Завантажити

Підйом!
— Чого б тобі ще не подрімати... — потягнувся Анатолій.
— От невгамовний Вітьок... — повернувся на другий бік Вадим. — Дай ще поспати...
Один Сашко підтримав Віктора.
— А ну, вставайте лежебоки! Сподобалось, бачте, їм спати в американських ліжках!
— Але це перші постелі, які ми за останній тиждень вибрали самі, — розвернувся до хлопців Вадик.
— Так, — погодився з ним Толик. — Треба розробити план дій. Кінець-кінцем ми опинились в цій країні не випадково...
— Пропоную спочатку умитись та поїсти, а вже потім розробляти плани, — сказав прагматичний Сашко.
Але вже за їжею почалась звичайна робота.
— Добре відомо, що наша робота з впливом дуже зацікавила іноземні розвідки, — почав Вадим. — Події навколо нас і наша присутність тут доводить надзвичайну увагу до цього...
— Причому тут це? — запитав Віктор.
— А ти, мабуть, забув, що ми зупинились на тому, що дія впливу розповсюджується на відстані двох кілометрів...
— Ну, це я добре пам’ятаю...
— Так ось. Зрозуміло, якщо вони зацікавились такою відстанню, то ми їм потрібні для робот по поширенню... Їм потрібний всесвітній вплив. А ми саме на цьому зупинили нашу роботу...
— Ну, не ми самі її зупинили, — хитро підмітив Олександр.
— Так. Але настала пора її продовжити. Треба покопирсатися у зібраній інформації і знайти зачіпки до закінчення роботи. Якщо всі поснідали, то пропоную провести мозковий штурм щодо поширення дії впливу.
Вадим. У мене таке відчуття, що ми проходимо мимо якоїсь важливої інформації...
Олександр. Конкретніше...
Вадим. По-перше. Ми знаємо, що вплив діє коли чотири людини збираються разом...
Анатолій. По-друге. Вплив підсилюють дерев’яні палички...
Віктор. Але чому виникає вплив?
Олександр. Вірно. Ми досі самі не знаємо чому саме виникає вплив.
Вадим. Виникає якась невідома субстанція, яка об’єднує нас...
Анатолій. А, може, і ні: крім нас ще ніхто не випробовував впливати таким чином на інших...
Віктор. Тобто, нам невідомо, чи вплив властивий нам, чи комусь іншому...
Вадим. До цього випробовування ми можемо повернутись і вдома.
Олександр. Зачекайте, зачекайте... Може з цього щось і вийде...
Товариші припинили обговорення і повернулись до Сашка..
Олександр. Слухайте. Коли ми просіювали інформацію ще на самому початку роботи над впливом, мені попалась стаття в одному з науково-популярних журналів щодо кристалічної структури Землі.
Вадим. Конкретніше.
Олександр. Дай пригадати... Там йшлось про аномальні зони... Так. Про Бермудський трикутник. Згадав! Ромби Сандерсона!
Віктор. І я щось таке пригадую. Але, здається, крім ромбів Сандерсона, там йшла мова про силовий каркас планети...
Олександр. Точно! Земля, як планета, являє собою кристал...
Віктор. Точніше сукупність кристалів, що утворюють енергетичний каркас планети...
Олександр. Якщо я не помиляюсь, то вузли складного кристалу пов’язані з центрами давніх цивілізацій, покладами корисних копалин...
Анатолій. Ви хочете сказати, що дія впливу може підсилитись у таких вузлах?
Віктор. А чому б і ні? Знаю, напевне, що це треба ретельно перевірити.
Вадим. А в цьому щось є... Мабуть можна буде говорити не тільки про підсилення впливу. А й певною мірою про резонанс. Пропоную закінчити відпочинок, піти до інтернет-кафе та пошукати там детальнішу інформацію.
Хлопці прибрались в кімнаті, щоб не було видно їхньої присутності і, попрощавшись з гостинним готелем, рушили до одного з джерелець всесвітньої інформації.
;
;
/*-------------------------------------63----------------------------------*/
;
Вони вийшли на вулицю.
Раптом Олександр звернув увагу на вітрину невеличкого магазину, в якій стояв телевізор.
— Хлопці, — зупинився він і показав напрямок на вітрину. — Та це ж нас показують...
Дійсно на екрані були чотири світлини хлопців, але коментарію не було чути.
— Зайдемо, — вирішив Анатолій.
В самому магазинчику також стояв невеличкий телевізор, по якому продавець дивився програму. Лилась дикторська скоромовка.
— Дуже швидко говорить, — сказав Віктор. — Майже нічого не можу схопити.
— Спробуємо інакше, — сказав Олександр.
“Про що йде мова.”
“Пропонують десять тисяч доларів за відомості про цих хлопців”.
“Які відомості?”
“Нова телевізійна гра. Ці хлопці зобов’язались пересікти територію країни непоміченими і зараз десь переховуються. Той хто помітить та вчасно викликає знімальну групу отримає десять тисяч”.
— Знаємо ми цю “знімальну групу”... — прокоментував Віктор.
— Ось такі іграшки. Розвідка США нас посилено шукає. По всій країні, — підбив підсумок Вадим.
— Якщо вони вже пішли на таке, то ми їм потрібні за будь-яку ціну, — погодився з ним Анатолій.
— Інформації додалось, — сказав Олександр. — Але нам треба рухатись далі.
Хлопці мовчки вийшли з магазину.
Був ранок, і інтернет-кафе, куди зайшли хлопці, було майже пустим: тільки один хлопчисько ганяв якусь гру.
“Кафе

читати