Re: цензії
- 22.04.2024|Ігор ЧорнийРозтікаючись мислію по древу
- 08.04.2024|Ігор ЧорнийЗлодії VS Революціонери: хто кращий?
- 04.04.2024|Ігор Бондар-ТерещенкоЛеді й джентльмени, або «Лондонські хроніки» Місіс К
- 03.04.2024|Марта Мадій, літературознавицяФантасмагорія імперського пластиліну
- 28.03.2024|Ігор ЧорнийПрощання не буде?
- 20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наукСвітиться сонячним спектром душа…
- 20.03.2024|Віктор ПалинськийУ роздумах і відчуттях
- 20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професорЖиттєве кредо автора, яке заохочує до читання
- 20.03.2024|Віктор ВербичНіна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
- 18.03.2024|Ігор ЗіньчукКумедні несподіванки на щодень
Видавничі новинки
- Деніел Ґоулман. "Емоційний інтелект"Психологія/Філософія | Буквоїд
- Євгенія Бабенко. "Усі мої тривожні дзвіночки"Книги | Буквоїд
- Віктор Домонтович. "Доктор Серафікус"Книги | Буквоїд
- "Змієві вали. Антологія української фантастики ХІХ-ХХІ століть"Проза | Буквоїд
- Євгенія Подобна. "Її вина. 25 історій про сміливість, силу і любов"Книги | Буквоїд
- Павло "Паштет" Белянський. "Битись не можна відступити"Проза | Буквоїд
- В «Урбіно» видали безсмертну «Емму» Джейн ОстінКниги | Буквоїд
- Рената Пйонтковська. "Китиха"Дитяча книга | Буквоїд
- Фредерік Верно, "Рейвах"Книги | Буквоїд
- Ніна Горик. "Лінії оборони"Книги | Буквоїд
Літературний дайджест
Між Варшавою і Нью-Йорком
Януш Ґловацький. З голови. — Львів: «Астролябія», 2009. — 278 с.
У квітні цього року в одній зі столичних книгарень відомий польський драматург і сценарист Януш Ґловацький презентував українським читачам книгу «З голови». Калейдоскоп автобіографічних есеїв, які разом утворюють щось подібне до автобіографічного роману, українською переклав Олександр Ірванець.
Януш Ґловацький — без сумніву, великий драматург. Його п’єси: «Антигона у Нью-Йорку», «Попелюха», «Четверта сестра», «Полювання на тарганів», «Фортінбрас забухав» — ставили Джозеф Папп, Артур Пенн і Денні Бойл; Анджей Вайда знімав фільм за сценарієм Ґловацького. Утім, далі мова йтиме про не менш талановитий доробок пана Януша — прозовий.
«З голови» — романізована автобіографія, композиційно організована як збірка есеїв. Частинки-есеї — як мозаїка: зв’язок між ними очевидний, але розташовані вони досить хаотично. Головним героєм, як ви вже здогадалися, є сам пан Януш. Розповідь починається у грудні 1981-го року, коли в Польщі введено військовий стан, а Ґловацький перебуває у Лондоні на прем’єрі своєї вистави. Закінчується оповідь у червні 2004-го року, коли автор повертається до Польщі відомим у всьому світі драматургом. Між цими крайніми точками — згадки з дитинства, «літопис варшавських 1970-х», Нью-Йорк кінця минулого тисячоліття й багато всього цікавого.
Актор, письменник, танцюрист кабаре, боксер, фейлетоніст, спекулянт — це далеко не весь список професій, які так чи інакше освоював Януш Ґловацький. Як відомо, поляки люблять бідкатися. Ґловацький не бідкається, він сприймає світ і події навколо іронічно. Це й допомагає йому подолати глибокий комплекс провінційності й позбутися запасу «пихатої польської заздрості». Уже мешкаючи у Нью-Йорку, герой втрачає й шукає роботу, зустрічається з літературними агентами, ночує у друзів або в Центральному парку (і знає поіменно всіх його волоцюг!), підтримує зв’язки з польськими заробітчанами й нарешті завойовує мистецький простір спочатку Америки, а потім і рідної Європи.
Окрім того, «З голови» — це історія польського культурного життя починаючи від 1950-х. Тут ціла галерея образів: Ян Котт, Марек Півовський, Кшиштоф Ментрак, Януш Мінкевіч, Януш Вільгельмі, Юліан Стрийковський, вся польська Профспілка акторів театру та кіно й багато інших. З кожним Януш Ґловацький на короткій нозі, й про кожного йому є що сказати (куди цікавіше, ніж пишуть ув інших виданнях чи підручниках).
Книжка читається напрочуд легко: Ґловацький має талант навіть про найсумніші речі писати досить весело. Трагікомедія — ось його стиль. Якщо ж вам буде замало трагікомічності — не біда, адже в київському Молодому театрі йде вистава «Чотири сестри» — варіації пана Януша на Чеховські мотиви.
Насамкінець про секрети. Він у книги один — це назва. Голова — не просто те, що ми носимо на плечах. Голова — це прізвисько Ґловацького (українською мовою його можна було би назвати «Головацьким»). Як каже пан Януш, «З голови» — книга з його життя, проте все написане — автоматично стає «поза життям». Адже крім того, вислів «з голови» ще й означає, що будь-який текст слід сприймати і як вигадку. І то вже особиста справа читача — відгадувати, що було насправді, а що лише «моҐло» би відбутися.
Олена Коваленко
Коментарі
Останні події
- 27.04.2024|18:07Культовий роман Любка Дереша "Культ" вийшов у ВСЛ
- 26.04.2024|22:21Визначено переможців Всеукраїнського конкурсу "Стежками Каменярами"
- 26.04.2024|22:11Фредерік Верно: "Тільки пишучи картину чи роман, втамовується внутрішній голод"
- 26.04.2024|13:27У Конотопі з’явилася вулиця імені Дмитра Капранова
- 26.04.2024|11:17У ВСЛ вийде книжка Сергія Руденка "Анатомія ненависті. Путін і Україна"
- 25.04.2024|12:38Казковий детектив
- 25.04.2024|11:00У "Віхолі" побачила світ книжка Катерини Липи "Історія архітектурних стилів, великих і не дуже"
- 24.04.2024|16:50У Києві стартує фестиваль "Книжкова країна"
- 24.04.2024|11:49Олена Чернінька презентує книжку "Лемберґ: мамцю, ну не плач" у Червонограді та Луцьку
- 24.04.2024|10:47"Лабораторія" влаштовує гаражний розпродаж!