Re: цензії
- 20.11.2024|Михайло ЖайворонСлова, яких вимагав світ
- 19.11.2024|Тетяна Дігай, ТернопільПоети завжди матимуть багато роботи
- 19.11.2024|Олександра Малаш, кандидатка філологічних наук, письменниця, перекладачка, книжкова оглядачкаЧасом те, що неправильно — найкращий вибір
- 18.11.2024|Віктор ВербичПодзвін у сьогодення: художній екскурс у чотирнадцяте століття
- 17.11.2024|Василь Пазинич, фізик-математик, член НСПУ, м. СумиДіалоги про історію України, написану в драматичних поемах, к нотатках на полях
- 14.11.2024|Ігор Бондар-ТерещенкоРозворушімо вулик
- 11.11.2024|Володимир Гладишев, професор, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти«Але ми є! І Україні бути!»
- 11.11.2024|Ігор Фарина, член НСПУПобачило серце сучасніть через минуле
- 10.11.2024|Віктор ВербичСвіт, зітканий з непроминального світла
- 10.11.2024|Євгенія ЮрченкоІ дивитися в приціл сльози планета
Видавничі новинки
- Корупція та реформи. Уроки економічної історії АмерикиКниги | Буквоїд
- У "НІКА-Центр" виходять книги Ісама Расіма "Африканський танець" та Карама Сабера "Святиня"Проза | Буквоїд
- Ігор Павлюк. "Бут. Історія України у драматичних поемах"Поезія | Буквоїд
- У Чернівцях видали новий роман Галини ПетросанякПроза | Буквоїд
- Станіслав Ігнацій Віткевич. «Ненаситність»Проза | Буквоїд
- Чеслав Маркевич. «Тропи»Поезія | Буквоїд
- Легенда про ВільнихКниги | Буквоїд
- Нотатник Вероніки Чекалюк. «Смачна комунікація: гостинність – це творчість»Книги | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Небо, ромашки і ти»Поезія | Буквоїд
- Володимир Жупанюк. «З подорожнього етюдника»Книги | Буквоїд
Літературний дайджест
«1Q84»: Муракамі б’є на сполох
Насильство не завжди має видиму форму, а з його ран не завжди тече кров.
Х. Муракамі, «1Q84»
Видавництво «Фоліо» останнім часом дало одразу кілька приводів для розмов на тему перекладів, видавши два резонансних тексти «впєрєді планєти всєй». Звичайно, значення «Оригіналу Лаури, або Насолоди вмирати» Набокова і нового роману «1Q84» Муракамі не варто порівнювати, вони знаходяться у площинах, що не перетинаються. Поєднує ж їх те, що український переклад вийшов раніше за будь-який інший.
Утім, тут ітиметься лише про твір Муракамі. І найменше – про якість перекладу. На відміну від «Оригіналу Лаури», це видання не містить факсиміле оригіналу. Та й японська – не входить до переліку тих, які знає кожна сучасна успішна людина. Тож доведеться говорити лише про «1Q84» у перекладі Івана Дзюба.
Щоб покінчити із цим питанням, зазначу, що мова книжки не відрізняється плавністю або виразністю. Тут не випадає насолоджуватись красою слова. Короткі речення, часом дещо штучні конструкції. Отут вже велася розлога дискусія на тему справжнього стилю Харукі Муракамі та його відмінності від того, до якого звикли читачі, сприймаючи твори модного японця у російському перекладі Дмитра Ковалєніна.
Як на мене, то атмосфера творів Муракамі визначається не мовою, а, найперше, ритмом оповіді, а по-друге – невеликим зсувом реальності. Саме точно вивірений розмір цієї дельти, що відрізняє реальність його романів від даної нам у відчуттях є фірмовою рисою цих дивних оповідей. А повільний, неначе через «нехочу», розвиток сюжету багатьох відштовхує, але вірних прихильників творчості чіпляє з перших сторінок знайомим мотивом.
