
Електронна бібліотека/Проза
- СкорописСергій Жадан
- Пустеля ока плаче у пісок...Василь Кузан
- Лиця (новела)Віктор Палинський
- Золота нива (новела)Віктор Палинський
- Сорок дев’ять – не Прип’ять...Олег Короташ
- Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
- З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
- Останній прапорПауль Целан
- Сорочка мертвихПауль Целан
- Міста при ріках...Сергій Жадан
- Робочий чатСеліна Тамамуші
- все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
- шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
- зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
- ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
- тато просив зайти...Олег Коцарев
- біле світло тіла...Олег Коцарев
- ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
- добре аж дивно...Олег Коцарев
- ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
- КОЛІР?Олег Коцарев
- ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
- БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
- ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
- ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
- Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
- Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
- Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
- ЧуттяЮрій Гундарєв
- МузаЮрій Гундарєв
- МовчанняЮрій Гундарєв
- СтратаЮрій Гундарєв
- Архіваріус (новела)Віктор Палинський
штучна… Головне для більшості з них — інертних — отримати щось на халяву, з метою відчути задоволення; а для злих, ще й від причиненої пакості — “у сусіда коза здохла…”.
Анатолій. Прояви зверхності: робот ніколи не уступить дорогу пішоходові, коли їде на власному авто…
Віктор. Як нікчема він отримує втіху, коли оббризкає багнюкою того ж пішохода… При умові, зрозуміло, що не бачить поблизу автоінспектора.
Олександр. Оббріхує ближнього, з метою скористатися його бідою у власних інтересах…
Вадим. Та обійти його…
Віктор. Біоробот користується нуждою свого ближнього, щоб обікрасти його і потім лицемірно запропонувати свою “допомогу”…
Анатолій. Коротше, робить все щоб отримати відчуття глибокого задоволення за будь-яку ціну…
Олександр. У багатьох таких це називається вмінням “жити”, тобто займатись узаконеним злодійством… Без відповідальності…
Вадим. Вибачте за відступ… Але надивились ми на це за ці останні роки, коли зухвала влада зрослася зі злочинним світом та привласнила, а де і просто вкрала, засоби виробництва…
Віктор. Разом із людьми…
Анатолій. Людьми, чи біороботами?
Олександр. Цікаве запитання…
Вадим. Гадаю, що зараз нам важко провести чітку лінію між біороботами та людьми, але певен, що головною рисою, за допомогою якої можна відрізнити біоробота від нормальної людини є доброта.
Анатолій. А чому це не може бути доброго біоробота?
Вадим. Бо добрий, даруй за тавтологію, це вже не злий. Доброті власний альтруїзм. Відсутня головна риса біоробота — установка на отримання власного задоволення будь-якою ціною.
Олександр. Мати, наприклад, може бути доброю до своєї дитини й одночасно злою до інших дітей…
Віктор. Важко говорити про такі речі. Гадаю, що зло у розумінні робота — це робити добро тільки для себе та своїх…
Олександр. А добро — це робити зло тільки для себе та своїх?
Віктор. Ні. Добро — це робити вчинки, наслідки яких будуть добрими для всіх.
Олександр. Я поки що не знаю такого суспільства, яке спромоглось би на таке.
Вадим. Здається, це я винен у відході від теми обговорення. Пропоную повернутися до неї: які ще риси притаманні роботам?
Анатолій. Постривайте. А любов?
Олександр. Хіба доброта та любов не пов’язані між собою?
Анатолій. А ти прочитай хоч один так званий любовний роман. В сучасному суспільстві-мурашнику розглядається тільки одна теза — добро для себе. І відповідно програмуються читачі-роботи.
Вадим. Мурашник. Множина… До речі, є дуже цікава інформація, що наприклад, один терміт, скажімо, може існувати сам по собі, декілька теж, а ось коли сукупність переходить певну межу вони починають будувати термітник.
Віктор. Ти хочеш сказати, що тоді, у такому суспільстві, вмикається певна інформація…
Вадим. Я виходжу з припущення, що вона виникає у певний момент концентрації індивідів… Одна комаха не будує, будують сім’ї. Поведінка мурах та бджіл… суспільні тварини…
Анатолій. Якщо я правильно тебе зрозумів, то на множину треба впливати множиною. Тобто ми повинні об’єднати свою псиенергію…
Олександр. Точніше, знайти можливість об’єднати… Як?
Вадим. Є ідея…
;
;
/*-------------------------------------12----------------------------------*/
;
В кімнаті запанувала тиша. Було тільки чути, як крутиться касета магнітофона.
Першим не витримав, як завжди, Сашко.
— Ми тут сидимо, чогось чекаємо…
— Ідея є, але ще дуже сира, однак потрібно прийти до спільного рішення, — не дуже впевнено сказав Вадим. — Щодо об’єднання псиенергії… Лише вчора я надибав на дуже цікаву інформацію. У нас і раніше були пропозиції щодо вивчення таких явищ як релігія… Міфологія. Я поцікавився енциклопедією “Міфи народів світу”.
Він устав підійшов до книжної шафи взяв звідти два томи, через декілька секунд поклав їх на стіл перед хлопцями і розвернув обидва на місцях закладинок там, де були малюнки.
— Дивіться сюди, це древо світове з листа з ацтекського рукопису, а це індійська мандала, а це тибетська магічна діаграма. Нічого не помічаєте?
;
/*Мандала (давн.-інд. “mandala”, “коло”, “диск”, “круговий” і т.і.) один з основних сакральних символів у буддійській міфології; ритуальний предмет, втілюючий символ; вид ритуального підношення. Крім указаних, слово мандала має ще такі значення: “сукупність”, “товариство”, “збори”).*/
;
Хлопці нахилились над книгами.
— В ацтекському малюнку відсутнє велике коло… — зауважив Анатолій. — Однак в цілому явно відчувається, що обидва малюнка відображають єдину ідею…
— Вісім людських зображень на зразках із східної півкулі та вісім людиносхожих зображень на зразку із західної півкулі, — замислився вголос Віктор.
— Придивись до підписів під малюнками: це дуже давні зображення. Ще й з різних місць світу, — погодився Олександр.
— А не може це бути схемою поєднання псиенергії? — зацікавлено запитав Анатолій.
— Ось! Саме таке запитання виникло і в мене, тому я вирішив, що доцільніше було б усім нам разом попрацювати над цими малюнками, — сказав Вадим.
—
Останні події
- 03.09.2025|11:59Український ПЕН оголошує конкурс на здобуття Премії Шевельова за 2025 р
- 03.09.2025|11:53У Луцьку — прем’єра вистави «Хованка» за п’єсою іспанського драматурга
- 03.09.2025|11:49Літагенція OVO офіційно представлятиме Україну на Світовому чемпіонаті з поетичного слему
- 02.09.2025|19:05«Пам’ять дисгармонійна» у «Приватній колекції»
- 27.08.2025|18:44Оголошено ім’я лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка-2025
- 25.08.2025|17:49У Чернівцях відбудуться XVІ Міжнародні поетичні читання Meridian Czernowitz
- 25.08.2025|17:39Єдиний з України: підручник з хімії потрапив до фіналу європейської премії BELMA 2025
- 23.08.2025|18:25В Закарпатті нагородили переможців VIІ Всеукраїнського конкурсу малої прози імені Івана Чендея
- 20.08.2025|19:33«А-ба-ба-га-ла-ма-га» видало нову книжку про закарпатського розбійника Пинтю
- 19.08.2025|13:29Нонфікшн «Жінки Свободи»: героїні визвольного руху України XX століття крізь погляд сучасної військової та історикині