Завантажити

буде говорити про діаметр… — підкреслив Анатолій.
“Що вам відомо про діапазон дії впливу?”
“Судячи з аналізу даних з Маріуполя, це близько двох кілометрів”.
— Добре, — посміхнувся директор ЦРУ. — То який діаметр вашого впливу?
— На даний час — близько двох кілометрів, — без вагань відповів Вадим. — І це за допомогою допоміжних предметів.
— Яких?
— Дерев’яних паличок. З різних дерев.
— Усі технічні деталі ми проробимо з нашими фахівцями, якщо ви не заперечуєте.
— Немає ніяких заперечень, — погодився Віктор від імені хлопців.
— А як щодо можливості читання думок? — несподівано запитав директор.
“Чому задане це запитання?”
“Цікаво, але я тільки-но зараз припустив таку можливість і вирішив, на всяк випадок перевірити.”
— Ми припускаємо можливість читання думок, але до цього часу ніяких спеціальних робот у цьому напрямку не проводилось, — відповів Вадим. — Але ми маємо намір продовжити дослідження.
“Ніяких спеціальних робот дійсно не проводилось — така можливість була з’ясована практично одразу.”
— А чому ви направились до Канади?
“Що конкретно вам відомо про це?”
“Взагалі нам це цікаво.”
— Мета нашої подорожі до Канади була... — зробив паузу у своїй відповіді Сашко. — Забезпечити якомога найширші умови для повернення до України.
— Відверто кажучи — просто заплутати сліди, — пояснив Віктор.
— Що ж. На цьому підготовчий етап нашої роботи можна вважати закінченим, — підвівся зі свого місця директор ЦРУ. — Вам, зрозуміло, хочеться відпочити, поговорити з рідними. Не буду вам заважати.
“Чому так швидко закінчились переговори?”
“Після підтвердження даних про двокілометровий діаметр дії впливу, має сенс спілкуватись з дальшої за два кілометри дистанції”.
— Але нам треба домовитись про початкові умови нашої подальшої роботи, — Олександр і хлопці залишились сидіти на своїх місцях. — Нам потрібна бібліотека, необхідні предмети…”
“Потрібні всі матеріали, якими користувалися аналітики ЦРУ. В тому числі твори Кастанеди.”
— Всі технічні питання вже вирішені. Додатково ми замовимо і забезпечимо вас всіма матеріалами: від аналітичних висновків до книжок Кастанеди.
— А на якій мові? — запитав Вадим.
— Якщо вас задовольнить англійська, то відповідні книжки будуть доставлені досить скоро, в іншому випадку буде потрібен певний час на переклад.
— На жаль ми не володіємо англійською в такій мірі, щоб швидко читати великі об’єми тексту… — почав було пояснення Вадим.
— Ми маємо можливості забезпечити переклад, — перервав його шеф розвідки.
— В такому разі, до побачення, — попрощався Олександр.
;
;
/*-------------------------------------85----------------------------------*/
;
Повернувшись до Ленглі, директор ЦРУ майже одразу скликав екстрену нараду розвідницьких служб.
— Виходячи з того, що діапазон впливу сягає двох кілометрів, і розробники таким чином при потребі зможуть впливати на нас безпосередньо, нам потрібно виробити методи спілкування з хлопцями на певній дистанції. Які будуть пропозиції.
— Безпосередньо на базі, пропоную залишити нашого представника, — розпочав директор ФБР. — Це може бути один з ваших заступників, або командир цієї бази з додатковими повноваженнями. Ми можемо контролювати процес з комплексу Вайт Сендз засобами телеметрії: бази з’єднані між собою оптоволоконним кабелем. Стільниковими телефонами пропоную користуватись у звичайному режимі тільки персоналу бази, тому що підозрілими будуть як раптова відсутність зв’язку, так і підвищена активність переговорів. При цьому керівництво бази повинне унеможливити попадання стільникових телефонів до розробників впливу та їхніх родичів.
— Матеріальні контакти між базою та комплексом Вайт Сендз можна підтримувати автотранспортом, а, в разі негайної потреби, гвинтокрилами або військовими літаками, — додав представник Пентагону.
— Чудово, — підсумував директор ЦРУ.
— Пропоную представником призначити командира бази полковника Бродеріка, — чітко заявив представник Пентагону. — Він дуже добре знає цю базу: ще його батько командував нею. Суворий дисциплінований офіцер, зразковий послужний список. Крім того, в цьому випадку, виключаються всі випадки з можливими непорозуміннями між розвідниками та військовими.
Пентагон був не проти спочатку збільшити контроль за справою, а, при нагоді, перебрати всі важелі керування операцією на себе.
Директор ЦРУ, у свою чергу, чудово знав неприховані намагання військових, однак він не заперечував, що вся відповідальність за можливий напад на базу повністю ляже на військових. Розвідницьке співтовариство не могло дозволити собі розкіш повторного нападу на свій об’єкт, як це було у штаб-квартирі АНБ. Бо тоді воно повністю скомпрометує себе в очах суспільства. Точніше, не в очах суспільства, на думку якого йому було взагалі геть начхати, а в очах тайних владних структур держави.
“Крім того, — думав він, — загальне керування справою залишається за нами, нехай хоч і з Вайт Сендз. Бродерік

читати