
Re: цензії
- 14.02.2019|Віктор ПалинськийЧи фрагментарні світ і життя?.. Чи?.. Інакші?..
- 13.02.2019|Жанна КуяваПривиди є: про суміжність літературних світів Роксолани Сьоми
- 11.02.2019|Богдан Дячишин, ЛьвівРозмисли про «Скельця розмальовані» (рефлексії)
- 10.02.2019|Тетяна НичЯкщо в наших силах зарадити, треба спробувати...
- 08.02.2019|Олег ПоляковЛегкого поетичного хмелю вам у голову!
- 08.02.2019|Ганна Клименко-СиньоокКоли бій програно, або Навіть у замкнутому просторі можна знайти щілину
- 01.02.2019|Ганна Клименко-СиньоокУсе, що в мене є, – щаслива випадковість, або Cпогади можуть зберігатися не лише в пам’яті
- 30.01.2019|Марина ШтолькоВиправдання присутності на землі людини у вирощуванні душі…
- 29.01.2019|Ігор ЗіньчукДивовижна мандрівка світом української міфології
- 28.01.2019|Олена РижкоСергій Гридін. Дорослі зненацька
Видавничі новинки
- «Золота карета. Буковинські казки в записах Михайла Івасюка»Книги | Буквоїд
- Випробування мирним життямПроза | Буквоїд
- Дмитро Чередниченко. «Доторки»Поезія | Буквоїд
- «Українська розвідка. 100 років боротьби, протистоянь, звершень»Історія/Культура | Буквоїд
- Дмитро Малаков. «ВЕСЛА і КОЛЕСА киян Подборських»Книги | Буквоїд
- Ієн Флемінг. Казино «Руаяль»Книги | Буквоїд
- Євген Нахлік. «Перипетії з приват-доцентурою Івана Франка у Львівському та Чернівецькому університетах»Книги | Буквоїд
- Артем Чапай. The UkraineКниги | Буквоїд
- Алла Рогашко, "Сни з колодязя"Книги | Буквоїд
- «Диктатор» – дитяча книжка, в якій панують гумор, ніжність та анархіяДитяча книга | Буквоїд
Re:цензії
Не «вшистко єдно»!
Олексій Чупа. 10 слів про Вітчизну і стільки ж про любов. – К.: - Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», - 2014. – 238 с.
Однією з моїх улюблених книг є науково-публіцистична праця Юлії Крістевої «Самі собі чужі». Тим, хто вирішив назавжди залишити свою Батьківщину краще цю книгу не читати, але тим, хто хоче знайти відповідь на запитання, де найкраще місце в світі для життя, точно раджу цю книгу хоч погортати. Юлія Крістева розповідає, як воно бути «іншим», як жити під знаком меншовартості і що насправді відчувають іммігранти, навіть якщо вважають, що нічого не відчувають. Про щось подібне та про зовсім інше говорить донецький письменник Олексій Чупа в своєму першому романі «10 слів про Вітчизну». Мені особливо хотілося прочитати цей текст з багатьох причин: особисто знаю автора, люблю читати тексти письменників зі Східної України, знала, що роман про Варшаву, а так як прожила там якусь частинку свого життя, то маю до цієї місцини особливі сентименти. Роман мені радше сподобався, ніж не сподобався, але було б краще, якби про Вітчизну було більше слів, а не лише десять (бо їх таки направду десять), проте дуже важливих. Хоча, можливо якби не було всієї цієї любовної парадигми у романі, то може б і не відчувався так гостро сум і трепет за рідним. Адже смуток за своєю країною подібний до любовного болю, ти його не бачиш, але він виїдає душу. Виїв він і частинку душі головного героя, який не міг адаптуватися до чужої мови, чужого повітря, чужої жінки. Як сильно не тікав Роман з України, як би не проклинав її за безповоротну дебільність, усе одно вона залишалася тим єдиним центром в який герой прагнув повернутися. І жодна любов, жоден дівочий плач не міг його вберегти від втечі. Я вірю рядкам Олексія Чупи, хоч часом вони видаються надто інфантильними, я вірю в почуття, які його герої плекали одне до одного, хоч часом вони здавалися аж надто солодкими і я однозначно вірю в його тугу за Батьківщиною, бо і сама відхворіла подібним. От справді, дивишся на цю вбогу Україну з усіма її болячками і вадами, але розумієш, що не можеш без неї, не можеш зовсім… Звісно, хтось прекрасно чується у світі чужого, вчить мову і роздає своє сім’я, з якого виростають нові, модифіковані люди. Але не всі. І головний герой роман один з тих, хто не зміг.
Олексій Чупа писав свій роман ще задовго до революції, яку зараз проживаємо, але якісь такі рядки знайшла у його тексті, що, певно, ще довго-довго будуть актуальними: «Схоже, ми, українці, перетворилися на народ метеликів-одноденок. Засинаючи, ніхто не знає, чи прокинеться завтра, а в щасливому випадку прокидання не відає, чи доживе до вечора». Думаю, кожен може пригадати себе останні півроку, коли засинаєш з гаджетом і серед ночі прокидаючись, читаєш новини і дякуєш Богу, якщо все спокійно, а якщо ні, то лізеш до телевізора, або йдеш на Майдан. І таки так, лягаючи, ніколи не знаєш в якій країні прокинешся. Особливо актуальним саме зараз є роман Олексія і нехай мене вибачать читачі і сам автор, що не аналізую любов та зраду, які є основною лінією роману, бо ж, певна, що кожному українцю зараз болить більше саме тема патріотизму. Я зовсім не кажу про те, що упродовж революції чи війни не треба писати про любов, просто у цьому випадку саме туга за Батьківщиною є значно цікавішою та актуальнішою, ніж страждання Романа за Агнєшкою чи Оленою. Та і взагалі, чи є місце у серці чоловіка для жінки, якщо він страждає за рідною країною? І ні любов, ні алкоголь, ні ментолові цигарки (яких так багааааато в романі) не стануть порятунком, якщо ти сумуєш за домом. І це тонка межа між смутком, депресією і божевіллям. Не хочу переказувати чим закінчився роман, просто раджу його прочитати! І нема там ніякої нецензурної лексики, хоч так грізно про це заявляє перша сторінка книга і нема там ніякою Польщі, окрім алюзії на неї, і нема там любові, лише місіонерство. Але є там правда, дуже багато правди, від якої ніде подітися і яка є такою ж справжньою як небо, якщо на нього дивитися, чистими від сліз, очима.
Коментарі
Останні події
- 17.02.2019|11:3017 лютого видбудеться вечір пам´яті "Ціна життя Небесної Сотні"
- 16.02.2019|19:01Письменник Тарас Ващук подарував українській школі в ОАЕ партію видань «Книга-мандрівка. Україна».
- 16.02.2019|16:46Вийшла книга "Веремій В´ячеслав. Правда життя журналіста" про загиблого героя на Євромайдані
- 16.02.2019|14:22Директор Інституту книги розповіла, які напрями фінансуватимуть у 2019-му
- 16.02.2019|12:09«Кімната Джованні» Болдвіна - книга місяця за версією “The Guardian”
- 16.02.2019|09:50Львівські митники передали науковій бібліотеці України вилучені раритетні видання
- 15.02.2019|14:25У Чернівцях гімназисти подарували книжки онкохворим діткам
- 15.02.2019|12:39Роман «Ім’я троянди» Умберто Еко перетворили на телесеріал
- 15.02.2019|10:03У Лондоні Книжковий Арсенал номінували як найкращий літературний фестиваль року
- 14.02.2019|20:45Леонід Яковишин – лауреат премії імені Миколи Гоголя