Re: цензії
- 15.11.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун, лікарка-психіатриня, психотерапевтка, PhD, письменницяКоли мозок стає героєм казки, а дитина вчиться розуміти себе
- 14.11.2026|Віктор Васильчук, заслужений журналіст України, письменник«Ятаган» змушує замислитись…
- 14.11.2026|Пауліна МалохлєбПольська критика про роман Володимира Даниленка «Клітка для вивільги»
- 12.11.2026|Тетяна ГрабМісце сили у Сан-Фурсиско
- 04.11.2026|Павло Пантелеєнко, філолог та вчитель Ліцею №304 м. КиєваПовернення до витоків слова: чому книжка «Логодіалоги» Олександра Козинця потрібна педагогам і батькам
- 02.11.2026|БуквоїдУ перекладі угорською мовою вийшов роман Володимира Даниленка «Клітка для вивільги»
- 29.10.2026|Василь КузанРеалізм абсурду
- 27.10.2026|Юлія МанякінаМузика розшарпаної цілости
- 26.10.2026|Павло Пантелеєнко, філолог та вчитель Ліцею №304 м. КиєваПам’ять, що лікує забуття: 127 відлунь одного роду
- 23.10.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун Лікарка-психіатриня, психотерапевтка, PhD, письменницяЖити, поки життя триває
Видавничі новинки
- Юлія Судус. «Переливи»Поезія | Буквоїд
- “Читай про рідний край”Книги | Буквоїд
- Павлюк Ігор. "Мезозой"Проза | Буквоїд
- Прозовий дебют Надії Позняк «Ти ж знаєш, він ніколи тобі не дзвонить…»Книги | Буквоїд
- Сащук Світлана. «Дратва тиші»Поезія | Буквоїд
- «Безрозсудна» Лорен Робертс: почуття vs обов’язок та повалені імперіїКниги | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Голод і любов»Поезія | Буквоїд
- Олена Осійчук. «Говори зі мною…»Поезія | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Магніт»Поезія | Буквоїд
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
Re:цензії
Паралелі збігаються
Олександр Астаф´єв, Ростислав Радишевський. Польська та українська літератури доби Ренесансну і бароко. – К.: Талком, 2020. – 624 с. (Серія «Студії з україністики». Випуск XXVІIІ).
Під грифом Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Інституту філології, Міжнародної школи україністики НАН України побачила світ книга Олександра Астаф´єва та Ростислава Радишевського «Польська та українська літератури доби Ренесансну і бароко» (К.: «Талком», 2020. – 624 с. Серія «Студії з україністики». Випуск XXVІIІ).
У ній розкрито роль польського посередництва у становленні давньоукраїнської літератури, досліджено проблему сарматського лицарства в поезії перелому Ренесансу і бароко. Українсько-польське культурне пограниччя, на думку дослідників, – одне з ключових понять-метафор компаративних досліджень, яке розвинулося в окремий міждисциплінарний дискурс. Воно може бути визначене як мінлива взаємодія традиційного і сучасного начал усередині культури. В останні десятиліття XX ст. воно буває позбавлене географічної конкретики і може бути перенесене за аналогією на соціокультурні та естетичні моделі (напр., пограниччя як аналог марґінальності); розглядається як явище свідомості, що існує між культурами, часом, мовами, – зокрема, на перетині групової та особистісної культурної ідентифікації.
Найочевиднішим є розуміння «географічного» українсько-польского культурного пограниччя як реальної зони контакту двох братніх культур. Пограниччя існувало в усі часи відповідно до поділу на природні і штучні межі, пов´язані з державами, релігіями, політичними режимами, «уявно-географічними» полями. Воно асоціюється зі зміною культурних парадигм і взаємовідносин центру й кордонів усередині двох національних традицій, а також і на панетнічному, цивілізаційному рівнях. Ключові категорії досліджень українсько-польського культурного пограниччя – «синтетичність», «діалогічність», «гібридність» і «синкретизм». Важливою властивістю культурного пограниччя є амбівалентність, яка найяскравіше виявляє себе у визначенні «пограничної свідомості».
