Завантажити

“непохитне прагнення раціональної людини твердо дотримувати образа себе — це спосіб надійно застрахувати своє дрімуче неуцтво. Вона, наприклад, ігнорує той факт, що магія — це не заклинання, не магічні формули, не фокус-покус, але воля сприйняття не тільки повсякденного світу, але і будь-якого іншого, доступного людській істоті”. До речі, мене зацікавило ще одне його висловлення, про те що у нього залишалося дуже мало часу, щоб зробити щось, перед тим як світ спіймає мене у свої пастки.
— Світ ловив мене і не спіймав? — запитав Анатолій.
— Дуже цікава думка, — сказав Олександр. — Невже Григорій Сковорода був нагвалем?
— Не виключено, — відповів Вадим. — Але, думаю, що простого збігу слів дуже мало для такого важливого припущення. Хоча… Все може бути. На всяк випадок, пропоную тримати у пам’яті.
— Є пропозиція на сьогодні припинити роботу і трохи відпочити, — встав зі свого місця Анатолій. — Дуже багато даних, треба все усвідомити. Та й батьки нас зачекались.
— Приймається, — схвалив рішення Віктор. — Гайда до басейну!
;
;
/*-------------------------------------87----------------------------------*/
;
Тим часом директор ЦРУ жалкував за своїм рішенням щодо розбивки роботи по днях тижня: його регулярно турбували з Білого Дому і настирливо цікавились просуванням справи, але, як добрий розвідник, він чітко розумів, що для успішної подальшої розмови щодо з’ясування механізму впливу, йому треба “відкрити кредит довіри”, тобто задля досягнення своєї мети треба не тиснути на хлопців, а м’яко підвести їх до відкриття таємниці.
Його дуже дивувало, більше того, він просто не розумів чому хлопці так відверто обговорюють питання. Вони аніскільки не схожі на тих, хто не здогадується, що за ними встановлено постійне стеження.
“Тоді чому вони так себе ведуть?” — це питання не виходило з голови досвідченого розвідника. — “Невже їм дійсно нема чого приховувати? А може вони за вдаваною відвертістю приховують головне?”
Він вирішив викликати хлопців на відвертість та спитати їх про роботу механізму впливу.
Наступного дня, після сніданку, хлопці проводили батьків до приміщення басейну і зібрались у вітальні. І вже через декілька хвилин до вітальні зайшов командир бази у супроводі перекладача.
— Сьогодні ми хотіли б з вами поспілкуватися, — заявив він. — Я маю на увазі не себе. Певні причини державного значення заважають нам зібрати тут, на базі, всіх наших відповідальних осіб та фахівців, які бажали б поспілкуватись з вами. Але сучасні досягнення науки і техніки дозволяють нам провести невеличку конференцію. Так би мовити, дистанційно.
— Ми не заперечуємо, — погодився від імені усіх Анатолій.
Бродерік підійшов до дверей та впівголоса віддав розпорядження. Одразу ж солдати почали вносити в кімнату необхідне обладнання.
— З вами бажають поспілкуватись різні особи, від державних діячів до видних спеціалістів, — полковник сів на стілець біля двері. — Сьогодні нашу сторону представляє ЦРУ. Ви з його директором вже знайомі. Просимо прийняти до уваги, що невідкладні питання державної безпеки вимагають першої зустрічі з представником розвідки. Надіємось на розуміння наших проблем.
— Нема питань, — погодився з полковником Анатолій. — Ми згодні.
Необхідні підключення були зроблені, і, майже в той самий час, коли Толик сказав останнє слово екран монітора засвітився. Хлопці побачили усміхнене обличчя директора ЦРУ.
— Shch?ro r?dyi vit?ty vas zn?vu, — українською мовою привітався шеф розвідки.
— Дуже приємно чути, — відповів Сашко.
— Як ви бачите, ми виконуємо всі наші зобов’язання, — продовжив “відкриття кредиту довіри” директор. — Буду більш відвертим і не буду приховувати від вас, та, певне, ви і самі знаєте, що ми змушені збирати інформацію про кожний момент вашого перебування на цій базі. Це технічна сторона справи, яка повинна бути зрозумілою для всіх. Тому перейду до практичної сторони справи. Особисто мене дуже цікавить питання чому ви без додаткових умов пішли на співпрацю з нами?
— Так ми про це намагаємось сказати з самого початку! — вигукнув Віктор. — Нам нема чого приховувати!
— Будь ласка, будьте точнішими.
— Якнайточнішою буде така відповідь, — зробив невеличку паузу Вадим. — Ми зі своєї сторони офіційно стверджуємо, що головною складовою частиною роботи впливу є довіра. І чергове підтвердження цього ми отримали після вивчення робіт Кастанеди.
— Прошу правильно нас зрозуміти, — підтримав товариша Анатолій. — Саме довіра є природним захисним бар’єром на шляху корисного використання впливу.
— Ви хочете сказати, що скористатись можливостями впливу можуть люди, які довіряють одне одному?
— Точно! — підтвердив Віктор. — Саме так.
— Я скажу більше, — Вадим привернув увагу до себе. — Саме довіра. Довіра, а не віра. Слід відрізняти ці два поняття. Прошу зрозуміти нас правильно: віра спонукає до сліпого підкорення чужим рішенням, довіра залишає людину вільною у виборі свого власного рішення.
— А не може так бути, що ви

читати