Тут тріщина – це вивільнення енергії, підсвідомої і надсвідомої, прорив за межі мови, вихід у безконечне. Недаремно про поета говорять, що, якщо він талановитий, то змушує звучати слово вище за слова. А про хороший поетичний переклад кажуть, що він намагається передати іншою мовою те, що замовчує мова перша. Вашій увазі пропонуємо російські переклади української лірики Ігоря Павлюка – безумовного майстра літературно-філософських тріщин і швів, обвалів і польотів. Ця книга – для тих, хто не боїться зазирнути в безодню, яка зіяє за тріщиною, або, як каже сам Ігор Павлюк, зійти у «вертикалі глибини».

Павлюк, Ігор. Тріщина. Вірші, переклади з російської. − К.: Друкарський двір Олега Федорова, 2019. − 138 с.