
Електронна бібліотека/Проза
- Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
- Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
- Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
- ЧуттяЮрій Гундарєв
- МузаЮрій Гундарєв
- МовчанняЮрій Гундарєв
- СтратаЮрій Гундарєв
- Архіваріус (новела)Віктор Палинський
- АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
- чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
- напевно це найважче...Анатолій Дністровий
- хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
- знає мене як облупленого...Анатолій Дністровий
- МуміїАнатолій Дністровий
- Поет. 2025Ігор Павлюк
- СучаснеІгор Павлюк
- Подорож до горизонтуІгор Павлюк
- НесосвітеннеІгор Павлюк
- Нічна рибалка на СтіксіІгор Павлюк
- СИРЕНАЮрій Гундарєв
- ЖИТТЯ ПРЕКРАСНЕЮрій Гундарєв
- Я, МАМА І ВІЙНАЮрій Гундарєв
- не знаю чи здатний назвати речі які бачу...Анатолій Дністровий
- активно і безперервно...Анатолій Дністровий
- ми тут навічно...Анатолій Дністровий
- РозлукаАнатолій Дністровий
- що взяти з собою в останню зимову мандрівку...Анатолій Дністровий
- Минала зима. Вона причинила вікно...Сергій Жадан
- КротовичВіктор Палинський
- Львівський трамвайЮрій Гундарєв
- Микола ГлущенкоЮрій Гундарєв
- МістоЮрій Гундарєв
- Пісня пілігримаАнатолій Дністровий
за Володимира, який одразу ж навалився на свого брата Ярополка, жениха Рогніди.
Поклав голову і Ярополк, „догодивши” вже другому лакузі. Воєвода Блуд зрадив його, перейшовши на бік отого байстрюка. Схибнутий на перелюб Володимир же став жити з вагітною жоною брата, тою грекинею.
– Тяжко зморився я, наслухавшись о дітях своїх, – потупив голову Святослав Ігорович. – Тверда рука і світлий розум тільки добрі на внуків Дажбожичів. Що на се вповіш ти, молодий Рогніди? – поштиво запитав Яжба.
– Я, великий князю, завше дорожив вашим словом, – ухилився від прямої відповіді.
– Не крути, коли треба казати як слід, – насупився.
– Боюся наврочити, але тут, у руській землі, немає з ким мати справу. Лишень голота п’єгуляє та слюні пускає. Доведеться знову гукати якогось з ваших Рюриковичів, аби поклав край сьому розгардіяшу. Хоч, зазначу, тут ніколи й не було порядку. Ся вина лягає й на ваші плечі. Захопившись кривавими набутками, ви сливе не дбали про домашні справи… Простіть мене, але я виклав так, як ви хотіли…
– Виниш і мене, – смикнулася жила на княжій скроні. – І добре чиниш. Я затіяв був зробити великою Русь, а треба було схилитися над іще кволим немовлям, подбати про його поступ. Ти, Яжбе, влучив у самісіньке серце… Короста ті набутки! Правду кажеш, що гульки й лінощі звели нанівець теперішній люд. Лихо звалилося на материзну. Тьматьмуща гевалів сидить довкола неораного поля, і ніхто не хоче взятися за чепіги. Чекають із моря погоди… Шукаймо зпоміж себе товкмача.
– Чому ж і вирядився я в мандри, залучивши пані Рогніду й Луня.
– Великий князю, – старий кивнув головою на молодят. – Скріпи їхню подорож шлюбом. Най добре їм буде по словах твоїх.
Святослав Ігорович охоче підвівся, причепив меча до широченького паса:
– Подьте, діти мої!
На пагорбі посеред глухої діброви палає невмируще вогнище. Видніється побіля того палу людський череп, наповнений по вінця кров’ю. Князь урочо взяв оту чашу, приклав до грудей:
– Спийте до дна ворожу силу, а череп мій най буде вам на щастя. Гупніть об землю.
Останній ковток іспив Яжбо, чує, як щось чуже і дуже розчиняється в йому, гугонить гарячою плазмою. Він щосили загамселив допитим трунком об кам’яний виступ, припав липкими устами до студеного леза меча:
– Жарка руда!
