Найперше, що спадає на думку, то це слова відомого письменника Романа Завадовича: «...дитяча література є перший ступінь знайомства людини з літературою і, взагалі, культурою власного народу.

Це перші, вхідні двері до храму краси, мистецтва, знання, виховання національних і релігійних традицій. Не пройшовши тих перших дверей, не дійти до других і дальших. Призначення нашої дитячої літератури – підготовити й виховати читача для творів Шевченка, Франка, Лесі Українки, Стефаника, Самчука, Зерова, Маланюка, Лятуринської, Бабія і всіх інших українських та світових письменників».

Так він писав у збірнику «Ми і наші діти» (Торонто – Нью-Йорк, 1965).  Напевно, під такими словами могли б підписатися й Богдан та Ірина Гошовські, й Катерина Перелісна, й Ганна Черінь, і Світлана Кузьменко, й Микола Щербак, і Леся Храплива, і Олекса Кобець, і всі-всі, хто дбав і дбає про найперші двері до храму краси. Ми маємо з розумінням і увагою вивчити геть усю творчість письменників діаспори. Ще багато що не побачило світу, багато що лежить у архівах на чужині. Не встиг завершити надзвичайно потрібної й цінної праці Богдан Гошовський – хрестоматії з української дитячої літератури «Вінок», яку готував разом із дружиною Іриною Гошовською (за прикладом Олександра Білоусенка). Тепер, коли до українського читача йде ось ця антологія, ми складаємо подяку насамперед пані Ірині, що передала нам на руки матеріали невиданої хрестоматії. Готуючи книжку, ми керувалися словами її чоловіка, незабутнього Богдана Гошовського, про те, що рідна дитяча література – «наша перша й найкраща національна школа»...

Автори цієї книжки нагадують птахів, що полетіли у вирій та й не повернулися. Вони змушені були творити Україну далеко від самої України – в Німеччині, Англії, Америці, Канаді, Бразилії, Австралії, Аргентині... На силі їм допомагали любов, віра й надія.

 Вони жили Україною душею й серцем, словом і почуттями. Далеко від рідного дому їм треба було виховувати дітей, ростити з них справжніх українців. За весь час еміграційного буття вони створили безліч книг, альманахів, читанок, хрестоматій, журналів. Із усього кращого, що написали українські письменники для дітей за межами Батьківщини, виходить цікава й вартісна антологія. Наразі  – поетична.

 Сподіваємося, що кожне ім’я цієї антології стане для юних читачів приємним і незабутнім відкриттям.

 Галина Кирпа, Дмитро Чередниченко

Листок з вирію: кн. 3. Журавлики. Поезія української діаспори для дітей. – Упорядники Галина Кирпа, Дмитро Чередниченко. – Київ: Етнос, 2011. – 608 с