Гуляли з нарочитим розмахом – незважаючи на усі кризи. Масштабне шоу, велетенська сцена, гігантські екрани-трансформери, висококласні спецефекти (особливо в телеверсії) мали усій Європі нагадати про велич нашого північного сусіда. 

Розмах підтвердив і виступ минулорічного переможця Діми Бєлана. Він спустився у зал «Олімпійського» «з небес» мало не в ролі месії від музики, пройшов перешкоди (у телеверсії це було ефектно), пофліртував із білим ангелом (чим розчулив усіх європейських геїв), поприсідав біля бек-вокалістки, покрутився перед скрипалями (яких явно побільшало з минулорічного конкурсу) і полетів, як олімпійський мішка-1980 року в «небеса». Але обіцяв повернутися. Шкода, що у телетрансляції звук на його виступі був жахливий Точніше, ми його майже не чули. 

Пара ведучих теж порадувала. Іван Ургант виявився значно кращим і презентабельнішим ведучим, аніж всюдисущий Андрій Малахов (хай він мене пробачить, він класний у своєму жанрі)... Алсу ж продемонструвала свої гарні сукні - теж було приємно дивитися.  

Цьогорічні конкурсні пісні та шоу-програми могли задовольнити різні смаки, та й загальний рівень цього пісенного параду був значно вищим, аніж минулоріч. У 2008 році Ані Лорак здавалася супер-зіркою на тлі різношерстих артистів. Нині у підготовку конкурсантів підключалися не лише композитори та постановники шоу, але й креативні ходи. Як наприклад, у Німеччини, котра у якості «важкої артилерії» випустила на сцену колишню дружину Мериліна Менсона Діту фон Тіз – королеву бурлеску, від якої попахує кабаре. Чи як у напружено-драматичному виступі українки Анастасії Приходько, що представляла Росію. Її фішкою став кліп. Стовідсотково, побачивши таке шокуюче відео, - не забудеш ніколи… Але чи захочеш побачити ще раз – питаннячко… Хоча пісня була пронизливо-лірична й мелодійна. Та ні Росія, ні Німеччині не потрапили до десятки.  

Не дісталася першої десятки і наша Світлана Лобода… Її шоу було чудове, видовищне, масштабне, агресивно-сексуальне. Сама Світлана виступила у трьох іпостасях співачка-акробатка-барабанщиця… Вона, безумовно, трудяга і молодець… Але надто усього було забагато. Особливо агресії, від якої втомився світ – особливо у період кризи. Антикризова дівчина не розслабляла, а напружувала. Видно, це було недоречно… До того ж, як підкреслюють експерти, Україна залишається головним постачальником дівчат на європейський секс-ринок. Тому до НАШОЇ (української) сексуальності ставлення надто насторожене. Зрозуміло, що про це ні сама Лобода, ні її арт-продюсер Алан Бадоєв не думали. Вони намагалися продовжувати внутрішньо-українську іміджеву політику співачки на європейському рівні. І прорахувалися. Як на мене, виступу Лободи не вистачало українського колориту (крім прапорів і сексуальності). У номері було намішано море культурних пластів, що виглядало дуже еклектично, ефектно, але не зрозуміло, на кого розраховано. Та зараз ми можемо Світлану хвалити чи лаяти - результат не зміниться. Хоча 12 місце – це вже занадто… Ми варті більшого. Та врешті, оскільки країна не допомагає особливо у підготовці свого представника, - вона не може й вимагати від нього нічого. Тут спрацьовує лише внутрішня відповідальність і бажання артиста.  

Ще один аспект - Україна покарана за чергові внутрішні чвари довкола національного відбору (вже не вперше). Краще б ми цей час витратили на промо і мозкову атаку (може, у майбутньому це хтось врахує).  

А тепер список «золотих» хітів «Євробачення-2009». 

