прози — інтелектуальні трударі на ниві побутового алкоголізму, як, наприклад, персонажі роману «Ельза», що дав назву всій книжці, до якої увійшли також повісті «Танцююча зірка», «Szereletek» і «Літо».
Протягом оповіді всі вони — письменник, художник і їхня квартирна муза на ім’я Ельза — мордуються по малосімейних кімнатах, п’ють і нестямно злягаються, але така вже непідробна правда життя на шахтарському Сході. Загадати щось на завтрашній ранок частенько буває складно, тому не дивно, що повість «Szereletek» у цій книжці — не що інше, як щоденник, розписаний за суворими трудовими буднями пияка і коханця.
Загалом з писань Олега Солов’я вкотре дізнаєшся про те, що над будь-яким митцем завжди тяжіє дамоклів меч божевілля: він змушений рятуватися від безумства постійними творчими актами, які скріплюють зворохоблену душу. Щойно він припиняє творити, як перетворюється на безумця, або тікає в алкоголізм, наркоманію, любов. Утім, існують печалі, які не лікуються щоденною смертю, бо їх набагато легше полікувати життям і його переінакшеною мрією. Тож часом навіть буттєві фіаско, ці дорогоцінні подробиці життя — спідниця, панчохи, ром-кола на «протизаплідних» устах Ельзи — автор змушений віддавати комусь із героїв власного твору — тому, хто зазнає поразки замість нього. Хоч, здається, за кожним героєм завжди стоїть ще свіже авторове кохання. Себто віра і надія в те, що воно зникне разом зі смертю згаданого героя.
Звісно, буття героїв збірки «Ельза» — надзвичайно складне і навіть творче, але з погляду пересічного читача воно все одно видається аномальним. «Я завше був схильний всю цю меланхолію записувати на рахунок погоди, — виправдовується герой повісті «Танцююча зірка». — З роками розумію, що все набагато складніше». Справді, з роками приходить бажання цілком серйозно, а не по-українськи, пояснити причину власного невдоволення самим собою. Мабуть, саме через це у прозі Солов’я з’являються саморобні теорії, банальні зауваження і не менш тривіальні прогнози. «Якщо взяти теперішню українську або й світову літературу, відому мені у перекладах, — філософствує герой повісті «Szereletek», — і поставити запитання: а що ж направду відбувається? — то можна сягнути доволі сумного висновку, а саме — стосовно занепаду художньої літератури». Словом, одне з двох: або літературу наш герой читає «неукраїнську», або щось не так зі «світовими» перекладами. Бо якщо сьогодні друкують такі відверто депресивні речі, як «донецька» проза Солов’я, то про який занепад можна говорити?
Ігор Бондар-Терещенко
Додаткові матеріали
- Видавництво «Треант» презентує книжку Олега Солов’я
- Історія безумства на три голоси
- Любити людину – тяжка робота
- Якісній українській літературі бути?
- Соловей Олег
Коментарі
Останні події
- 27.10.2025|11:2010 причин відвідати фестиваль «Земля Поетів» у Львові
- 26.10.2025|08:07У Львові відбудеться презентація однієї з найпомітніших книг сучасної воєнної прози: «Гемінґвей нічого не знає» Артура Дроня
- 25.10.2025|11:58Як підготуватися до Радіодиктанту національної єдности - поради від філологині Інни Літвінової
- 25.10.2025|11:51У Львові вручили премію імені Богдана Ігоря Антонича 2025 року
- 21.10.2025|11:27У Луцьку презентували посібник із доступності для культурних подій
- 21.10.2025|09:36Любомир Стринаглюк презентує у Львові збірку поезії «Докричатися до живих»
- 20.10.2025|18:59Коти, книжки й доброта: у Києві проведуть благодійну зустріч із притулком «Мурчики» і презентують «Таємничий світ котів»
- 20.10.2025|15:43Роман «Укриття» Людмили Петрушко: гімн добру і силі духу
- 19.10.2025|19:30«Їжа як комунікація»: У Відні презентували книги Вероніки Чекалюк
- 19.10.2025|10:54Поети творять націю: у Львові 8-9 листопада відбудеться II Міжнародний фестиваль «Земля Поетів»