Притаманні ці риси і «1Q84». Але є дещо й відмінне від інших романів Харукі Муракамі. Попри неспішне розгортання подій, стрижневі теми твору чітко вирізняються майже одразу. Це – насильство у всіх формах, зокрема сімейна жорстокість. А також – релігійний фанатизм як один із нематеріальних його проявів. Витоки цієї занепокоєності – у діяльності секти «Аум Синрікьо», яка влаштувала вибухи в токійському метро в 1995 році. Свідчення жертв цих терактів Харукі Муракамі зібрав у документальній книзі «Підземка», а «Земля обітована» містить історії членів «Аум Синрікьо». «Це трагічно, сумно і дуже неправильно. Я просто хотів розповісти світу, наскільки це неправильно», – так письменник пояснює своє звернення до цієї теми. Можливо, він зрозумів, що не всі переборють власні лінощі для боротьби із документальним текстом. А може, відчуття небезпеки від того, що знайдеться інший «талановитий оповідач» (так письменник називає Сьоко Асахара, лідера «Аум Синрікьо»), який теж «розповість людям погану історію – і вони вб’ють багато інших людей», не полишало його. В кожному разі, і в «1Q84» не останню роль відіграє таємнича релігійна комуна.
Загадка назви загадкою й лишається. Очевидна відсилка до роману Орвела «1984» повторюється і в тексті. Але наразі маємо лише першу частину роману, тож вповні метафору буде, напевно, розкрито разом із завершенням сюжету. Але вже зараз видно, що від свого славного попередника «1Q84» перебрав не лише три з чотирьох цифр назви, а й занепокоєння темою колективної пам’яті, її переписування і впливу на сучасність. «Світ – це нескінченна боротьба між пам’яттю однієї та протилежної сторін», – каже героїня Муракамі.
Звичайно, така спрямованість все одно не перетворює останній напівроман Харукі Муракамі на соціальну антиутопію. Безкорислива химерність просочує більшість епізодів, кожен із персонажів «зі своїми тарганами в голові». Але рівно настільки, аби відчути: все це справді може бути поруч. Навряд чи Муракамі читають люди, які зовсім не допускають властивості світу у якийсь момент з’їжджати з рейок.
Обіцяні в анотації «кохання й секс, зброя і домашнє насилля, вбивство за переконанням і суїцид, втрата себе й духовна прірва між поколіннями батьків і дітей» теж є, а детективний сюжет таки закрутиться у тугу пружину. Щоправда, ближче до кінця першої частини. І змусить читачів, як гамельнських діток за дудкою, бігти по другий том, щойно він з’явиться в українському перекладі. А тим часом Харукі Муракамі пообіцяв ще й третю частину.
А в очікуванні на продовження можна перечитати Орвела або «Острів Сахалін» Чехова, який читали герої роману за браком у домашній біліотеці примірника «1984».
Ольга-Марія Сторунська
Додаткові матеріали
- Харукі Муракамі. «1Q84»
- Названо фаворита Нобелівки-2009
- Харукі Муракамі: світові загрожує релігійне сектантство і фундаменталізм
- Довгоочікувана книга Харукі Муракамі була розпродана до того, як потрапила на полиці книгарень
- Харукі Муракамі отримав ізраїльську нагороду
Коментарі
Останні події
- 21.11.2024|18:39Олександр Гаврош: "Фортель і Мімі" – це книжка про любов у різних проявах
- 19.11.2024|10:42Стартував прийом заявок на щорічну премію «Своя Полиця»
- 19.11.2024|10:38Поезія і проза у творчості Теодозії Зарівної та Людмили Таран
- 11.11.2024|19:2715 листопада у Києві проведуть акцію «Порожні стільці»
- 11.11.2024|19:20Понад 50 подій, 5 сцен, більше 100 учасників з України, Польщі, Литви та Хорватії: яким був перший Міжнародний фестиваль «Земля Поетів»
- 11.11.2024|11:21“Основи” вперше видають в оригіналі “Катерину” Шевченка з акварелями Миколи Толмачева
- 09.11.2024|16:29«Про секс та інші запитання, які цікавлять підлітків» — книжка для сміливих розмов від авторки блогу «У Трусах» Анастасії Забели
- 09.11.2024|16:23Відкриття 76-ої "Книгарні "Є": перша книгарня мережі в Олександрії
- 09.11.2024|11:29У Києві видали збірку гумору і сатири «СМІХПАЙОК»
- 08.11.2024|14:23Оголосили довгий список номінантів на здобуття Премії імені Юрія Шевельова 2024 року