– А зараз ідіть, – звелів засмучений князь. – І не обертайтесь. Тут уже пусто. Сюди немає вороття.
Повінчана пара та їхній свідок продовжують свою путь. Обминули Великий Острів, Томаківку й устя Чортомлику. Дараба метляє поміж десятка тисяч розкинутих то тут, то там манюньких острівців, увійшла в заплутані криївки Військової Скарбниці.
Саме тут козаки тримали залогу. Безліч сього дробу острівців навесні затоплюються водою, і лише денеде залишається сухою. З одного берега на другий тут рукою подати. Одна верства… п’ята... десята… Саме тут є місцина, де нічого не могли вдіяти зачаровані Янияничари. Не одна їхня галера тут загинула, коли переслідувала козаків, що поверталися з морського походу. Запливши сюди, в кривулі, вони не могли знайти дорогу назад, а козаки завдавали їм доброго прочухана, стріляючи з очерету. Подейкують, що тут, у Військовій Скарбниці, козаки заховали у протоках чимало гармат і жоден лях і москаль не могли розшукати той скарб. Навіть гроші тут, під водою, зберігає намул. Кожен козак мав свій власний сховок, бо, повернувшись із походу, запорожці ділилися здобиччю і кожен із них ховав свій нехитрий маєток під воду і, зрозуміло, ховав те, що у воді не псується. І будувалися тут козацькі чайки....
Яжбо краєм вуха слухає нудотний переказ. Його мало обходять козаки як чистий кришталь. (То груба порода). Переймається радше тим самотнім київським волхвом, що голим перстом виступив проти повалення Перуна і, ніким не підтриманий, щез у довколишніх нетрях. Але його нескорений дух витає в тамтешніх борах і узвозах, чекає слушної митті. Мо’ ще вийде на його?.. Поділився думкою з обома. Пані Рогніда задумано промовчала, а меткий Лунь одразу завважив, нагадавши княжі слова:
– Назад немає вороття!
– Попереду – туман. Доки розвиднюється, можна й заблудитися.
– Вода доправить нас успішно!
– Чим швидше…
– Тим гірше... Кожному свій час.
– Терпець свербить...
– Можеш почухатися, але не до крові.. Ворога вбивай послідовно. Тільки так візьмеш гору над супротивником.
– Спершу здолаю себе. Я ще далекий від досконалості. Послідовність вимагає витонченості. Кулаками розум не візьмеш. Тут потрібна тонка робота. Принаймні, як мені здається, Боже мислення.
– Безкорисливість думки...
– Вільний політ... Я над просторами!
– Ти вже є! Летиш...
– Але куди! Мені потрібно – орлине гніздо.
– Деньдругий зачекай...
– Стихає, напинай вітрило!
– Завтра будемо в морі...
Безкрая голубінь зустріла їх гостинно, як еллінів у добрі часи. Зніжені хвилі нехіть котять бокора, переобладнаного на чудернацького човна. Бокорчовен іде вздовж берега, до гирла Дунаю. Лунь і Яжбо перед безліччю дрібнесеньких
Останні події
- 06.06.2025|19:48У США побачила світ поетична антологія «Sunflowers Rising»: Peace Poems Anthology: by Poets for Peace»
- 03.06.2025|12:21У серпні у Львові вперше відбудеться триденний книжковий BestsellerFest
- 03.06.2025|07:14Меридіан Запоріжжя та Меридіан Харків: наприкінці червня відбудуться дві масштабні літературні події за участі провідних українських авторів та авторок Вхідні
- 03.06.2025|07:10Найпопулярніші книжки для дітей на «Книжковому Арсеналі»: що почитати дітям
- 03.06.2025|06:51Фільм Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки» покажуть на кінофестивалі Docudays UA
- 03.06.2025|06:50Дух Тесли у Києві
- 30.05.2025|18:48«Літературний Чернігів» на перехресті часу
- 27.05.2025|18:32Старий Лев презентує книгу метеорологині Наталки Діденко «Тролейбус номер 15»
- 26.05.2025|10:38Поезія без кордонів
- 24.05.2025|13:24Дискусії, перформанс і культурна дипломатія: як пройшов інтенсив EcoLab 2.0