Електронна бібліотека/Проза

Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
ЧуттяЮрій Гундарєв
МузаЮрій Гундарєв
МовчанняЮрій Гундарєв
СтратаЮрій Гундарєв
Архіваріус (новела)Віктор Палинський
АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
напевно це найважче...Анатолій Дністровий
хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
знає мене як облупленого...Анатолій Дністровий
МуміїАнатолій Дністровий
Поет. 2025Ігор Павлюк
СучаснеІгор Павлюк
Подорож до горизонтуІгор Павлюк
НесосвітеннеІгор Павлюк
Нічна рибалка на СтіксіІгор Павлюк
СИРЕНАЮрій Гундарєв
ЖИТТЯ ПРЕКРАСНЕЮрій Гундарєв
Я, МАМА І ВІЙНАЮрій Гундарєв
не знаю чи здатний назвати речі які бачу...Анатолій Дністровий
активно і безперервно...Анатолій Дністровий
ми тут навічно...Анатолій Дністровий
РозлукаАнатолій Дністровий
що взяти з собою в останню зимову мандрівку...Анатолій Дністровий
Минала зима. Вона причинила вікно...Сергій Жадан
КротовичВіктор Палинський
Львівський трамвайЮрій Гундарєв
Микола ГлущенкоЮрій Гундарєв
МістоЮрій Гундарєв
Пісня пілігримаАнатолій Дністровий
Завантажити

верхівочкою не діставав вікон третього поверху. А тепера вже затуляє майже все небо, від чого в кабінеті завжди присмерково, тому, особливо в зимові короткі дні, доводиться часто вмикати настільну лампу для роботи з паперами навіть удень, окуляри вже не допомагають, особливо наприкінці робочого дня. Він випростався, вийшов з-за свого величезного столу, заваленого паперами і вирізками з ґазет, підійшов до прочиненого до чорної ночі вікна, вдихнув на повні легені свіжого повітря з пахощами весіннього свіжого листя – незабаром скінчиться нарешті оця задовга ніч, а там прийде новий день і принесе з собою торбу нових клопотів, за якими не стане вже часу на подібні дурні спогади, від яких геть нічого корисного, крім неспокою для душі, крім поганого настрою і зіпсованого апетиту і бути не може. До речі, щодо апетиту, де той помічник забарився з канапками та кавою?.. Чиновник вважав себе дотепним і коректним у своїх дотепах, тому не розумів, чому молодий помічник зле реаґує при звертанні до нього на таке національне слово – джура. Може тому, що мусить тинятися серед ночі порожніми коридорами принишклого палацу, замість цілуватися з коханою на зелених кручах над рікою аж до зустрічі світанку? Скоріше б надійшов отой, заблукалий в часових заметах, рятівний для всіх ранок...
Колись, незадовго до падіння старої влади, йому були запропонували добрячу посаду в столиці Імперії, бо всевидюща система помітила його вправність в роботі та щиру відданість імперській ідеї, але тодішній Намісник краю не відпустив, відстояв у високого начальства для себе, бо на той час в апараті краєвого відділення всеімперської партії було не так вже й багато посеред метушливих паперо і столоначальничків працівників з таким високим вишколом, як у нього, і саме для роботи в цьому краї. Із вдячністю подумав, що батько хоч і не все прорахував, бо хто міг й подумати тоді, що таке може статися, коли натоптував його голову закритими знаннями із світової, а особливо з національної історії, та ось, бач, згодилося синові для здобуття владних висот у цій новій державі. Ні, колишні дисиденти сьогодні безпідставно говорять, що тільки вони не тільки завжди вірили без найменших сумнівів у відновлення незалежності рідної землі, але знали напевно, коли і як це станеться, бо саме вони готували цю подію своєю незламною боротьбою… Ні, не тільки вони... Він тоді залишився вдома, із ним пару місяців ділилися співчуттям колеґи, бо переїзд когось навіть з материкової провінції, а не з колонії, до імперської столиці завжди вважався конкретним визнанням реальних заслуг чиновника перед Імперією. А за визнаними заслугами йшли, зазвичай, відповідні нагороди! Разом із тим на більш високому рівні поставало багато що: пільґове смачне харчування, пільґове піклування лікарів зі спеціальної поліклініки, поїздки за кордон за державний кошт, довші відпустки для відновлення здоров’я, на стан якого могла неґативно вплинути напружена нервова робота... Всього й не перелічити. Колеґи співчували на словах, співчували із наллятим келишком, відданим поглядом, цілком можливо, що хтось і щиро, з дружніх почуттів, але ж більшість від невдоволення з того, що відпала реальна можливість звільнення одної вищої посади для просування відразу кількох колеґ щабельками влади. Тільки його дружина сприйняла цю подію зовсім інакше, навіть з радісним полегшенням, пояснюючи йому з материнською усмішкою свої спостереження про те, що все, що відбувається проти його волі, завжди йдеться йому на краще, про що він зрозуміє згодом. І на цей раз так само станеться, і думати не треба, до того ж вдома все є звичним з дідів-прадідів, поруч не тільки усі близькі родичі, друзі дитинства й юності, але ж вдома і клімат ліпший, їжа споживніша, до теплого моря близенько... Дружина і в ті непрості роки ставилася до всього надто просто аж до легковажності, не зважала на багато різних писаних і не писаних умовностей, етикетних приписів, без яких не можна було уявити тодішнє суспільне життя імперської колонії, можливо, що все це було породжене відчуттям власної безпеки за спинами такого свекра і такого чоловіка, до того ж її кревні теж були не з останніх людей в краї. Вона зовсім не боялася мати повну купу сумнівних приятелів, до неї прихильно ставились в університеті колеґи – викладачі й студенти, в тому самому університеті, який завжди, мабуть, із дня свого заснування, за будь-якої влади, був невгасним, постійно жевріючим вогником вільнодумства і непокори, але його дружина викладала там зовсім нейтральну для тодішнього режиму вищу математику. В неї ніколи не було напруження у стосунках із колеґами, бо не треба було в тому середовищі триматись одне від одного на службовій дистанції, разом шанували державні свята і дні народження колеґ, разом писали і захищали дисертації. Коли хтось отримував черговий науковий ступінь, щиро бажали ближному: не оступись, колеґо... Переміну влади і відновлення незалежності вона сприйняла без ніяких душевних потрясінь чи переживань, майже як зовсім належну і давно очікувану

Останні події

24.05.2025|13:24
Дискусії, перформанс і культурна дипломатія: як пройшов інтенсив EcoLab 2.0
24.05.2025|13:19
У просторі PEN Ukraine відбудеться читання Ганни Осадко і Марини Пономаренко
24.05.2025|13:15
«Україна. Свобода. Європа»: Старий Лев презентує книгу журналіста Ростислава Хотина
23.05.2025|09:25
Meridian Czernowitz видає третю поетичну збірку Шевченківської лауреатки Ярини Чорногуз — «Нічийний шафран»
20.05.2025|11:40
Оголошено Короткий список VII Всеукраїнського літературного конкурсу малої прози імені Івана Чендея 2025 року
16.05.2025|15:50
«Танго для трьох»: він, вона і кґб
15.05.2025|10:47
Літературний конкурс малої прози імені Івана Чендея оголосив довгі списки 2025 року
14.05.2025|19:02
12-й Чілдрен Кінофест оголосив програму
14.05.2025|10:35
Аудіовистава «Повернення» — новий проєкт театру Франца Кафки про пам’ять і дружбу
14.05.2025|10:29
У Лондоні презентували проєкт української військової поезії «Збиті рими»


Партнери