Електронна бібліотека/Проза

Сорок дев’ять – не Прип’ять...Олег Короташ
Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
Останній прапорПауль Целан
Сорочка мертвихПауль Целан
Міста при ріках...Сергій Жадан
Робочий чатСеліна Тамамуші
все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
тато просив зайти...Олег Коцарев
біле світло тіла...Олег Коцарев
ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
добре аж дивно...Олег Коцарев
ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
КОЛІР?Олег Коцарев
ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
ЧуттяЮрій Гундарєв
МузаЮрій Гундарєв
МовчанняЮрій Гундарєв
СтратаЮрій Гундарєв
Архіваріус (новела)Віктор Палинський
АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
напевно це найважче...Анатолій Дністровий
хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
Завантажити

Чарлі, Вірка Сердючка — персонажі, де в якості жінок виступають чоловіки.*/
;
— А заміж ти не збираєшся?
Хлопці реготали хвилин п’ять, а потім почали заспокоюватись.
— Гадаю, що всі погодяться — ідея бути літньою жінкою зазнала невдачі. Треба придумувати щось інше, — почав Анатолій.
— Може під виглядом літнього чоловіка? — якось невпевнено запитав Віктор.
— Дитини? — прозвучала пропозиція Вадима.
— Ні. Дуже підозріло — одна дитина в місті... — відгукнувся Сашко.
— Неживий предмет? — Анатолій подивився у вікно.
— А як будемо рухатись? — заперечив Вадим.
— Може комаха? Муха? — продовжив висування ідей Олександр.
— А як, коли хтось почне ганятися за нею. Можемо знову нарватись, як ось щойно було... — не погодився Анатолій.
На деякий час хлопці замовчали, роздумуючи над новими пропозиціями. З роздумів їх вивів водій: він почав пригальмовувати, бо на узбіччі голосувала дебела жінка років сорока.
— Зараз ми з тобою покатаємось... — замріяно промимрив водій.
“Нікого не брати.”
Машина знову почала набирати швидкість, залишаючи дебелу жіночку на узбіччі.
— Зрозуміло, можна було б і комахою, і собакою, і кішкою, — продовжив Віктор. — Але нам, напевне, доведеться заходити і до магазинів, і до кав’ярень, і до готелів... Треба ж нам їсти, десь спати...
— А, враховуючи наш статус втікачів, нам, можливо, доведеться заходити і до офіційних кабінетів, ну хоч до поліцейських ділянок, щоб узнавати новини щодо нас, — підтримав його Олександр.
— От якщо б стати невидимими... — озвався Віктор.
— Геніально, Вітьку! — Вадим хлопнув його по нозі. — Нам треба стати невидимками!
— І ми це можемо зробити! — вигукнув Анатолій.
— Та ми вже зараз невидимки! Подивиться на нашого водія! — показав пальцем Віктор.
І дійсно, хлопці вже користувались ще однією перевагою впливу — фактором невидимості: водій спокійно їхав і зовсім не помічав їхньої присутності.
“Ми невидимі.”
— В радіусі дії впливу ми є невидимими, — постановив Віктор.
— А пригадайте людину-невидимку Герберта Уеллса... — сказав Віктор. — Ми тепер досягли того, про він писав ще в кінці дев’ятнадцятого сторіччя...
;
/*Уеллс Герберт-Джордж (1886-1946) — письменник. Автор науково-фантастичних романів, серед яких роман “Невидима людина”.*/
;
— Так-то воно так, але трішечки не так. Ми радикально відрізняємось від нього: Уеллс уявляв фізично невидиму людину, а ми психічно невидимі, — не погодився з ним Вадим.
— Так, у цьому ти правий, але я мав на увазі феномен невидимості взагалі, — уточнив свою позицію Віктор.
— Хлопці! Так тепер ми можемо заходити до будь-якого ресторану... — вигукнув Олександр.
— Спати в будь-якому готелі... — підтримав його Анатолій.
— Якщо, власне, будуть вільні номери... — охолодив їх Анатолій.
— А як офіціанти будуть приймати замовлення від невидимок та виконувати його? — запитав Вадим.
— Тут дійсно ще треба подумати... — погодився Віктор.
— Але ми можемо заходити до магазинів і брати все, що нам треба... — висловив припущення Сашко.
— А нам це ще треба перевірити: як оточуючими будуть сприйматися рухи неживих предметів, — сказав Толик.
— Є ідея! — вигукнув Вадим.
“Все, чого ми торкаємось, стає невидимим, неіснуючим. Не звертати на це уваги.”
— Можемо зараз же і перевірити, — сказав Сашко і відкрив водійську шухлядку перед собою. — Так. Папірці якійсь. Ого! Пістолет!
Він витяг пістолета і закрив шухлядку.
— Ось бачите він нічого не помічає, хоча я взяв пістолета у нього на очах.
— Ідея, здається, працює, — обережно висловився Вадим. — Сашко, поклади цього пістолета назад. Нам він ні до чого...
— А, може, і згодиться, — Сашко пильно розглядав зброю.
— Навіщо нам доставляти неприємності цьому дідусеві, — сказав Анатолій. — Крім того, ти, мабуть, забув, що ми володіємо найсильнішою зброєю на Землі...
— І то правда, — Сашко поклав пістолета назад. — Хлопці, пропоную трохи відпочити.
Усі відчули велику втому, яка навалилась на них майже одразу. Вони відкинулись на своїх сидіннях і почали дрімати.
;
;
/*-------------------------------------58----------------------------------*/
;
Тим часом почав діяти план розвідницьких служб. Найбільша телекомпанія країни почала передавати умови нової телегри “Американська пильність”. Симпатичні ведучі показували світлини хлопців і пояснювали правила нової, реальної, захоплюючої дух гри, участь в якій може взяти кожний. Треба тільки побачити і вчасно зателефонувати до найближчої офіційної установи. Установа оперативно надішле свого працівника, який повинен упевнитись в достовірності повідомлення та викликати знімальну групу телекомпанії. Якщо повідомлення підтвердиться, то пильний американець отримає десять тисяч доларів! Дорослі можуть дзвонити одразу, а діти повинні попросити зробити такий дзвінок своїх батьків. Про подробиці нової телегри глядачі можуть дізнатись з вечірніх випусків газет.
Громадяни схвилювались. Розумніші підвищили попит на

Останні події

14.07.2025|09:21
V Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» презентує цьогорічну програму
11.07.2025|10:28
Оголошено конкурс на літературну премію імені Богдана-Ігоря Антонича “Привітання життя”
10.07.2025|23:18
«Не народжені для війни»: у Києві презентують нову книжку Артема Чапая
08.07.2025|18:17
Нова Facebook-група "Люблю читати українське" запрошує поціновувачів вітчизняної літератури
01.07.2025|21:38
Артур Дронь анонсував вихід нової книги "Гемінґвей нічого не знає": збірка свідчень про війну та життя
01.07.2025|18:02
Сергію Жадану присуджено австрійську державну премію з європейської літератури
01.07.2025|08:53
"Дикий Захід" Павла Казаріна тепер польською: Автор дякує за "довге життя" книги, що виявилась пророчою
01.07.2025|08:37
«Родовід» перевидає «З країни рижу та опію» Софії Яблонської
01.07.2025|08:14
Мартин Якуб презентував у Житомирі психологічний детектив "Гріх на душу"
01.07.2025|06:34
ТОП-10 книг ВСЛ за червень 2025 року


Партнери