
Re: цензії
- 19.08.2022|Михайло ЖайворонМертві поети сраму не імуть
- 05.08.2022|Тетяна Дігай, ТернопільЕнциклопедична трилогія про Чортків
- 05.08.2022|Валентина Семеняк, письменницяЧому? Навіщо? За що?
- 01.08.2022|Ігор ПавлюкРежисерка жовтого катарсису
- 31.07.2022|Людмила Даниленко«Якщо на селище напали чужі…». Читайте «Чорний хліб» Фоззі
- 29.07.2022|Ярослав Мотика, скульптор, лауреат Національної премії імені Т. ШевченкаМожна лише дивуватись, що є такі поети як Ігор Павлюк
- 20.07.2022|Василь КузанЧас усвідомити
- 12.07.2022|Альона Радецька, Хмельницький«Картка Марії» Олександра Козинця як можливість самопізнання
- 12.07.2022|Василь КузанЕпоха Павлюка
- 21.06.2022|Марина СушкоШамани слова
Видавничі новинки
- Лукаш Вєжбицький. «Дідусь і ведмедик»Дитяча книга | Буквоїд
- Ольга Улгер. «Палкі і нерозважні»Книги | Буквоїд
- «Близькі чужинці», Марія КаменськаКниги | Буквоїд
- «12 годин чоловіка», Ксенія ФуксКниги | Буквоїд
- ігор Павлюк. "Вакуум"Книги | Буквоїд
- Jestem z Drochobycza. Я – з ДрогобичаКниги | Буквоїд
- Костянтин Піскорський. «Сорок і чотири»Книги | Буквоїд
- Як подружити дитину з емоціями розповість нова книга психологині Світлани Ройз «Ключі сили»Книги | Буквоїд
- Між укриттями і ракетами: в Україні виходить антологія "Поезія без укриття"Книги | Буквоїд
- Віра Валлє. «У пошуках Людини. Homo emoticus»Книги | Буквоїд
Re:цензії
«Я божеволію за вільною собою». У тенетах поезії Олени Іщенко
Невдовзі київське видавництво «Каяла» презентує цю збірку поезій, яка чи то нагадає про минуле, а чи змусить вдивитися у майбутнє, оскільки градус суто «шістдесятницького» патосу в ній на диво не змалів протягом усіх наших «незалежних» років. Коли, здавалося, вже й «горлом кров не біжить», а все одно «пече, не перестає»…
…Кожному з нас у дитинстві казали про те, чого не можна робити, і цьому слід було вірити, надихатися, почуватися щасливим. Одне слово – нехай навіть проти явного лиха – було нічим супроти купи голосів, якими маса, колектив, країна-батьківщина оспівувала дозволене зло. Зараз воно стало «українським», і з ним вже можна говорити на рівних, оскільки навіть до одного голосу дослухаються, якщо він вміє довести свою правоту. З того часу мало що залишилося, але голос у збірці «Манускрипти щастя» Олени Іщенко нагадує про незмінні цінності, які ніколи не сподобаються юрбі, тому не варто й пробувати. І це навіть не заповіді, якими нині можна хіба що розсмішити коміка, а прості «дитячі» правила, як, скажімо, не вірити тій самій юрбі, триматися подалі від політики чи не класти лікті на стіл.
У «Манускриптах щастя», присвячених пошуку того єдиного шляху, що веде до самого себе, а не у чергове світле майбуття, все починається якраз з цих самих «буденних» правил. «На моєї душі підвіконні / Твої лікті незграбні й важкі», - починає розмову лірична героїня, в якій багато хто зможе впізнати самого себе, от лишень – колишнього чи сучасного? Первісного чи ощасливленого цивілізацією та її правилами? Принаймні у збірці нам дають чітку – іноді аж занадто радикальну – відповідь на всі «прогресивні» поради бути ближче до Європи і подалі від Бога. «Нахабною биткою глуму / Вовтузять пройдохи святе. / Аж дихати важко від суму, / Що світ культивує «не те». Власне, з’ясуванню того, «Чом же ми так незграбно змаліли? / Чом повержені в стан мімікрії?», і чому стається так, що людина забуває свої «дитячі» заповіти, стаючи за часів «модерну» або надлюдиною, або нелюдом, і присвячена більшість збірки.
Емоційні баляди з соціяльним протестом наразі нагадують шістдесятницький прорив поза офіціоз у поезії, а сучасні думи і розмисли неначе народилися ще раніше, за Шевченка і Франка. Але всюди в авторки – Слово, про силу якого вона нагадує щокроку, з віршу до вірша, вибудовуючи свій власний світ боротби з вищезгаданим лихом сьогоднішньої «культури». «Із тіл покалічених рама, / У рамі — перевертень-рима. Світами бредуть пілігрими, / Невже українцям із ними?..»
І навіть любовна лірика в поетки «обтяжена» тривожними питаннями про те, чи справжні наші почуття, чи в силі ми донести свічку кохання крізь темряву зневіри і буденного життя. Бо як часто буває, що «Коли вона втомилася любити, / Він нервом втятим крісло застелив», і «Може, ти ніколи й не кохав / І я полову сплутала з любов’ю». Тож не завжди відповіді бувають втішними. «— Мамо, а чому це в ікон такі сумні очі? — / Запитав ще на п’ятій зимі серед ночі / Збентежений думкою власною син. / — Тому, що у людства, мій рідний, без змін».
Світ героїв у збірці насправді розмаїтий, незвичний супроти нинішнього паноптикуму персонажів, у ньому живуть Мунк і да Вінчі, Шуберт і Грін, Довженко і Страдіварі, і кожен з них – і свідок, і вчитель, і провідник. Не дивно, що один з розділів збірки має класичну назву «Робітні душі», оскільки гасло про те, що найважливіше – це духовне зростання, ніхто не відміняв, його лише заступили більш «корисні» практичні лайфхаки. І лікті, як уже було сказано, сьогодні кладуть не на стіл, а на «підвіконня душі»…
Олена Іщенко. Манускрипти щастя. — К.: Каяла, 2020. 132 с. — (Серія «Колекція поезії і прози»).
Коментарі
Останні події
- 19.08.2022|16:28Оприлюднено програму ХІІІ Meridian Czernowitz 2022
- 19.08.2022|12:21Оголошено короткий список номінантів на здобуття премії Drahomán Prize 2021 року
- 15.08.2022|15:50У видавництві #книголав вийшла книга-мандрівка "Незалежні"
- 12.08.2022|16:34Померла Дарія Гусяк
- 12.08.2022|14:03Збірку споминів про останнього онука Івана Франка презентували у Києві
- 12.08.2022|13:30«Україна не вмирає!»: у новій пісні «Хвилями» гурт T.HUTSULS оспівав емоції війни
- 12.08.2022|13:29ХІІІ Meridian Czernowitz об’єднає учасників із 5-ти країн
- 10.08.2022|17:11Під час ХІІІ Meridian Czernowitz 2022 волонтери-письменники збиратимуть гроші на потреби ЗСУ
- 10.08.2022|17:05У Meridian Czernowitz виходить нова збірка віршів Катерини Калитко
- 05.08.2022|14:08«Видавництво 21» оголошує видання нової книги «Знаки» та збір коштів для підтримки ЗСУ