
Електронна бібліотека/Проза
- Сорок дев’ять – не Прип’ять...Олег Короташ
- Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
- З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
- Останній прапорПауль Целан
- Сорочка мертвихПауль Целан
- Міста при ріках...Сергій Жадан
- Робочий чатСеліна Тамамуші
- все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
- шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
- зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
- ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
- тато просив зайти...Олег Коцарев
- біле світло тіла...Олег Коцарев
- ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
- добре аж дивно...Олег Коцарев
- ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
- КОЛІР?Олег Коцарев
- ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
- БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
- ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
- ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
- Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
- Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
- Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
- ЧуттяЮрій Гундарєв
- МузаЮрій Гундарєв
- МовчанняЮрій Гундарєв
- СтратаЮрій Гундарєв
- Архіваріус (новела)Віктор Палинський
- АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
- чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
- напевно це найважче...Анатолій Дністровий
- хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
випадкових очей і відкривалося тільки тим, хто його свідомо шукав. Він порівняв древніх магів з ловцями перлів, що поринали в глиб океанської безодні і зненацька знайшли приголомшливий скарб”.
— Певен, що тут він не до кінця відкрився, — сказав Вадим.
— Так, вірно, — погодився з ним Сашко. — Кастанеда записав правильно: висловив припущення. Тобто, якщо б ця таємна спадщина відкривалася тим, хто його свідомо шукав, це було б дуже просто, як у будь-якому пригодницькому романі. Висновок: не просто “відкривалося” тим, хто “шукав”, а тим, хто до того мав інші, додаткові якості.
— Слухайте далі, — продовжив Анатолій. — Цитую: “Маги бачили, що у Всесвіті існує гігантська сила, величезний конгломерат енергетичних полів, який вони назвали Орлом, або темним морем усвідомлення. Це та сила, що усім живим істотам, від вірусів до людей, надає в тимчасове користування усвідомлення: вона наділяє їм усі новонароджені істоти, а вони надалі розширюють і удосконалюють його за допомогою нагромадження власного життєвого досвіду — аж до того моменту, коли сила затребує усвідомлення назад”.
— Це ж ПсиВсесвіт! — вигукнув Віктор.
— Точно! — також не втримався від відгуку Олександр.
— Стривайте, стривайте, — заспокоїв товаришів Анатолій. — Слухайте далі. Уважно. “Маги лінії дона Хуана стверджували, що темне море усвідомлення не прагне відняти в людської істоти життя, воно усього лише хоче отримати їхній життєвий досвід”. Підкреслюю: отримати життєвий досвід. Тобто можна, з великою долею ймовірності, припустити, що ПсиВсесвіт розширюється з кожною краплиною набутого досвіду. Таким чином, наша теорія отримує хоча і несподіване, але досить вагоме підтвердження.
— Я б поки що не поспішав з висновками, — остудив гарячі голови Вадим. — Нам, зрозуміло, дуже хочеться знайти підтвердження нашим ідеям, і ми, також цілком зрозуміло, шукаємо саме те, що співпадає з ними. На мою думку треба звертати увагу і на те, що не збігається. А незбіги взагалі можуть змінити напрями нашої роботи, — тут він поклав руку на книжку. — Ось, наприклад, в книзі йде мова про стійку сили воїнів-толтеків.
— Не виключена безліч варіантів, — погодився Сашко. — Від того, що Кастанеда міг неправильно зрозуміти дона Хуана, і це ми бачимо по численним його проханням пояснень, до неточностей перекладу. Хоча, згоден, на всі моменти треба звертати увагу. До речі, є і інші дуже цікаві місця, — він постукав вказівним пальцем правиці по своєму екземпляру. — Цитую. “Для спільного сновидіння Пабліто вирішив, що нам з Ла Гордою варто піти на скелю і посидіти там, зблизив голови разом”. Кінець цитати. Це вам нічого не нагадує?
— Зайве питання, — сказав Анатолій. — Ми зараз як рудокопи повинні обробити тони породи задля декількох крупинок знань.
— Додам ще крупинку, — Олександр немовби кинув щіпку до купи. — “Четверо сновидців та четверо сталкерів збираються разом тільки тоді, коли їм потрібно виконати дуже важку задачу. Але лише у виняткових обставинах ці четверо можуть з’єднувати свої руки, тому що їхнє зіткнення зливає їх у єдину істоту і повинне відбуватися тільки у випадку крайньої потреби, чи нужди в момент покидання цього світу”.
— Оце так крупинка, — оцінив Вадим.
— А я ще додам, — не зупинявся Олександр, дивлячись у текст. — “Чоловічі воїни і кур’єри теж можуть утворювати незалежну одиницю або ж діяти як окремі істоти в залежності від обставин”.
— А ось це треба взяти на замітку і перевірити, — черкнув у записничку Віктор. — Цілком ймовірно, що це не відволікаючий маневр.
— Згоден, — кивнув Анатолій. — Але зроблю припущення, що це торкається лише нагваля.
;
/*Нагваль. The nagual [nаh-wа’hl] — абстрактне, намір, невимовна, друга увага, дух, ліва сторона. The nagual man and nagual woman — подвійні істоти яким було відкрито правило. Нагваль існує як пара з чоловіка і жінки, але стає єдиним цілим тільки після того, як їм обом буде відкрито правило і вони обоє його цілком зрозуміють. Нагваль має незвичайну енергію, витримку і стабільність. Це провідник духу, без утручання якого людина не може знайти волі. Нагваль може переміщати не тільки свою крапку зборки але і крапку зборки інших людей.*/
;
— У зв’язку з цим можу додати наступне, — як у школі підняв руку догори Віктор. — Якщо особиста сила нагваля дозволяє йому мати більше воїнів, то їхня кількість завжди буде кратна чотирьом.
— А мене зацікавило ось це, — розкрив свою книжку Вадим. — Кастанеда приводить слова дона Хуана: “Перша з істин про усвідомлення полягає в наступному: навколишній світ, яким ми його представляємо, у дійсності зовсім інший. Ми думаємо, що маємо справу зі світом об’єктів, але це помилка”. І далі: “Ми сприймаємо щось. Це — точно установлений факт. Але те, що саме ми сприймаємо, не відноситься до числа фактів, настільки ж однозначно встановлених. Тому що ми навчаємося тому, що і як сприймати”. І ще: “Мається щось, що впливає на наші органи почуттів. Це — та частина, що реальна. Нереальна ж частина — те, що нам говорять об цьому наші
Останні події
- 14.07.2025|09:21V Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» презентує цьогорічну програму
- 11.07.2025|10:28Оголошено конкурс на літературну премію імені Богдана-Ігоря Антонича “Привітання життя”
- 10.07.2025|23:18«Не народжені для війни»: у Києві презентують нову книжку Артема Чапая
- 08.07.2025|18:17Нова Facebook-група "Люблю читати українське" запрошує поціновувачів вітчизняної літератури
- 01.07.2025|21:38Артур Дронь анонсував вихід нової книги "Гемінґвей нічого не знає": збірка свідчень про війну та життя
- 01.07.2025|18:02Сергію Жадану присуджено австрійську державну премію з європейської літератури
- 01.07.2025|08:53"Дикий Захід" Павла Казаріна тепер польською: Автор дякує за "довге життя" книги, що виявилась пророчою
- 01.07.2025|08:37«Родовід» перевидає «З країни рижу та опію» Софії Яблонської
- 01.07.2025|08:14Мартин Якуб презентував у Житомирі психологічний детектив "Гріх на душу"
- 01.07.2025|06:34ТОП-10 книг ВСЛ за червень 2025 року