
Re: цензії
- 16.05.2022|Євген БаранСюжет з багатьма можливостями
- 14.05.2022|Валентина Семеняк, письменницяВід «срібла» думок — до «Ладанки»
- 14.05.2022|Ганна Клименко-СиньоокЧеркаське літературне краєзнавство: від локального до світового
- 12.05.2022|Ганна ОсадкоЧому Україна переможе у цій війні? Відповідь дав французький мандрівник іще 170 років тому
- 06.05.2022|Любов Ільницька, педагог, науковець«Сповідь ветерана» – "невимірюваний досвід" війни Віталія Павловського
- 06.05.2022|Ігор ПавлюкНевідворотність катарсису
- 29.04.2022|Ганна Клименко-СиньоокВійна дитячими очима, або Нехай сонце світить усім
- 22.04.2022|БуквоїдЩо читають українці під час війни?
- 09.04.2022|о. Климентій Стасів, письменник, член НСПУКоли володарює світло
- 09.04.2022|Людмила ДаниленкоКоли відповідь передує запитанню. «Хто ти такий?» Артема Чеха
Видавничі новинки
- Леля Покотиполе. «Спартанська дівчинка»Книги | Буквоїд
- Іван Франко. «Терен у нозі»Проза | Буквоїд
- Олександр Бойченко. «Гра на вибування»Книги | Буквоїд
- Оксана Пухонська. «Поза межами бою. Дискурс війни в сучасній літературі»Історія/Культура | Буквоїд
- Петро Гаврилишин, Роман Чорненький, Ярема Кваснюк. «Військові некрополі Станиславова–Івано-Франківська (1809-2020)»Історія/Культура | Буквоїд
- Петро Прокоп’як. «На межі непривітного світу»Книги | Буквоїд
- Цигульова Катя. «Розлади»Книги | Буквоїд
- О. Пімен. «Вийти»Проза | Буквоїд
- Асенов Асен. «Затінений під’їзд»Книги | Буквоїд
- Назарій Вівчарик. "Останнє завдання"Проза | Буквоїд
Авторська колонка
Фальшивий діамант міледі або Рецепт порозуміння від Ірен Роздобудько
Свою статтю «Пастка для автора» Ірен Роздобудько розпочинає «ліричним відступом» від якого аж сльозу витискає:
Ця розмова назріла давно. Не скандал, не образа, не вишукування хто поганий, а хто весь у білому, а саме - розмова, яка б допомогла і авторам, і видавцям знайти порозуміння у спільній справі і таким чином уникнути негараздів у майбутньому.
Але стаття виявилася побудованю за принципом «тут помню, тут не помню, а тут рыбу заворачиваем», та ще й приправлена доброю дозою неточностей, некоректностей, а то й відвертої брехні.
Не бачу сенсу розбирати всі ці клінічні випадки, включно з вибірковою авторською амнезією, - вийде довго і нудно.
Лише кілька штрихів до рецепту порозуміння від пані Роздобудько.
Коли восени 2012 року я побачив книжку ТОВ «Спадщина-Інтеграл» «Останній ескорт у пастку», до якої увійшли романи «Пастка для жар-птиці» та «Ескорт у смерть», моєму здивуванню не було меж, - з таким наглим проявом піратства я вже давно не зустрічався. Але коли з´ясувалось, що це видання здійснене за письмової згоди автора, до мене «дійшло» - мабуть поняття «мораль», не знайоме пані Роздобудько, так само як нашим нардепам не знайоме поняття «зрада», - передати виключні права на твір одному видавцеві, а потім, навіть без попередження цього видавця, передати права на той твір іншому видавцеві - вчинок щонайменше аморальний щодо першого видавця, а щодо другого, то така дія, здається, має уже юридичну кваліфікацію. Та останнє вже є проблемою ТОВ «Спадщина-інтеграл» і не звільняє цього видавця від відповідальності за піратство, хоч якби той вперто не намагався сховатись від цієї відповідальності за «широкою спиною» автора.
А от що пише пані Роздобудько про «витоки» цієї історії:
В 2006-у я отримала пропозицію від видавництва «Фоліо» щодо перевидання «Мерців» під іншою назвою (!) і «Ескорту». Тут вже був певний термін - 5 років. Угода стандартна, як і всі мої подібні угоди з «Фоліо». Дія угоди закінчилася 2012-го року...