Звісно, зв´язок творів давньої української літератури із шкалою справжніх художніх цінностей, світоглядом та ідеалами митців частково розкритий, але не завжди вчені беруть до уваги суб´єктивне світовідчування. У книзі акцентовано увагу на багатьох важливих проблемах взаємин літератури Ренесансу і бароко в Україні та Польщі (розділ «У пошуках самоідентичності»): роль польського посередництва у формуванні української давньої літератури; літопис руський як інтертекст давньопольських ренесансних хронік; полемічний дискурс Острозької школи; Львівське братство як чинник літературного життя XVI століття; ренесансна література українсько-польського пограниччя; Йосип Верещинський – письменник, київський католицький єпископ; роздуми Івана Гербурта про український народ і козаків; емблема антихриста в творах Івана Вишенського і Мартина Кровіцького; ранньобарокова риторичність «Треносу» Мелетія Смотрицького; «Тренос» Мелетія Смотрицького у діалозі з сучасністю; польськомовна українська поезія XVI–XVII ст.
Багатство художніх традицій, які успадковує й активно розвиває література окресленого періоду, служить природною підпорою для подальших пошуків, що помітно у розділі «Києво-Могилянська академія і польська традиція освіти й науки в Україні». Тут дослідники порушують такі проблеми: Київське братство як феномен полемічного діалогу; Києво-Печерська лавра: центр духовності; освітньо-видавнича діяльність Києво-Печерської лаври; сарматсько-роксоланська етикетна поезія XVII ст. українсько-польського пограниччя; Києво-Могилянська академія як новий тип вищої школи; польська мова в українській бароковій культурі XVII ст.; Петро Могила – реформатор вищої освіти в Україні; «Літос» і духовна спадщина Петра Могили; Києво-Печерський патерик: версії польська та українська; Лазар Баранович і поети його оточення; Польськомовні барокові стемми Іванові Мазепі; Рецепція творів Мацея Казімєжа Сарбевського в поетиках і риториках Києво-Могилянської академії.
У розділі «У колі барокової греко-католицької літератури» розглянуто греко-католицьку барокову агіографію Якова Суші; барокову агіографію в українсько-польсько-італійських взаєминах; трагедію «Włodzimierz wszystkiej Rusi Cesarz...» (1769) Тимофія Щуровського.
Олександр Астаф´єв та Ростислав Радишевський належать до найавторитетніших сучасних дослідників Ренесансу та бароко в Україні й Польщі. Їхні праці цінні тим, що найповніше віддзеркалюють порушену проблематику українсько-польського пограниччя, сперті на авторитетні теоретичні засади, подають рецепцію сучасної наукової візії епохи, заповнюють безліч прогалин. Окремі з їхніх книг і розвідок опубліковані в Польщі, де заслужили схвальну оцінку.
Коментарі
Останні події
- 17.11.2026|09:06Серед рядків – нових і давніх (Фрагменти з написаного)
- 15.11.2026|06:56Мирослав Лаюк отримав престижну премію імені Джозефа Конрада-Коженьовського за книжку «Бахмут»
- 12.11.2026|20:47Книжки Макса Кідрука перевидадуть без його імені на обкладинці
- 09.11.2026|15:19У Львові відбувся поетичний фестиваль «Земля Поетів 2026» та зібрав 400 тисяч гривень для розвідників
- 09.11.2026|06:48«Видавництво Старого Лева» та KFC презентували благодійну антологію «Віднайдені рядки»
- 08.11.2026|22:31У Відні презентували нову книгу Вероніки Чекалюк «Різдвяні історії: новели Адвенту»
- 06.11.2026|15:56«Писати і жити, жити і писати»
- 06.11.2026|15:5110 причин відвідати фестиваль «Земля Поетів» у Львові 7-8 листопада
- 06.11.2026|15:39В Україні запустили сервіс «Своя книга» для самостійного видання книжок
- 06.11.2026|15:32У «Видавництві Старого Лева» вийде нова книжка Євгена Положія «Усі тварини ходять босоніж»
