
Електронна бібліотека/Проза
- Сорок дев’ять – не Прип’ять...Олег Короташ
- Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
- З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
- Останній прапорПауль Целан
- Сорочка мертвихПауль Целан
- Міста при ріках...Сергій Жадан
- Робочий чатСеліна Тамамуші
- все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
- шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
- зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
- ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
- тато просив зайти...Олег Коцарев
- біле світло тіла...Олег Коцарев
- ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
- добре аж дивно...Олег Коцарев
- ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
- КОЛІР?Олег Коцарев
- ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
- БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
- ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
- ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
- Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
- Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
- Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
- ЧуттяЮрій Гундарєв
- МузаЮрій Гундарєв
- МовчанняЮрій Гундарєв
- СтратаЮрій Гундарєв
- Архіваріус (новела)Віктор Палинський
- АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
- чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
- напевно це найважче...Анатолій Дністровий
- хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
Чарлі, Вірка Сердючка — персонажі, де в якості жінок виступають чоловіки.*/
;
— А заміж ти не збираєшся?
Хлопці реготали хвилин п’ять, а потім почали заспокоюватись.
— Гадаю, що всі погодяться — ідея бути літньою жінкою зазнала невдачі. Треба придумувати щось інше, — почав Анатолій.
— Може під виглядом літнього чоловіка? — якось невпевнено запитав Віктор.
— Дитини? — прозвучала пропозиція Вадима.
— Ні. Дуже підозріло — одна дитина в місті... — відгукнувся Сашко.
— Неживий предмет? — Анатолій подивився у вікно.
— А як будемо рухатись? — заперечив Вадим.
— Може комаха? Муха? — продовжив висування ідей Олександр.
— А як, коли хтось почне ганятися за нею. Можемо знову нарватись, як ось щойно було... — не погодився Анатолій.
На деякий час хлопці замовчали, роздумуючи над новими пропозиціями. З роздумів їх вивів водій: він почав пригальмовувати, бо на узбіччі голосувала дебела жінка років сорока.
— Зараз ми з тобою покатаємось... — замріяно промимрив водій.
“Нікого не брати.”
Машина знову почала набирати швидкість, залишаючи дебелу жіночку на узбіччі.
— Зрозуміло, можна було б і комахою, і собакою, і кішкою, — продовжив Віктор. — Але нам, напевне, доведеться заходити і до магазинів, і до кав’ярень, і до готелів... Треба ж нам їсти, десь спати...
— А, враховуючи наш статус втікачів, нам, можливо, доведеться заходити і до офіційних кабінетів, ну хоч до поліцейських ділянок, щоб узнавати новини щодо нас, — підтримав його Олександр.
— От якщо б стати невидимими... — озвався Віктор.
— Геніально, Вітьку! — Вадим хлопнув його по нозі. — Нам треба стати невидимками!
— І ми це можемо зробити! — вигукнув Анатолій.
— Та ми вже зараз невидимки! Подивиться на нашого водія! — показав пальцем Віктор.
І дійсно, хлопці вже користувались ще однією перевагою впливу — фактором невидимості: водій спокійно їхав і зовсім не помічав їхньої присутності.
“Ми невидимі.”
— В радіусі дії впливу ми є невидимими, — постановив Віктор.
— А пригадайте людину-невидимку Герберта Уеллса... — сказав Віктор. — Ми тепер досягли того, про він писав ще в кінці дев’ятнадцятого сторіччя...
;
/*Уеллс Герберт-Джордж (1886-1946) — письменник. Автор науково-фантастичних романів, серед яких роман “Невидима людина”.*/
;
— Так-то воно так, але трішечки не так. Ми радикально відрізняємось від нього: Уеллс уявляв фізично невидиму людину, а ми психічно невидимі, — не погодився з ним Вадим.
— Так, у цьому ти правий, але я мав на увазі феномен невидимості взагалі, — уточнив свою позицію Віктор.
— Хлопці! Так тепер ми можемо заходити до будь-якого ресторану... — вигукнув Олександр.
— Спати в будь-якому готелі... — підтримав його Анатолій.
— Якщо, власне, будуть вільні номери... — охолодив їх Анатолій.
— А як офіціанти будуть приймати замовлення від невидимок та виконувати його? — запитав Вадим.
— Тут дійсно ще треба подумати... — погодився Віктор.
— Але ми можемо заходити до магазинів і брати все, що нам треба... — висловив припущення Сашко.
— А нам це ще треба перевірити: як оточуючими будуть сприйматися рухи неживих предметів, — сказав Толик.
— Є ідея! — вигукнув Вадим.
“Все, чого ми торкаємось, стає невидимим, неіснуючим. Не звертати на це уваги.”
— Можемо зараз же і перевірити, — сказав Сашко і відкрив водійську шухлядку перед собою. — Так. Папірці якійсь. Ого! Пістолет!
Він витяг пістолета і закрив шухлядку.
— Ось бачите він нічого не помічає, хоча я взяв пістолета у нього на очах.
— Ідея, здається, працює, — обережно висловився Вадим. — Сашко, поклади цього пістолета назад. Нам він ні до чого...
— А, може, і згодиться, — Сашко пильно розглядав зброю.
— Навіщо нам доставляти неприємності цьому дідусеві, — сказав Анатолій. — Крім того, ти, мабуть, забув, що ми володіємо найсильнішою зброєю на Землі...
— І то правда, — Сашко поклав пістолета назад. — Хлопці, пропоную трохи відпочити.
Усі відчули велику втому, яка навалилась на них майже одразу. Вони відкинулись на своїх сидіннях і почали дрімати.
;
;
/*-------------------------------------58----------------------------------*/
;
Тим часом почав діяти план розвідницьких служб. Найбільша телекомпанія країни почала передавати умови нової телегри “Американська пильність”. Симпатичні ведучі показували світлини хлопців і пояснювали правила нової, реальної, захоплюючої дух гри, участь в якій може взяти кожний. Треба тільки побачити і вчасно зателефонувати до найближчої офіційної установи. Установа оперативно надішле свого працівника, який повинен упевнитись в достовірності повідомлення та викликати знімальну групу телекомпанії. Якщо повідомлення підтвердиться, то пильний американець отримає десять тисяч доларів! Дорослі можуть дзвонити одразу, а діти повинні попросити зробити такий дзвінок своїх батьків. Про подробиці нової телегри глядачі можуть дізнатись з вечірніх випусків газет.
Громадяни схвилювались. Розумніші підвищили попит на
Останні події
- 14.07.2025|09:21V Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» презентує цьогорічну програму
- 11.07.2025|10:28Оголошено конкурс на літературну премію імені Богдана-Ігоря Антонича “Привітання життя”
- 10.07.2025|23:18«Не народжені для війни»: у Києві презентують нову книжку Артема Чапая
- 08.07.2025|18:17Нова Facebook-група "Люблю читати українське" запрошує поціновувачів вітчизняної літератури
- 01.07.2025|21:38Артур Дронь анонсував вихід нової книги "Гемінґвей нічого не знає": збірка свідчень про війну та життя
- 01.07.2025|18:02Сергію Жадану присуджено австрійську державну премію з європейської літератури
- 01.07.2025|08:53"Дикий Захід" Павла Казаріна тепер польською: Автор дякує за "довге життя" книги, що виявилась пророчою
- 01.07.2025|08:37«Родовід» перевидає «З країни рижу та опію» Софії Яблонської
- 01.07.2025|08:14Мартин Якуб презентував у Житомирі психологічний детектив "Гріх на душу"
- 01.07.2025|06:34ТОП-10 книг ВСЛ за червень 2025 року