Завантажити

гратися.
Хлопчики із захопленням граються з олов’яними солдатиками: вони діють немов генерали, військові мрії яких здійсняються. Генерали із захопленням граються з живими солдатами: вони немов хлопчики, військові мрії яких здійснились. Більшість генералів задовольняє жагу до військових ігор, граючись у військові навчання, але є й такі що бажають погріти руки на цілком справжніх локальних війнах.
Одна з достатньо великих військових іграшок, транспортний літак МС-130 військово-повітряних сил США, наближався до кінцевої мети виконання завдання: доставки десантників для участі у військових навчаннях в рамках програми “Партнерство заради миру” в Україні. Усе йшло штатно, екіпаж літака готувався до чергової посадки.
Погодні умови сприяли нормальному польоту.
Як відомо, одним із найвірогідніших погодних прогнозів є такий: завтра буде така ж сама погода, як і сьогодні. Вірогідність такого прогнозу становить близько 85%, тобто більшість сьогоднішніх днів майже схожа на вчорашні і за погодою, і за подіями.
Усі чекають хоч яких нових подій, бо старі приїдаються, набридають, набирають силу звички… Журналісти постійно “обнюхують” інформаційний простір в надії першими знайти щось смажене, і тим часом друкують численні рутинні шпальти, рутинні рубрики, рутинні матеріали.
До того певного часу, коли...
Раптом!
Вибухає новина!
Як з гармати...
Коментатори теле- і радіокомпаній на різний манер, майже захлинаючись, гарячково починають подавати нове інформаційне блюдо.
Цього разу звичні теми шпальт усіх газет були розірвані найсвіжішим повідомленням: “Жахлива катастрофа американського літака в Україні”.
====Київ. При заході на посадку розбився американський транспортний літак МС-130, який направлявся на проведення військових навчань в Україні за програмою “Партнерство заради миру”. За хвилину до катастрофи з борту літака повідомили про технічні неполадки з лівим двигуном. Трохи пізніше надійшло повідомлення про сильну пожежу на літаку. Усі пасажири та члени екіпажу загинули. Усього в район навчань було направлено два літаки. Другий американський літак приземлився у місці призначення на півгодини раніше.====
Тим часом три машини з американськими агентами на підвищеній швидкості їхали в напрямку Одеси. Група об’єдналась і отримала наказ прибути до одеського порту та обережно передати весь свій “вантаж” на пароплав, який мав відійти від причалу післязавтра.
Шнейдер був незадоволений таким розвитком подій. Наполегливо шукати і знайти у досить великому місті чотирьох людей, захопити їх, а потім покладатися на випадок. А якщо митники не будуть такими продажними, як йому потрібно? Існує ж якась межа навіть у хабарника, яку той не зможе переступити. Крім того, у порту завжди багато зайвих очей. Ризик великий. Але наказ є наказ.
Він продовжував обдумувати варіанти плану виконання завдання і майже не прислухувався до голосу диктора, який з автомобільного приймача сповіщав про катастрофу: на сьогодні саме ця жахлива новина подавалась усіма інформаційними агентствами світу у якості делікатесу.
;
;
/*-------------------------------------34----------------------------------*/
;
Сем Джош зайшов до кабінету начальника. Шеф указав йому на стілець біля столу. Черговий сів.
— Що з нашою групою? — запитав Годріч.
— Вони рухаються в напрямку Одеси, — доповів черговий. — Спробують оформити свій вантаж контейнером на “Амалію”, яка через день вирушає у напрямку Стамбула.
— Дуже ризиковано, — сказав Годріч. — Що у нас є в запасі?
— Маршрут через австрійський кордон … Але він довший. Крім того, треба враховувати, що в такому разі доведеться перетинати ще декілька східноєвропейських кордонів…
— Не годиться, — вголос розмірковував шеф. — Має бути дещо інше…
— Аналітики завдання вже отримали, — Джош подивився на Годріча.
— Хай працюють, прискорте їх. Оперативна обстановка?
— Нового — нічого. Але, — він трохи затримався з відповіддю. — Щойно надійшло повідомлення: розбився літак наших ВПС, який летів на військові навчання. До речі, саме там, в Україні.
— Де конкретно?
— Військові навчання повинні відбутись в західній частині України. Літак розбився там же, при заході на посадку. За попередніми повідомленнями загинули всі. Кількість жертв підраховується, — сухо, по-військовому, доповів Сем.
— Зачекайте…
Годріч несподівано піднявся з крісла і підійшов до вікна. Очі його заблищали.
— Якби цього не сталось, ми повинні були б самі створити таку… ситуацію, — його голос був тихим, але трохи збудженим: доля підкидала несподіваний подарунок.
Джош почув фразу і здивовано подивився на начальника.
— Слухайте, Джоше, — Годріч повернувся до свого підлеглого і, вловивши деяку ніяковість у його очах, спокійно продовжив. — Зрозуміло це просто випадок. Але ж який випадок!
— Не розумію, сер.
Годріч підійшов до столу і нервово натиснув кнопку селектора.
— Зашифруйте негайно. Зміна наказу нашій групі в Україні: негайно змінити

читати