Завантажити

натяку щодо цього, їй-бо, мені навіть і не хотілося знати, а що там є всередині.
- Чому ж не кинувся відразу шукати невідомих власників, або не зачекав їх на місці знахідки чужої речі, щоб отримати від них із подякою таку шалену суму грошей – на цілу пляшку й цукерки? Теж мені – шукач пригод і дурних грошей. Аби хотів зразу віддати, то віддав би, волоцюга ти невихований, ти ж бачив у кого вирвали з рук ту коробку – знайшов чим нас розвеселити, хотів і зразу! Та абонентна плата банківської шухлядки чого тільки варта! Зрадів, дурню, що натрапив на золоту жилу? А якщо на тих дискетах записано тільки шпарґалля для гімназичних дебілів – примітивні приклади вирішення шкільних контрольок з математики чи набір недолугих текстів про любов до Вітчизни, то задля чого вдався до таких витрат? Може бути, що просидів за ними цілу нічку, навіть зумів відкрити для себе цікаву інформацію, зрозумів, що вона надто цінна, аби зберігати вдома, га? Невже не спробував встромити знайдені дискети до комп`ютера, чи скажеш, що не знаєш, як ним користуватися? Кінчай блазнювати! Де мобіла, вар`яте? – Вже й зовсім розізлився на бранця старший з нападників, геть відкинув свої веселі кпини, аж підскочив раптом до Сірого впритул і пнув його досить боляче з усього розмаху гострим носком черевика під ребра, чомусь переймаючи на себе бруднішу роботу свого кремезного напарника, котрий все ще бовванів поруч без діла. “Може здоровань тепера буде ввічливі запитання ставити?” – спробував після мимовільного зойку на біль пожартувати із нападниками Сірий, але відчув, що не варто того жарта озвучувати, бо з його боку ніякі присмішки не будуть толерантно сприйняті ворожою стороною, і треба йому на цей випад зреаґувати якось інакше, так, як воно сталося на тих східцях.
- Де мобіла? А спробуй спитати у свого пана спортсмена, в якого мізки давно перетворилися на м`язи, - оскільки основний противник вдався не тільки до суворішого тону, але й до бійки без залучення здоровішого напарника, Сірий зрозумів, що може і йому надійшов час трохи змінити оборонну тактику своєї протидії, й почав потроху наїжджати на розлючених кривдників. Йому здалося, що таки віднайшов шлях до ймовірного варіанта порятунку, як протриматися довше або й зовсім вислизнути з моторошної пастки з найменшими для себе втратами – тобто живим. Сірий, коли вийшов з банку, то ще на східцях почав набирати номер Маріїного телефона, аби вона завідомила Довбню, що нескладне завдання успішно виконано, що все гаразд, що вирушає до них на базу за півгодини разом із Малим. Але не встиг й слова мовити, бо ще не відгукнулася Марія, як враз підскочив, невідомо звідки, до Сірого якийсь здоровило і спершу, як тільки притулив до його шиї з болючим притиском правою рукою холодну люфу пістоля, то лівою вихопив з рук Сірого мобільного телефона і з усієї своєї неміряної сили хряснув ним о бруківку, аж розлетілося з нявкотом трьох голодних кошенят у різні боки все електронне начіння всесвітньовідомої фірми, про що із показним сумним співчуттям, та одночасно з прихованою глибоко в собі радістю, змішаною із надією, Сірий повідомив старшого з нападників. Сповіщаючи про цю халепу, він щиро пошкодував, що не може достатньо розплющити у бік ворогів хочби одне око, аби поглянути, чи спроможний пан спортсмен до відтворення почуття провини на своїй незворушній туполобій мармизі перед своїм босом. Вочевидь, що старший повернувся обличчям до винуватця загибелі шифра, без якого не дістатися банківської шухлядки з прихованими там дискетами.
- Шефе, я ж був подумав, аби цей лох не зміг кудись бамкнути, хто його знає, які там у нього позивні закладені, він-бо навіть встиг набрати якогось номера, - долинув до Сірого зовсім незворушний голос того здоровила, і в тому голосі не було навіть слабенького натяку на якесь відчуття скоєної помилки.
- А лох таки правий, що в тебе вже мізків зовсім нема, чим же ти міг подумати, йолопе? Як це він спромігся б кудись чи комусь бамкнути, якщо ти вже забрав у нього ту мобілу і мав би покласти зразу собі до кишені, а не гепати її о каміння? З неї ж стільки інформації можна було здобути, телепню! Зможеш тепера дізнатися, кому він телефонувати збирався, може їх там ціла зграя бандюг? Скільки тебе можна вчити, що інколи й тобі дозволяється помислити, аж обридне скоро займатися нереальним! А ти, приятелю, що зможеш нам порадити задля власного спасіння? – знову зарипіли старовинні суглоби фотеля під вагою тіла старшого з нападників, коли він облишив ганити підлеглого, бо повернувся знову до Сірого, але звернувся він, як і по-первах, майже дружньо, наче й не було перед тим нервового зриву, наче його більш турбувала подальша доля бранця, його спасіння, навіть більше, ніж оті кляті дискети, тому Сірий промимрив у відповідь з деякою іронією:
- Теж мені святі отці стрілися на дорозі до храму, що вічно турбуються спасінням своєї пастви. Хоч я не належу до вашої парафії, проте номера шухлядки можу й зараз назвати, записуйте, а ключик від неї в мене вдома на самому видному місці вісить,

читати