Re: цензії
- 22.04.2024|Ігор ЧорнийРозтікаючись мислію по древу
- 08.04.2024|Ігор ЧорнийЗлодії VS Революціонери: хто кращий?
- 04.04.2024|Ігор Бондар-ТерещенкоЛеді й джентльмени, або «Лондонські хроніки» Місіс К
- 03.04.2024|Марта Мадій, літературознавицяФантасмагорія імперського пластиліну
- 28.03.2024|Ігор ЧорнийПрощання не буде?
- 20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наукСвітиться сонячним спектром душа…
- 20.03.2024|Віктор ПалинськийУ роздумах і відчуттях
- 20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професорЖиттєве кредо автора, яке заохочує до читання
- 20.03.2024|Віктор ВербичНіна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
- 18.03.2024|Ігор ЗіньчукКумедні несподіванки на щодень
Видавничі новинки
- В «Урбіно» видали безсмертну «Емму» Джейн ОстінКниги | Буквоїд
- Рената Пйонтковська. "Китиха"Дитяча книга | Буквоїд
- Фредерік Верно, "Рейвах"Книги | Буквоїд
- Ніна Горик. "Лінії оборони"Книги | Буквоїд
- Олег Крот. "Комунікації"Книги | Буквоїд
- Таіс Золотковська. "Лінія зусилля"Книги | Буквоїд
- У Vivat вийшла нова книжка Марка ЛівінаКниги | Буквоїд
- Юрій Яновський. "Майстер корабля"Проза | Буквоїд
- Ольга Кобилянська. "За ситуаціями"Проза | Буквоїд
- Іван Франко. "Маніпулянтка"Проза | Буквоїд
Re:цензії
«Наближення» Ігоря Фарини
У плідного критика Ігоря Фарини вийшла чергова книга під загадковою назвою «Наближення».
Власне чому загадковою? І до чого наближається критик? Чи не до самої суті? Це питання на котрі спробуємо дати тут свої відповіді. Щодо суті… Писав колись Антонич, щоправда звертаючись передусім до дрібного чорнявого хлопця, себто самого себе: Ні, суті світу ти не схопиш, не вирвеш віршем корінь зла… Так, можливо «поету весняного похмілля» цього й не вдалося, але ж і у розглядуваному випадку ідеться лише про наближення. І не факт, що зустріч на Ельбі таки відбудеться. Але справа не в тім, тут головним залишається процес. Як кажуть знаючі: мета ніщо, рух все! У цьому власне й полягає мудрість, бо і давньогрецькі філософи не претендували на мудрість, а лишень пропагували любов до неї, себто оте саме наближення.
Добре, якщо з метою ми, здається, розібрались, то що там із самим процесом. А от для того варто заглянути у саме «Наближення».
Ще один знаменитий критик (без патосу) Євген Баран пише, що критики в Україні, як такої, немає, натомість існують заробітчани, кон’юктурники та сраколизи, а також притім є і ентузіасти, але вже як вимираючи тип. Запідозрити І. Фарину у перших трьох позиціях не можна, хоча б тому, що пише він про тих авторів, котрі головно в силу об’єктивних (чи таки суб’єктивних) обставин десь випадають із т.зв. «сучукрліту». У цьому власне і полягає ентузіазм, котрий справді нагадує у даній царині атавізм, вимираючий тип. Але він є, жевріє…
А тепер ближче до тіла, як писав Гі де Мопассан. Цих двадцять з гаком авторів, книги котрих проаналізував критик, справді не можна назвати зірковими. Дехто із них є більш знаним, дехто менш, але справа не в тім. Щороку в Україні видаються сотні книжок, у тому числі і художніх, різних як за обсягом, так і своїм змістом. І тут постає питання: а для чого, чи точніше для кого? За статистикою в Україні існує мізерна кількість людей, котрі протягом року прочитують бодай одну книгу. А якщо перейтись книгарнями, то певне жодна із проаналізованих книг навіть й не ночувала на тамтешніх полицях. Тобто якщо і тих авторів, книги котрих запорошуються в книжкових крамницях, читає обмежена кількість читачів, то що уже говорити про усіх решта – здебільшого незначних і незнаних. Але вони є, жевріють і десь тішать себе надією віднайти свій шлях до читача. І власне отаким наближенням й займаються ентузіасти. В іншій книзі Ігор Фарина пише, що кожного дня на його стіл лягають нові видання, надіслані знаними і незнаними йому авторами, очевидно, з надією бути «проаналізованими» відомим критиком.
Звичайно, не усім бути «маститими» та літературно впізнаваними. А втім, можливо, у цьому є й своя закономірність. Ще колись відлюдник Сковорода писав, що кожному по спромозі, себто тут про нерівну рівність. Якщо до прикладу узяти посудини різної вмістскості й наповнити їх по вінця, то зрештою усі мали би бути задоволеними – адже кожен у силу своєї спроможності увібрав в себе те, що міг. Іншою є справа коли скажімо кухлик допекується чому він не бідон. Тоді це вже із царини психіатрії.
Можна тільки подивувати ентузіазм та терпіння критика, а ще уважність, бо ж кожну із проаналізованих книг треба ще й перечитати, зробити виноски, схопити усе це в один зміст й зрештою вивести окремим текстом. І все це Ігор Фарина робить філігранно, без зайвої тривіальності й словоблудства, виводить на гора породу кожного проаналізованого автора. Десь можна навіть порадіти за таку невтомну працю критика. Уявити його у напівтемному кабінеті, зручно уміщеному в шкіряному фотелі за масивним робочим столом, на котрім пасуться стоси перечитаних книг і тих, котрі тільки чекають на те аби чимскоріш бути стисненими до вужчих критичних форм. Тоді автор-критик справді може видатися таким собі «імператором строф», строгим аналітиком, до персони котрого звернені руки із щойно виданими творами.
Що ж, критиків, за Є. Бараном, в Україні катма, а ті, «останні із могікан», як вимираючий тип ще де-не-де жевріють, освітлюючи своїм згораючим полум’ям попелище літератури. Виходить так, а там хоч потоп… Принаймні на наш вік, видається, цього жевріння хватить.
Коментарі
Останні події
- 25.04.2024|12:38Казковий детектив
- 25.04.2024|11:00У "Віхолі" побачила світ книжка Катерини Липи "Історія архітектурних стилів, великих і не дуже"
- 24.04.2024|16:50У Києві стартує фестиваль "Книжкова країна"
- 24.04.2024|11:49Олена Чернінька презентує книжку "Лемберґ: мамцю, ну не плач" у Червонограді та Луцьку
- 24.04.2024|10:47"Лабораторія" влаштовує гаражний розпродаж!
- 24.04.2024|09:57Видавництво Анетти Антоненко перевидасть «Пасажира» Патріка Сенекаля
- 23.04.2024|19:34Лауреаткою премії Drahomán Prize-2023 стала Катажина Котинська
- 23.04.2024|14:56Open call на участь у благодійній виставці “1000 ШЕДЕВРІВ, ЗНЯТИХ НА СМАРТФОН”
- 23.04.2024|10:59У Києві презентують роман Галини Лицур-Щадей «Вдома чекає Марко»
- 23.04.2024|09:20Стартував передпродаж на роман Артема Чеха «Пісня відкритого шляху»