Завантажити

державний діяч, під час Голодомору в Україні заявив, що його маленький норвезький народ, готовий йти на найбільші жертви, щоб допомогти нещасній Україні.*/
;
Роздуми від Анатолія.
1. У Слов’янському-2 вузлі сходяться три лінії від п’ятикутників.
2. Можливо звідси походить паралель з стародавнім гербом українців — Тризубом?
3. В гуцульських селах матері і досі прив’язують над ліжечками дитинчат три пучка соломи, зв’язані особливим образом. Це інтуїтивний оберіг “павук”, можливо, найдавніший образ сучасного тризуба.
4. Усвідомлення давнього праслов’янського світу, який живе тисячі років на нашій землі, сформувало і вибрало з багатьох інших саме цю геральдичну символічну структуру.
5. Через цей символ наші предки інтуїтивно відчували глибокий взаємозв’язок між Всесвітами.
6. Таких символів небагато, вони відображають ментальність народів, і, одночасно, формують її.
7. Усі митці на інтуїтивному рівні відчувають і відображають взаємозв’язок між обома Всесвітами: вчені, поети, письменники, художники...
8. В Україні збереглися глибокі джерела автентичної народної творчості (у пісні, слові, малярстві, ремеслах тощо), які завжди були рятівним резервом для професійної культури і генерували, сказати б, сукупний мистецький талант нації.
9. Українська народна мистецька культура — не предмет спогадів чи музейного догляду, а реальність життя мільйонів людей, — а це й величезний резерв для професійної творчості, і неабияка величина в загальному культурному потенціалі нації, яка постійно народжує нові і нові таланти.
10. Не випадково початку двадцятого сторіччя виник небувалий сплеск футуристичного напрямку, який набув не тільки форми течії в українському мистецтві, а й склав певний пласт світової культури. Футуризм спирався безпосередньо на чисту лінію примітивізму, на народні настрої. Писанки, колядки, кобзарство — все це концентрує невичерпну душу, незламну волю, співучий талант українців.
11. Абстрактне відображення світу стало продовженням традицій народного мистецтва у творах Бурлюка, Хлєбникова, Семенка, Татліна, Бойчука, Архіпенка, Богомазова, Екстер… … … … … … …
12. Цей напрямок розвивається у роботах Олександра Мухіна (Тризуб-тріон, Кардіоїда), і, поєднуючись з роботами Кажинського, Берідзе-Стаховського, забезпечує зв’язок “мислесвіту конкретної людини з мислесвітом космосу”.
13. Інтуїтивно-футиристичні пошуки закономірностей часу поета Хлєбнікова знайшли своє логічне продовження в чмиховській теорії глобальних, надлюдських закономірностей розвитку земного життя.
14. Сергій Васильченко, поєднавши ідеї Миколи Чмихова та Олега Слензака, запропонував механізм революційної зміни способу мислення, нищення старих формацій та будування нових.
15. Ноосфера, як сума колективних досягнень людства в духовній області моралі та мистецтва, концентрує всі мрії, догадки, натхненні ідеали тих, хто давно зник з лиця Землі, розроблені наукою засоби пізнання, творчу уяву художників, письменників, поетів всіх народів і віків.
16. Вузли світового каркасу виступають у ролі центрів ноосфери, і в якості місць інтелектуальної підзарядки, де навіть короткочасне перебування дає позитивну енергію добрим людям, дає відчути та відтворити вектор творчості.
17. Слов’янська крапка, наче колиска світової культури ніби запрошує майбутніх матерів народжувати своїх дітей саме тут, бо немає нічого кращого від залучення до позитивного вектору від моменту народження.
;
/*Архіпенко Олександр (1887-1964) — скульптор і живописець, основоположник кубізму в скульптурі.*/
/*Берідзе-Стаховський Анатолій (1930-1982) — природознавець, винахідник біогенератора “Церпан”, прибору, який змінив зв’язок мислесвіту конкретної людини з мислесвітом космосу.*/
/*Богомазов Олександр (1880-1930) — художник-футурист, теорія “якісних ритмів”.*/
/*Бойчук Михайло (1882-1939) — художник. Він, як і Архипенко, вважав, що, крім голоду і сексу, існують також чисті стихії: жаль до себе і до іншого, вода, повітря, тобто стихії, які не примушують людину дбати лише про задоволення своєї першої сигнальної системи.*/
/*Бурлюк Давид (1882-1967) — один із засновників футуризму. На зв’язок минулого з майбутнім в його футуристичних, абстрактних роботах вказує використання елементів трипільської культури.*/
/*Васильченко Сергій — науковий редактор, поєднав теорії і розробки Миколи Чмихова та Олега Слензака.*/
/*Екстер Олександра (1892-1949) — художниця-футуристка.*/
/*Кажинський Бернард (1882-1962) — дослідник телепатії та взаємодію на відстані.*/
/*Мухін Олександр — вчений, філософ, художній керівник студії “Зерна”, де було створено такі прибори безпричинної техніки як “Тризуб-тріон” та символ світової культури “Кардіоїда”, прообразом яких став “Церпан” Берідзе-Стаховського.*/
/*Семенко Михайло (Михайль) (1892-1937) — поет-футурист.*/
/*Слензак Олег (1931)— науковець, спостерігаючи поведінку гірських порід в умовах підвищеного тиску винайшов геоплазму, енергію виникаючу в результаті раптового зруйнування атомарно-молекулярної структури кристалічної

читати