Вірменські сестри Інга і Ануш зробили ставку на національний колорит і в музиці, і у ритмі, і в костюмах. І не прогадали. Їм вдалося обскакати обох українських дівчат і буквально зачепитися за 10 сходинку – від Приходько їх відділяв один-єдиний бал. Не обійшлася краща десятка Європи без балканського присмаку – Боснія і Герцоговина, як завжди патріотично налаштовані, зі своєю мелодійною «Бистрою водою» без особливих зусиль випередили наших дівчат і посіли 9 позицію.  

Почесне звання «білої ворони» «Євробачення» по праву належить мадемуазель, що вже 20 років співає блюз. Вона існувала поза усіма умовностями. Вийшовши одразу в фінал – вона залишалася до останнього моменту справжньою інтригою конкурсу. Це був театр однієї актриси. Стримана і вишукана зірка Патрісія Каас фантастично співала. Про щось своє, не для «Євробачення». Ніхто не знає, навіщо їй було це випробування. Просто хотіла нагадати про себе? Чи батьківщина наказала??? У результаті 8-ме місце. 

До деяких учасників «Євробачення» ми вже звикли. Якщо вони не з’являться знову на конкурсі через кілька років – ми будемо сумувати за ними. Я про потужну мальтійську співачку Кьяру та грецького запального мачо Сакіса Руваса, якому цього разу вдалося зачепитися за 7-ме місце.

Дуже щемливим і магнетичним був виступ естонської команди. Їхня «Урбаністична симфонія» виявилася душевною, відкритою і шостою у списку переможців. А солістка нагадала чимось нашу Асію Ахат (чорненька із гривкою на очі й скрипкою).  

Якщо комусь було мало скрипок у Білана та естонців – то великобританська попелюшка на ім’я Джейд Івен допомогла заповнити цю прогалину, доповнивши скрипічну групу появою на сцені автора пісні – легендарного композитора Ендрю Ллойда Уеббера. Ця мелодія і справді нагадує все, що написав за життя і цей композитор до «Євробачення» і тому голосування, швидше за все, відбувалося на рівні інстинкту. Хоча сама дівчинка – талановита співачка. Але для неформатної пісні 5 позиція видається аж надто високою.  

Пощастило цього разу Туреччині. Невже так вразив Європу «танець живота»? Може, просто Хадісе (так, як і албанська співачка) здивувала глядачів контрастом із національними традиціями. Несподівані дівчата-блондинки у міні із мусульманських країн здавалися нонсенсом. Але головне – якось зачепити тих, хто голосує. Змогла… 

Курортно-запальний коктейль із зірки Араша і тендітної красуні Айзель, що став номер 3 у загальному рейтингу, представив справжній хіт, який з «Євробаченням» чи без нього міг би захопити багатьох прихильників дискотек під відкритим небом. Ця парочка запропонувала і новий модний тренд – золоті напівпанчохи на ногах усіх дівчат, які відволікали від загальної картинки.  

Скромна і ніжна співачка Йоханна із Ісландії, безумовно, заворожила чоловічу аудиторію… Та усім відомо, що жіноча половина людства активніша й більша, тому їй не вдалося обійти солодкоголосого норвежця білоруської закваски (знову ж таки із скрипкою) Олександра Рибака. Свою пісню він написав випадково, присвятив її коханій і навіть не розраховував стати фаворитом цьогорічного конкурсу. Без сумніву, свою роль зіграла його відкритість, зовнішність, близька за типажем до Бреда Піта, і оспівана ним «Казка», котрої катастрофічно не вистачає у нашому жорстокому світі. Йому хотіли повірити і повірили, віддавши рекордну кількість голосів за усю історію конкурсу. 

Цікава статистика, шість треків із десяти кращих – це мелодійна лірика, а не стьоб і не денс. Головний висновок - на «Євробаченні-2009» перемогла щирість і любов, а її не заміниш ніякими трюками й спецефектами… Як і тисячоліття тому любов залишається трендом номер один і знаходиться поза усякою логікою і хіт-парадами…  

Яким буде основний лейтмотив наступного сезону в музичній євроолімпіаді і чи зможе Україна передбачити його, або знову зламати усі стереотипи – дізнаємося рівно через рік.