Отже, не маючи про те все і гадки, я зрозуміла, що нова угода - з «Фоліо», яка була цілком повноцінною, автоматично скасовує попередню - з «Кальварією». В ній не було ані слова про те, що видавництво є «ліцензіатом».
Давно мені не траплялось випадків такої безсоромної БРЕХНІ, та ще й оприлюдненої професійним журналістом під власним іменем! Адже Ірен Роздобудько НІКОЛИ не підписувала НІЯКИХ угод з «Фоліо» ані на «Пастку для жар-птиці» ані на «Ескорт у смерть»! Природно, оскільки не існувало угод, не могло бути й терміну закінчення їх дії... Видання цих романів, починаючи з 2007 року, «Фоліо» здійснювало виключно за ліцензією «Кальварії», про що у кожному книжковому примірнику цих романів, вказано: «Це видання здійснено за ліцензією, наданою видавництвом «Кальварія». І автор неодноразово роздавав читачам автографи на примірниках цих книжок.
А перед тим - 2006 року, «Кальварії» вдалось переконати «Клуб сімейного дозвілля» видати ці романи. Тоді це був справжній прорив - до 2006 року «КСД» сучасних українських авторів взагалі не видавав. Та про цей «епізодик», який мав суттєвий вплив на зростання популярності письменниці, Ірен Роздобудько у своїй статті чомусь (?) просто «забуває»...
Пані Роздобудько, як автор детективів, могла б вигадати якусь іншу історію, де хоча б логіка «грала» - навіщо «Фоліо» у 2007 році була б ліцензія від «Кальварії» на видання романів Ірен Роздобудько, якщо ще 2006 року, за словами пані Роздобудько, «Фоліо» уже домовилось з нею про видання цих романів? І тут справа навіть не в тому, що «Фоліо» ніколи б не підписало угоду з автором, знаючи, що інше видавництво має права на ці твори («Фоліо», на відміну від «Спадщини-Інтеграл», - професійне видавництво). А справа тут в психології автора, який готовий через один рік після передачі виключних прав одному видавцеві, спокійно прийняти пропозицію іншого видавця, навіть не поставивши до відома першого (як це називається - див. вище)... А для виправдання цих дій ще й брехливу історію вигадати. От вам і рецепт як «знайти порозуміння у спільній справі і таким чином уникнути негараздів у майбутньому».
2005 року видавництво «Кальварія» справді уклало нові авторські угоди з Ірен Роздобудько на романи «Пастка для жар-птиці» («Мерці») та «Ескорт у смерть» на дуже довгий термін. Тоді аналогічні нові угоди були укладені з багатьма авторами - нові реалії ринку вимагали суттєвої зміни авторських угод. Але у цих угодах передбачена низка умов, за яких їхня дія може бути припинена достроково. Серед таких умов, зокрема, й «за взаємним погодженням сторін» (вона була й в угодах старого взірця) - цією умовою в різний час скористалось багато авторів, зокрема, Лариса Денисенко, Марина Гримич, Василь Шкляр, Сергій Батурин та ін. - Ірен Роздобудько жодного разу навіть не натякала «Кальварії» на бажання припинити дію цих угод...
Коментарі
Останні події
- 14.05.2022|15:40Розкажіть нам про ваш досвід війни
- 14.05.2022|14:41У Львові відбудеться благодійний творчий вечір Ігоря Павлюка
- 14.05.2022|14:14На східному фронті загинув поет і бард Ілля Чернілевський
- 13.05.2022|14:58Сергій Жадан став "Людиною року" за версією "Gazeta Wyborcza"
- 13.05.2022|11:52Чілдрен Кінофест — 2022 оголосив Амбасадорку
- 12.05.2022|21:00Книжка про війну в надважких умовах
- 12.05.2022|12:31Оприлюднено імена лауреатів «Книжки року’2021»
- 07.05.2022|09:10Прямим попаданням ракети російські окупанти зруйнували музей Сковороди на Харківщині
- 06.05.2022|13:58Побачила світ книга Тетяни Череп-Пероганич «20 віршів про Маму»
- 06.05.2022|10:54Українські блогери читатимуть книжки для дітей та дорослих