
Re: цензії
- 27.06.2025|Ірина Фотуйма"Коні не винні" або Хроніка одного щастя
- 26.06.2025|Михайло ЖайворонЖитомирський текст Петра Білоуса
- 25.06.2025|Віктор ВербичПро що промовляють «Вартові руїни» Оксани Забужко
- 25.06.2025|Ігор ЗіньчукБажання вижити
- 22.06.2025|Володимир ДаниленкоКазка Галини Пагутяк «Юрчик-Змієборець» як алегорія про війну, в якій ми живемо
- 17.06.2025|Ігор ЧорнийОбгорнена сумом смертельним душа моя
- 13.06.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя СтефаникаЗвичайний читач, який став незвичайним поетом
- 12.06.2025|Ігор Зіньчук«Європейський міст» для України
- 07.06.2025|Ігор ЧорнийСни під час пандемії
- 03.06.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськКаміння не мовчить: контур герменевтики
Видавничі новинки
- Джон Ґвінн. "Лють Богів"Проза | Буквоїд
- Дженніфер Сейнт. "Аталанта"Проза | Буквоїд
- Вероніка Чекалюк. «Діамантова змійка»Проза | Буквоїд
- Джон Ґвінн. "Голод Богів"Книги | Буквоїд
- Олеся Лужецька. "У тебе є ти!"Проза | Буквоїд
- Крістофер Паоліні. "Сон у морі зірок"Проза | Буквоїд
- Дженніфер Сейнт. "Електра"Книги | Буквоїд
- Павло Шикін. "Пітон та інші хлопці"Книги | Буквоїд
- Книга Анни Грувер «Вільний у полоні» — жива розмова з Ігорем Козловським, яка триває попри смертьКниги | Буквоїд
- Тесла покохав ЧорногоруКниги | Буквоїд
Re:цензії
Не «вшистко єдно»!
Олексій Чупа. 10 слів про Вітчизну і стільки ж про любов. – К.: - Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», - 2014. – 238 с.
Однією з моїх улюблених книг є науково-публіцистична праця Юлії Крістевої «Самі собі чужі». Тим, хто вирішив назавжди залишити свою Батьківщину краще цю книгу не читати, але тим, хто хоче знайти відповідь на запитання, де найкраще місце в світі для життя, точно раджу цю книгу хоч погортати. Юлія Крістева розповідає, як воно бути «іншим», як жити під знаком меншовартості і що насправді відчувають іммігранти, навіть якщо вважають, що нічого не відчувають. Про щось подібне та про зовсім інше говорить донецький письменник Олексій Чупа в своєму першому романі «10 слів про Вітчизну». Мені особливо хотілося прочитати цей текст з багатьох причин: особисто знаю автора, люблю читати тексти письменників зі Східної України, знала, що роман про Варшаву, а так як прожила там якусь частинку свого життя, то маю до цієї місцини особливі сентименти. Роман мені радше сподобався, ніж не сподобався, але було б краще, якби про Вітчизну було більше слів, а не лише десять (бо їх таки направду десять), проте дуже важливих. Хоча, можливо якби не було всієї цієї любовної парадигми у романі, то може б і не відчувався так гостро сум і трепет за рідним. Адже смуток за своєю країною подібний до любовного болю, ти його не бачиш, але він виїдає душу. Виїв він і частинку душі головного героя, який не міг адаптуватися до чужої мови, чужого повітря, чужої жінки. Як сильно не тікав Роман з України, як би не проклинав її за безповоротну дебільність, усе одно вона залишалася тим єдиним центром в який герой прагнув повернутися. І жодна любов, жоден дівочий плач не міг його вберегти від втечі. Я вірю рядкам Олексія Чупи, хоч часом вони видаються надто інфантильними, я вірю в почуття, які його герої плекали одне до одного, хоч часом вони здавалися аж надто солодкими і я однозначно вірю в його тугу за Батьківщиною, бо і сама відхворіла подібним. От справді, дивишся на цю вбогу Україну з усіма її болячками і вадами, але розумієш, що не можеш без неї, не можеш зовсім… Звісно, хтось прекрасно чується у світі чужого, вчить мову і роздає своє сім’я, з якого виростають нові, модифіковані люди. Але не всі. І головний герой роман один з тих, хто не зміг.
Олексій Чупа писав свій роман ще задовго до революції, яку зараз проживаємо, але якісь такі рядки знайшла у його тексті, що, певно, ще довго-довго будуть актуальними: «Схоже, ми, українці, перетворилися на народ метеликів-одноденок. Засинаючи, ніхто не знає, чи прокинеться завтра, а в щасливому випадку прокидання не відає, чи доживе до вечора». Думаю, кожен може пригадати себе останні півроку, коли засинаєш з гаджетом і серед ночі прокидаючись, читаєш новини і дякуєш Богу, якщо все спокійно, а якщо ні, то лізеш до телевізора, або йдеш на Майдан. І таки так, лягаючи, ніколи не знаєш в якій країні прокинешся. Особливо актуальним саме зараз є роман Олексія і нехай мене вибачать читачі і сам автор, що не аналізую любов та зраду, які є основною лінією роману, бо ж, певна, що кожному українцю зараз болить більше саме тема патріотизму. Я зовсім не кажу про те, що упродовж революції чи війни не треба писати про любов, просто у цьому випадку саме туга за Батьківщиною є значно цікавішою та актуальнішою, ніж страждання Романа за Агнєшкою чи Оленою. Та і взагалі, чи є місце у серці чоловіка для жінки, якщо він страждає за рідною країною? І ні любов, ні алкоголь, ні ментолові цигарки (яких так багааааато в романі) не стануть порятунком, якщо ти сумуєш за домом. І це тонка межа між смутком, депресією і божевіллям. Не хочу переказувати чим закінчився роман, просто раджу його прочитати! І нема там ніякої нецензурної лексики, хоч так грізно про це заявляє перша сторінка книга і нема там ніякою Польщі, окрім алюзії на неї, і нема там любові, лише місіонерство. Але є там правда, дуже багато правди, від якої ніде подітися і яка є такою ж справжньою як небо, якщо на нього дивитися, чистими від сліз, очима.
Коментарі
Останні події
- 01.07.2025|21:38Артур Дронь анонсував вихід нової книги "Гемінґвей нічого не знає": збірка свідчень про війну та життя
- 01.07.2025|18:02Сергію Жадану присуджено австрійську державну премію з європейської літератури
- 01.07.2025|08:53"Дикий Захід" Павла Казаріна тепер польською: Автор дякує за "довге життя" книги, що виявилась пророчою
- 01.07.2025|08:37«Родовід» перевидає «З країни рижу та опію» Софії Яблонської
- 01.07.2025|08:14Мартин Якуб презентував у Житомирі психологічний детектив "Гріх на душу"
- 01.07.2025|06:34ТОП-10 книг ВСЛ за червень 2025 року
- 01.07.2025|06:27Українська письменниця Євгенія Кузнєцова у лонглисті престижної премії Angelus
- 29.06.2025|13:28ВСЛ оголосило передзамовлення на книжку Юлії Чернінької "Бестселер у борг"
- 26.06.2025|19:06Дмитро Лазуткін став лауреатом літературної премії імені Бориса Нечерди
- 26.06.2025|14:27Роман, що повертає емпатію: у Луцьку вийшла книжка Костянтина Коверзнєва