Re: цензії
- 18.12.2024|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськНотатки мемуарного жанру
- 17.12.2024|Оксана Тебешевська, заслужений учитель України, письменницяВолодимир Качкан: «З того слова насію довічних пісень…»
- 14.12.2024|Валентина Семеняк, письменницяКлюч до послань
- 10.12.2024|Ігор ЗіньчукСвобода не має ціни
- 01.12.2024|Ігор ЗіньчукТомас Манн „Будденброки” – роман–сага про занепад однієї родини
- 20.11.2024|Михайло ЖайворонСлова, яких вимагав світ
- 19.11.2024|Тетяна Дігай, ТернопільПоети завжди матимуть багато роботи
- 19.11.2024|Олександра Малаш, кандидатка філологічних наук, письменниця, перекладачка, книжкова оглядачкаЧасом те, що неправильно — найкращий вибір
- 18.11.2024|Віктор ВербичПодзвін у сьогодення: художній екскурс у чотирнадцяте століття
- 17.11.2024|Василь Пазинич, фізик-математик, член НСПУ, м. СумиДіалоги про історію України, написану в драматичних поемах, к нотатках на полях
Видавничі новинки
- Олександр Ковч. "Нотатки на полях"Поезія | Буквоїд
- У видавництві Vivat вийшов комікс про Степана БандеруКниги | Буквоїд
- Корупція та реформи. Уроки економічної історії АмерикиКниги | Буквоїд
- У "НІКА-Центр" виходять книги Ісама Расіма "Африканський танець" та Карама Сабера "Святиня"Проза | Буквоїд
- Ігор Павлюк. "Бут. Історія України у драматичних поемах"Поезія | Буквоїд
- У Чернівцях видали новий роман Галини ПетросанякПроза | Буквоїд
- Станіслав Ігнацій Віткевич. «Ненаситність»Проза | Буквоїд
- Чеслав Маркевич. «Тропи»Поезія | Буквоїд
- Легенда про ВільнихКниги | Буквоїд
- Нотатник Вероніки Чекалюк. «Смачна комунікація: гостинність – це творчість»Книги | Буквоїд
Re:цензії
Сніг крізь сльози
Ґреґор фон Реццорі. Торішній сніг. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2014. – 328 с.
Видавництво "Книги-ХХІ" під серією книг "Меридіан серця" видають тексти письменників Буковини, які жили в різні епохи. Однією з таких книг є "Торішній сніг" Ґреґора фон Реццорі. Переклав цей автобіографічний текст, чи то, навіть, сповідь, відомий перекладач з німецької – Петро Васильович Рихло. Він і зазирнув у душу тексту у післямові до чудової книги. Ґреґор фон Реццорі народився у Чернівцях, але не прожив життя в рідному топосі про яке постійно згадував у біографічних текстах і зізнавався, якою важливою для нього є та далека Буковина, де він пізнавав життя. Автобіографічний роман Грегора фон Реццорі "Торішній сніг", у якому йдеться про дитинство автора на Буковині, топиться в руках читача, наче справжні сніжинки, бо читати його легко і настільки цікаво, що триста сторінок концентрованого тексту можна "випити" за ніч і не відчути похмілля. Ліричний герой описує всі реляції з сім´єю від матері через сестру і батька, аж до няньки Касандри. Хоча, можливо, Касандра була йому найближчою. Як у кожній сім´ї, Реццорі відшуковує найдивніші моменти і сам кепкує з них. Доброю сатирою просякнутий увесь роман. Можемо припустити навіть, що ця сатира і є основною героїнею "Торішнього снігу". Проте тексти Реццорі часто ґрунтуються на історичному тлі і не фантазують довкола історії, а констатують все, що в той час відбувалося насправді з власним Я.
Петро Рихло акцентує увагу на тому, що книгу Ґреґора фон Реццорі можна вважати виховним романом. Погоджуюся з роздумами науковця, проте цей виховний момент теж виглядає, як кумедна пародія на самого ж себе. Здається, що, читаючи книгу, можна позбутися і власних дитячих комплексів до яких сам автор ставиться з гумором. Його спогади дуже точні, яскраві й інтригуючі. Читаючи, мимоволі порівнюєш і власне життя з дитинством автора. Часто воно є подібним до кожного, хто виховувався у повноцінній сім´ї. Проте навіть у хаосі стосунків, бурхливого життя, Реццорі часто говорив про самотність, яку він прививав героям своєї оповіді, можливо ж сам почувався лише одним. Грегор фон Реццорі про батька: "Той, хто шукає самотності, є самотнім. Він був самотнім аж до чорної меланхолійності" (с. 184). "Мені нерідко спадало на думку, що його виснажлива пристрасть до мистецтва була ухилянням і втечею від нагадування про власне нереалізоване призначення" (с. 171).
З якоюсь надзвичайною мудрістю ліричний герой приймає смерть дорогої людини. Цікаво чи ж у дитинстві він вважав, що смерть звільнила від мук Її, чи не гнівався на Бога? Можливо, автор був загартований до втрат через слова няньки Касандри, яка твердила, що все колись закінчується: "Все мусить померти!" – різко відказала Касандра. "Також твій батько, твоя мати, твоя сестра, також я!" І я знав, що вона сказала правду – Касандра, пророчиця (с. 53). Такі моменти зупиняють читача на роздуми і на усвідомлення того, що жодне життя не минає без болю і втрат. Але все тане і все минає, як сніг… навіть якщо він і торішній…
Коментарі
Останні події
- 23.12.2024|20:38Вийшов друком другий том духовних записок Ігоря Павлюка
- 23.12.2024|18:24У ВСЛ виходить новий роман Євгенії Кузнєцової «Вівці цілі»
- 19.12.2024|11:01Топ БараБуки: довгий список найкращих дитячих і підліткових видань 2024 року
- 19.12.2024|07:49Топ продажів видавництва VIVAT у 2024 році
- 18.12.2024|13:16Фонд Східна Європа за підтримки Швейцарії випустив онлайн-курс для підлітків «Не можеш сказати – пиши!»
- 17.12.2024|19:44Мирослав Лаюк став лауреатом премії імені Шевельова 2024 року
- 17.12.2024|19:09Вийшов трейлер української стрічки «Фрагменти льоду»
- 10.12.2024|18:36День народження Видавництва Старого Лева
- 10.12.2024|10:44На Оболоні Книгарня "Є" відкриє новий культурний простір “Книгарня “Є”
- 10.12.2024|10:38Видавець Віктор Круглов пройшов відбір на навчання в Стенфордській вищій школі бізнесу